24 жовтня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 704/410/24
Провадження № 22-ц/821/1619/24
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Ярошенка Б.М.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Дьяченка Д.О. в приміщенні Тальнівського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Короткий зміст позовних вимог
08 квітня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 24.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78247447. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.11 договору позики, реквізити та підпис сторін. Згідно з п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики.
14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33231 грн. 68 коп., з яких: - 9295,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23936 грн. 68 коп. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 78247447 в розмірі 33231 грн. 68 коп., з яких: 9295,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23936 грн. 68 коп. - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку з наведеним, позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 33231,68 гривень та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 78247447 в розмірі 33231 грн. 68 коп., з яких - 9295,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23936 грн. 68 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.
Суд вважав позовні вимоги обгрунтованим та доведеними відповідними доказами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій через засоби поштового зв'язку 09 вересня 2024 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду незаконним та необгрунтованим, таким, що не відповідає обставинам справи, прийнятим із неправильним застосуванням норм матеріального права, просила скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що позивачем не доведено належними доказами факт надання коштів та отримання їх відповідачкою.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу, на підставі якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 перейшло до позивача.
Також скаржниця вказує, що з доданих до справи документів незрозуміло, на підставі чого здійснювався розрахунок заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 23 жовтня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», вважаючи оскаржуване рішення суду законним та обгрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78247447.
14.06.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого до ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 21.09.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33231 грн. 68 коп., з яких: - 9295,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 23936 грн. 68 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно із ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
При розгляді справи встановлено, що 24.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 78247447, відповідно до умов якого, ТОВ передає останньому у власність грошові кошти у розмірі 9500,00 грн., строком на 13 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язана повернути позику у день закінчення її строку надання, або достроково та сплатити відсотки за її користування в порядку та умовах, визначених даним договором.
Пунктом 2 указаного договору визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.
Відповідно до п. 3 указаного договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, зазначених у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 16 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та умов договору.
Відповідно до п. 20 договору, сторони дійшли згоди, що договір позики укладається у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням одноразового ідентифікатора.
Згідно додатку № 1 до договору позики № 78247447 від 24.03.2023 укладеного між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , сторонами погоджено розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що підтверджено електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором.
Отже, відповідач уклав із «ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також колегія суддів зазначає, що умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, не надано виписки за картковим рахунком, апеляційний суд відхиляє, оскільки позивач не є банківською установою, а тому позбавлений можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками. В той же час, п. 1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Проте, відповідачем не надано виписки за рахунком на підтвердження обставин, зазначених в апеляційній скарзі та спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за договором та не повернув їх у визначені строки, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.
Так, позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості за кредитним договором надано договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 та додаткову угоду № 11 до договору факторингу № 14/06/2021 від 14.06.2021, укладену 21.09.2023 між ТОВ «ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернень боргів».
Актом прийому-передачі від 21.09.2023 до вказаного договору факторингу, його сторони погодили реєстр боржників, за якими передаються права вимоги, до якого включена також відповідачка у справі (а.с.12-13).
З викладеного слідує, що посилання скаржниці про недоведеність переходу права вимоги за договором позики № 78247447 від 24.03.2023 року до позивача є неспроможними, оскільки не знайшли свого об'єктивного підтвердження за наслідками їх перевірки судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи, що доказів виконання наявних грошових зобов'язань ні перед позивачем у справі, ні перед попереднім кредитором відповідачем суду не надано, тому колегія суддів вважає доведеною наявну заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернень боргів» за договором позики № 78247447 в розмірі 33231 грн. 68 коп., про що вірного висновку дійшов суд першої інтсанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позовних вимог, а тому не приймаються до уваги та не підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова