Єдиний унікальний номер справи 185/13820/23
Провадження № 1-кп/185/389/24
23 жовтня 2024 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023040000000393 від 16 травня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 , ( дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_7 ,
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , строк якого спливає 08 листопада 2024 року, тобто, поза межами наступного судового засідання, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на його думку, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні судового засідання для продовження дослідження доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, судом враховується, що ризики, передбачені ст.177 КПК України встановлені під час застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
ОСОБА_5 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні, в тому числі, умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, що згідно обвинувального акту, було скоєно в умовах воєнного стану.
Незважаючи на міцні соціальні зв'язки обвинуваченого - наявність постійного місця роботи та проживання, враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, зважаючи на обставини та характер тяжкості та суспільної небезпечності, інкримінованих обвинуваченому злочинів, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Колегія суддів враховує ризик можливого впливу на свідків, адже свідки перед судом безпосередньо не допитані. Крім того, колегія суддів враховує те, що обвинувачений у разі обрання йому іншого запобіжного заходу, може вчинити дії спрямовані на знищення доказів, які згідно обвинувачення, він використовував для передачі інформації представнику країни-агресора, оскільки лише він, за твердженням прокурора, має до них доступ.
Колегія суддів зазначає, що наявність у обвинуваченого місця проживання, не є беззаперечною підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і ризиками визначеними ст. 177 КПК України
Колегія суддів, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Колегія суддів враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України відповідно до якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 111 та інших Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення судом питання про зміну запобіжного заходу на більш м'який не виявлено.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою продовження тримання особи під вартою. Обвинувачення ОСОБА_5 не змінено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 ,обставини вчинених злочинів, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, колегія суддів керуючись положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 21 грудня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3