Справа № 129/3324/24
Провадження по справі № 1-кс/129/885/2024
25.10.2024 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши погоджене прокурором Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12024020090000550, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, -
Встановив:
У погодженому і підтриманому прокурором та слідчим клопотанні старшого слідчого Слідчого відділення Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 порушується питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який небезпідставно підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчинене групою осіб, про що 24.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, які відповідно до повідомлення про підозру вчинено за таких обставин, - 22.10.2024 у вечірню пору доби, точний час досудовим розслідуванням невстановлений, біля приміщення кафе СТ «Лелека», що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, з приводу пошкодження під час руху 22.10.2024 ОСОБА_7 належного ОСОБА_6 автомобіля марки «CITROEN BERLINGO» д.н.з. НОМЕР_1 та відмови його ремонтувати, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_6 умисно наніс удар кулаком правої руки в ділянку обличчя ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на землю.
Після чого, ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_8 , який знаходився поряд, силоміць, без добровільної згоди, заштовхали ОСОБА_7 до автомобіля «CITROEN BERLINGO» д.н.з. НОМЕР_1 . Продовжуючи свій кримінально-протиправний намір, ОСОБА_6 , діючи з умислом на заподіяння небезпечних для життя та здоров'я ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи можливості настання кримінально-протиправних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, зачиняючи задні двері автомобіля, розуміючи що права нога ОСОБА_7 знаходилась ззовні салону автомобіля, умисно, прикладаючи значну силу, наніс дверима автомобіля послідовно не меньше трьох ударів по нозі потерпілого. Після чого, ОСОБА_7 забрав ноги та ОСОБА_6 , зачинивши задні двері автомобіля, сів за кермо та спільно з ОСОБА_8 поїхали на леваду поблизу водойми річки «Сіб» на околиці АДРЕСА_1 . Зупинивши автомобіль, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 витягнули з автомобіля ОСОБА_7 , залишили ОСОБА_7 на леваді поблизу річки «Сіб» та залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді розтрощення середньої третини правої гомілки з утворенням широкої рани, розчавленням м'яких тканин, масивними відкритими переломами обох кісток (велико - гомілкової і мало - гомілкової), пошкодженням кровоносних судин, які призвели до комбінованого: больового і геморагічного травматичного шоку, що стало безпосередньою причинною смертю ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_6 22.10.2024 у вечірню пору доби, точний час досудовим розслідуванням невстановлений, перебуваючи на леваді поблизу водойми річки «Сіб», на околиці с. Карбівка Гайсинського району, після умисного спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді розтрощення середньої третини правої гомілки з утворенням широкої рани, розчавленням м'яких тканин, масивними відкритими переломами обох кісток (велико - гомілкової і мало - гомілкової), пошкодженням кровоносних судин, які призвели до комбінованого: больового і геморагічного травматичного шоку, що стало безпосередньою причинною смертю ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 усвідомлюючи, що потерпілий перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, маючи можливість надати останньому допомогу, достовірно знаючи про небезпеку, що загрожує життю ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, прагнучи уникнути кримінальної відповідальності, знехтувавши моральними і правовими нормами, що зобов'язують надати допомогу людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, не вжили заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого, та ставлячись до наслідків свого діяння необережно, завідомо залишили ОСОБА_7 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, без допомоги на леваді річки «Сіб» АДРЕСА_1 , на значній відстані від розміщення приватних будівель населеного пункту хоча мали змогу надати таку допомогу.
Як наслідок, смерть ОСОБА_7 настала 23.10.2024 на леваді поблизу водойми річки «Сіб» в АДРЕСА_1 та знаходиться в прямому причино-наслідковому зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
Необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчим обґрунтовано наявністю ризиків і обставин, передбачених ст.ст.177, 178, 194 КПК України.
24.10.2024 прокурором Гайсинської окружної прокуратури повідомлено про підозру ОСОБА_6 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчинене групою осіб.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 поставлених йому за вину кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду місця події від 23.10.2024, а саме ділянки місцевості поблизу водойми річки «Сіб» на околиці с.Карбівка Гайсинського району, де виявлено труп потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого вилучено взуття потерпілого та змиви з речовини біологічного походження схожої на кров;
- протоколом огляду місця події від 23.10.2024, а саме території поблизу приміщення кафе СТ «Лелека», розташованого по АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено змиви з речовини біологічного походження схожої на кров;
- протоколом огляду місця події від 23.10.2024, а саме території місцевості між присадибними земельними ділянками домоволодінь, що розташовані між АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено автомобільний ковбик з автомобіля, належного ОСОБА_6 марки «CITROEN BERLINGO» д.н.з. НОМЕР_1 зі слідами речовини біологічного походження, схожої на кров, з якої вилучено змив;
- протоколом огляду місця події від 23.10.2024, а саме території поблизу домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_9 , що в АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_9 добровільно видав гвоздодер, яким наносилися удари потерпілому ОСОБА_7 , з поверхні якого вилучено одорологічний слід та змив;
- протоколом огляду автомобіля марки «CITROEN BERLINGO» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номером НОМЕР_2 являється ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, вирізку з поверхні ущільнювача зі слідами речовини біологічного походження, схожої на кров, вирізку з поверхні задніх сидінь зі слідами речовини біологічного походження, схожої на кров, змиви з речовини біологічного походження, зовні схожої на кров, виявлені на поверхні салону автомобіля та одорологічний слід з поверхні сидіння водія;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- лікарським свідоцтвом про смерть №107 від 24.10.2024 відповідно до якого потерпілому ОСОБА_14 спричинені тілесні ушкодження у вигляді розтрощення середньої третини правої гомілки з утворенням широкої рани, розчавленням м'яких тканин, масивними відкритими переломами обох кісток (велико - гомілкової і мало - гомілкової), пошкодженням кровоносних судин, які призвели до комбінованого: больового і геморагічного травматичного шоку, і як наслідок смерті ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 24.10.2024, який визнав свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 24.10.2024, який визнав свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.28, ч. 3 ст. 135 КК України, які є тяжкими злочинами, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також, відсутність у підозрюваного осіб на утриманні та міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного офіційного місця роботи або навчання, існує необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п.1) ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, вказані кримінальні правопорушення відносяться до злочинів проти життя та здоров'я особи. Крім того, необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2) ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосовувачів зустрічається й у міжнародному праві. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Станом на сьогодні, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не навчається, такі соціальні чинники, як: діти, сім'я - відсутні.
