Справа № 638/18432/24 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/638/3246/24 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1149/24
Категорія: у порядку КПК України
21 жовтня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024222060000167 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2024 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задоволено, застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 1 грудня 2024 року, визначено суму застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 211 200 гривень 00 копійок, при внесенні якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на неї обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Захисник підозрюваної, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний із триманням під вартою: на домашній арешт чи особисте зобов'язання, поклавши на підозрювану відповідні обов'язки. В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України не підтверджені, є припущенням слідчого чи прокурора. Суд формально підійшов до вирішення питання щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, не врахував індивідуальні особливості підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, має вищу освіту, заміжня. У травні 2022 приєдналася до лав ЗСУ. 01.08.2024 звільнилася із ЗСУ за станом здоров'я, хворіє на діабет 2 ступеню, інсулінозалежна. Захисник зазначає, що судом було визначено непомірний розмір застави, який є невмотивовано жорстоким, що унеможливлює звільнення з-під варти ОСОБА_6 . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваної та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим слідчого слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 42024222060000167 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України 02.10.2024 повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України. Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваної, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України. Враховуючи зміст повідомленої ОСОБА_6 підозри, тяжкість інкримінованого злочину, розмір неправомірної вигоди в одержанні якого підозрюється ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Крім того, у клопотанні слідчого зазначається про те, що ОСОБА_6 знайома зі свідками у кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а тому ризик впливу на вказаних свідків не виключений.
Доводи апеляційної скарги захисника не спростовують встановлених ризиків. Зокрема, посилання на соціальні зв'язки підозрюваної, дані, що її характеризують, не є безумовною підставою для застосування до ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки під загрозою можливого покарання у випадку визнання підозрюваної винуватою, ОСОБА_6 може вдатися до відповідних дій, передбачених статтею 177 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо виду застосованого до підозрюваною запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, якою є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги посилання сторони захисту на стан здоров'я підозрюваної та надані у судовому засіданні фотокопії медичної документації. Разом з тим, суду не надано належних медичних висновків щодо наявності у підозрюваної таких захворювань, які перешкоджають її утриманню в слідчому ізоляторі, а також неможливість отримання належного лікування та медичної допомоги у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Щодо визначеного слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави колегія суддів вважає, що він відповідає обставинам інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, які встановлені органом досудового розслідування та саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у випадку її звільнення з-під варти після внесення визначеного розміру заставу. Саме загроза втрати такої суми застави гарантуватиме дотримання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків. Колегія суддів не вбачає підстав вважати визначену слідчим суддею заставу необгрунтованою, з огляду на те, що санкція інкримінованого злочину передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке може бути застосоване у випадку визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину. Висновки слідчого судді щодо встановлення розміру застави, який перевищує встановлені межі для даної категорії злочинів, є мотивованими, з яким повністю погоджується колегія суддів. Підстав вважати, що вказаний розмір застави є непомірним та невмотивовано жорстоким, враховуючи інкриміновані підозрюваній обставини та суму неправомірної вигоди, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до частини 5 статті 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для скасування ухвали слідчого судді та застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: