Справа № 182/4846/24
Провадження № 1-кс/0182/1076/2024
Іменем України
23.10.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі заяву про відвід головуючому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадження №182/4846/24 (провадження №1-кп/0182/1104/2024) стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.263, п 5ч.2 ст.115 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, надійшла повторно заява про відвід головуючому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадження №182/4846/24 (провадження №1-кп/0182/1104/2024) стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.263, п 5ч.2 ст.115 КК України.
В ухвалі зазначено, що під час судового засідання від захисника ОСОБА_4 надійшла усна заява про відвід судді ОСОБА_5 . Зі змісту ухвали слідує, що в провадженні судді ОСОБА_5 перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.263, п 5ч.2 ст.115 КК України. Захиснику стало відомо, зі слів головуючого судді, що вона була особисто знайома з загиблим ОСОБА_7 та потерпілим у справі - ОСОБА_8 . З загиблим вони спілкувались на спільних неофіційних заходах. Щодо потерпілого, він є знайомим та другом родини її сестри - ОСОБА_9 .
У зв'язку з чим захисник просив вирішити питання про відвід судді ОСОБА_5 , так як у нього є сумніви щодо упередженості судді і за таких обставин він не довіряє визначеному складу суду, бо такі відносини між головуючим суддею і потерпілим у справі в майбутньому можуть призвести до конфлікту інтересів.
Захисник ОСОБА_4 підтримав заяву з викладених підстав, які йому стали відомі зі слів головуючого судді в судовому засіданні та просив заяву задовольнити.
Прокурор вважав, що відсутні законні підстави відводу головуючому судді. До того ж, з аналогічних підстав вже заява про самовідвід судді залишена без задоволення.
Вивчивши заяву про відвід, вислухавши думку сторін суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Загиблий - ОСОБА_7 був публічною особою у місті Нікополі, займав активну громадянську позицію і працював у органах місцевого самоврядування, що не виключало його спілкування з багатьма мешканцями міста Нікополя на різноманітних заходах.
Щодо наявності спільних знайомих і перебування на спільних заходах (святкуванні) з потерпілим у справі, то ці обставини об'єктивно не підтверджені. До того ж, на розгляді судді перебуває клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, а не обвинувальний акт, де суддя мав би змогу використовувати свої дискреційні повноваження щодо встановлення винуватості або призначення покарання тощо.
Захисником фактично повторно заявлено відвід з тих самих підстав, які вже були вирішені судом по суті. Наявність нових обставин, які можуть викликати у стороннього спостерігача, в тому числі і у сторін кримінального провадження, сумніви в неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду зазначеного клопотання не встановлено.
Факти, які б вказували на особисту зацікавленість головуючого судді під час розгляду клопотання у справі відсутні. З огляду на вищенаведене, вважаю за необхідне заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючому судді ОСОБА_5 залишити без задоволення, оскільки відсутні законні підстави для відводу головуючого судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 309 КПК України,
Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючому судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 при розгляді клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадження №182/4846/24 (провадження №1-кп/0182/1104/2024) щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.263, п 5ч.2 ст.115 КК України - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити зацікавленим особам.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Суддя: ОСОБА_1