Усе вищевказане надає стороні обвинувачення обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 у разі застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, зможе ухилитися від суду з метою уникнення можливого покарання, яке йому може бути призначене на строк до 10 років позбавлення волі.
2) Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що обґрунтовується тим, що станом на сьогодні у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків в судовому засіданні, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Таким чином, ОСОБА_6 , може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них, а також надавати неправдиві висновки в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слід врахувати, що суд безпосередньо досліджує докази, у тому числі шляхом допиту потерпілих, свідків, у зв'язку з цим останні під тиском можуть змінити показання до їх допиту в ході судового розгляду.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити, матеріали справи надали та пояснили, що клопотання підлягає до задоволення з огляду на наявність, передбачених п. 1), п. 3) ч. 1ст. 177 КПК України ризиків; вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжких відносно ст.12 КК України злочинів. Вказані чинники на думку слідчого та прокурора спростовують можливість застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту через неефективність, а строк 60 діб тримання під вартою зумовлений необхідністю проведення низки слідчих дій у справі. Вік та стан здоров'я підозрюваного не є перешкодою для утримання його під вартою. Відносно ОСОБА_6 запобіжні заходи не застосовувались. Вказані чинники в своїй сукупності на думку слідчого та прокурора спростовують можливість застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту через неефективність останнього.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 заперечили проти клопотання слідчого про взяття підозрюваного, оскільки не доведено ризики того, що підозрюваний буде ухилятися від слідства та суду і буде впливати на свідків та потерпілу у справі, а також сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути достатньою підставою для тримання під вартою, а тому на думку сторони захисту домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. ОСОБА_6 просив не застосовувати до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та надати йому можливість перебувати за місцем свого проживання на період часу судового розгляду справ про його обвинувачення, з огляду на надані ним суду, слідчому і прокурору особисті обіцянки та гарантії не порушувати законодавства України та не вчиняти нових будь-яких порушень, необхідністю доглядати свою хвору матір та необхідністю лікуватись самому.
З урахуванням позицій сторін, досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне клопотання задовільнити з таких міркувань.
Доведено, що ОСОБА_6 небезпідставно підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчинене групою осіб, за вчинення яких передбачене максимальне суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; а також з огляду на те, що існує висока ймовірність (ризики) передбачені п. 1), п. 3) ч. 1ст. 177 КПК України, а саме враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; враховуючи, що на даний момент продовжується досудове розслідування у кримінальному провадженні, де покази потерпілого та свідків є безпосередніми доказами вини підозрюваного ОСОБА_6 , то останній з метою позбавитися від вказаних доказів, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, щоб останні змінили покази; а тому з урахуванням наявності небезпідставної підозри у вчиненні тяжких стосовно ст.12 КК України злочинів, репутації підозрюваного ОСОБА_6 , який в тепершній час не одружений, не працює, власної сім'ї не має, що в своїй сукупності свідчить про можливе ухилення ОСОБА_6 від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного (обвинуваченого) та наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст.194 КПК України для застосування запобіжного заходу.
За змістом ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема продовженню злочинної діяльності, перешкоджанню кримінальному провадженню будь-яким чином, протиправному впливу на свідків, вчиненню іншого кримінального правопорушення, переховуванню від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_6 небезпідставно підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.28, ч.3 ст.135 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, а також завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, вчинене групою осіб, за вчинення яких передбачене максимальне суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; а також з огляду на те, що існує висока ймовірність (ризики) передбачені п. 1), п. 3) ч. 1ст. 177 КПК України, а саме враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; враховуючи, що на даний момент продовжується досудове розслідування у кримінальному провадженні, де покази потерпілого та свідків є безпосередніми доказами вини підозрюваного ОСОБА_6 , то останній з метою позбавитися від вказаних доказів, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, щоб останні змінили покази; а тому з урахуванням наявності небезпідставної підозри у вчиненні тяжких стосовно ст.12 КК України злочинів, репутації підозрюваного ОСОБА_6 , який в тепершній час не одружений, не працює, власної сім'ї не має, що в своїй сукупності свідчить про можливе ухилення ОСОБА_6 від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного (обвинуваченого) та наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст.194 КПК України для застосування запобіжного заходу, а тому єдино правильним запобіжним заходом відносно нього може бути лише тримання під вартою без визначення застави з огляду на скоєння насильницького злочину стосовно потерпілого ОСОБА_7 .
Викладене спростовує можливість застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту через неефективність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Постановив:
Клопотання задовільнити.
Відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білки Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, мав тимчасові заробітки на будівництві, несудимого, - обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення застави, про що оголосити йому під розписку.
Строк тримання під вартою рахувати із 23.10.2024 року 18:30 год.
Дія ухвали закінчується 21.12.2024 року о 11 год. 45 хв.
Ухвала виконується негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Вінницького апеляційного суду, підозрюваним, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: