Справа № 638/15604/24
Провадження № 3/638/6929/24
Іменем України
03 жовтня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Смирнов В.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшов з Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №258207 від 21 серпня 2024 року, 10 серпня 2024 року о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 в місті Харків за місцем мешкання образливо чіплялася до громадянина ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, просила закрити провадження у справі відносно неї, посилаючись на відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, пояснила, що впустила ОСОБА_2 переночувати, чого він викликав поліцію їй не зрозуміло, ні з ким не сварилася, ОСОБА_2 не ображала.
Дослідивши пояснення та дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положення ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст.7 КУпАП, кожній особі, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Проаналізувавши адміністративний матеріал за ст.173 КУпАП суд не знайшов належних та допустимих доказів факту вчинення ОСОБА_1 діяння передбаченого ст.173 КУпАП та наявність в діянні ОСОБА_1 , всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Адміністративне обвинувачення є наслідком будь-яких діянь особи противоправного характеру проти суспільства, громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління.
Адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість, винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку) зобов'язані (ст. 251 КУпАП) доводити посадові особи, які мають право складати протокол та мають повноваження притягати до адміністративної відповідальності.
У адміністративному матеріалі відсутні належні докази, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність за ст.173 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Інших документів, або доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП адміністративний матеріал не містить.
Суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі на шкоду особі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Таким чином, провадження за ст.173 КпАП України у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.173, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрити, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м.Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя В.А. Смирнов