Житомирський апеляційний суд
Справа №274/444/24 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 39 Доповідач Трояновська Г. С.
24 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу № 274/444/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Вдовиченко Т.М. у м. Бердичеві
У січні 2024 року ТОВ ФК "Кредит Капітал" звернулося до суду з позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №1/4074120 від 12.02.2021 року в розмірі 126 120,47 грн та судові витрати.
В обгрунтування позову зазначено, що 12.02.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4074120, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 90 000,00 грн., строком на 60 місяців, тобто до 11.02.2026 року зі сплатою 15,00% річних та 2,35 % від суми кредиту - комісійна винагорода. Позивач зазначає, що на підставі Договору про відступлення права вимоги №1-2023 від 23.01.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором. Позивач посилається на те, що банк виконав умови договору, надав відповідачу в користування грошові кошти, натомість відповідач умови кредитного договору не виконував, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернув та станом на 23.01.2023 заборгованість за кредитним договором становить 126 120,47 грн, що складається з строкової заборгованості - 62 642,47 грн; простроченої заборгованості - 17 343,15 грн; нарахованих відсотків - 399,93 грн; прострочених відсотків - 14 009,92 грн; комісії - 2115,00 грн; простроченої комісії - 29610,00 грн., яку просить стягнути на свою користь.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1/4074120 від 12.02.2021 в розмірі 94 395,47 грн та судовий збір в розмірі 2 266,30 грн.
В іншій частині позову - відмовлено в задоволенні.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Гуменюк О.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд дійшов висновку, що положення п.1.3.2 договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а відтак в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 2115,00 грн. та простроченої комісії в розмірі 29610,00 грн. слід відмовити, проте, судом не враховано тієї обставини, що окрім поточної та простроченої заборгованості за комісією, вона стягувалася за попередніми періодичними платежами.Також, сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов?язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. Крім того, з огляду на встановлення факту недійсності умови кредитного договору щодо стягнення комісії із врахуванням відсутності детального розрахунку заборгованості за кредитом це позбавляє суд можливості навести свій розрахунок заборгованості, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.Разом з тим, долучена до матеріалів справи виписка по рахунку не містить таких обов?язкових реквізитів, як: посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; дані Виконавця, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції, що вказує на те, що цей документ є недійсним і неналежним доказом.Разом з тим, до матеріалів справи не долучено помісячного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а виписка по рахунку є неналежним доказом. Тому, неможливо дослідити факт на час настання у Банку права на дострокове стягнення заборгованості за кредитом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ ФК "Кредит Капітал" просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначала, що наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання за кредитним договором. ОСОБА_1 свідомо звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними та прийняв на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком погашення заборгованості, як день повернення кредиту. Вимоги за апеляційною скаргою скаржника щодо перерахування заборгованості по комісії є безпідставними, а дії Відповідача спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання.
Рішення суду в частині відмови у стягненні комісії та простроченої комісії не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11.02.2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету №0102217-11022021-003 на отримання готівкового кредиту "Свобода" (а.с.6).
12.02.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір №1/4074120, згідно пункту 1.1 якого передбачено, що банк надає позичальникові кредит в сумі 90000 грн строком на 60 місяців з 12.02.2021 по 11.02.2026. Позичальник сплачує платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту, як день повернення кредиту (а.с.7-14).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби.
Згідно п. 1.3 договору за користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду, щомісячно в розмірі 15,00 % річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту.
Додатком № 1 до кредитного договору № 1/4074120 від 12.02.2021 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в тому числі Графік платежів по кредиту, ануїтет) (а.с.8).
12.02.2021 ОСОБА_1 підписав пам'ятку клієнту за кредитним договором № 1/4074120 від 12.02.2021 (а.с. 15).
Згідно меморіального ордера №35259351-1 від 12.02.2021 та виписки по рахунку вбачається, що банк виконав своє зобов'язання, перерахував на картковий рахунок відповідача 90000,00 грн - суми кредиту (а.с. 20,22-38).
23.01.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір про відступлення права вимоги №1-2023, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №1/4074120, який був укладений 12.02.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 39-44).
29.12.2023 ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 45-46).
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №1/4074120 від 12.02.2021 року станом на 24.01.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 126120,47 грн, з яких: рахунок строкової заборгованості - 62 642,47 грн; рахунок простроченої заборгованості - 17343,15 грн; рахунок нарахованих відсотків - 399,93 грн; рахунок прострочених відсотків - 14009,92 грн; рахунок комісії - 2115,00 грн; рахунок простроченої комісії - 29610,00 грн (а.с.21).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 11.02.2021 року ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету №0102217-11022021-003 на отримання готівкового кредиту "Свобода".Разом з тим, судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання зобов'язання, не в повному обсязі повернув кредит і нараховані відповідно до умов договору відсотки, внаслідок чого утворилась заборгованість. 23.01.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір про відступлення права вимоги №1-2023, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №1/4074120, який був укладений 12.02.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 .Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 94 395,47 грн, що складається: зі строкової заборгованості - 62 642,47 грн; простроченої заборгованості - 17343,15 грн; нарахованих відсотків - 399,93 грн; прострочених відсотків - 14009,92 грн, а відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. З огляду на те, що суд дійшов висновку, що положення п.1.3.2 договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 2115,00 грн та простроченої комісії в розмірі 29610,00 грн слід відмовити.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
23.01.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір про відступлення права вимоги №1-2023, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №1/4074120, який був укладений 12.02.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 .
Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про недоведеність переходу права вимоги за договором №1/4074120 від 12.02.2021, є помилковими, так як позивачем надано належні та допустимі докази відступлення прави вимоги, а саме: Договір відступлення права вимоги №1-2023, реєстр прав вимоги №1, платіжне доручення № 69884 від 26.01.2023 року на суму 982622,65 грн (плата лоту за договором факторингу) (а.с. 39-44).
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі вказаного договору факторингу набув прав грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору від 12 лютого 2021 року №1/4074120.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність розміру заборгованості за договором факторингу спростовуються наведеним вище.
Крім того, встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувшись до позичальника з досудовою вимогою від 27.12.2023 про дострокове виконання боргових зобов'язань, вимагав дострокового повернення усієї заборгованості протягом 7 днів, чим змінив строк виконання основного зобов'язання, який настав 30.12.2023 року.
Тому, з 30.12.2023 припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.
Разом з тим, проаналізувавши виписку по рахунку відповідача, апеляційний суд зауважує, що сплачувані відповідачем кошти на виконання умов кредитного договору №1/4074120 частково зараховувались банком на погашення заборгованості по комісії на загальну суму 19034,20 грн, що відповідає представленій позивачем виписці з особового рахунку (а.с. 22-24).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 12.02.2021 кредитного договору №1/4074120 та отримання за його умовами грошових коштів; враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору та наявність, у зв'язку з цим, заборгованості перед банком; встановивши нікчемність умов договору щодо нарахування комісії, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру заборгованості за договором №1/4074120, зарахувавши сплачені відповідачем кошти на комісію (19034,20 грн) в погашення обґрунтовано нарахованої заборгованості за тілом кредиту, зменшивши її з 62 642,47 грн до 43 608,27 грн, а загальну суму з 94 395,47 грн до 75 361,27 грн.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його зміни та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 75 361,27 грн.
Також відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За звернення до суду із позовомТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, позов задоволено на 59,7 % (ціна позову 126 120,47 грн, задоволено 75 361,27 грн). Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1807,71 грн (3028 грн х 59,7 %).
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 4542 грн, вимоги апеляційної скарги задоволені на 20,16%, а тому з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 915,66 грн (4542 грн х 20,16 %).
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2024 року змінити, зменшивши розмір заборгованості з 94395,47 гривень до 75 361,27 гривень, судовий збір з 2266,30 гривень до 1807,71 гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 915,66 гривень (за подання апеляційної скарги).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді: