Справа №523/16228/24
Провадження №1-кп/523/1475/24
08.10.2024 м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з доданими до нього документами у кримінальному провадженні № 62024150020000222 від 16.02.2024 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покотилове Новоархангельського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою-спеціаільною освітою, раніше не судимого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,-
27.09.2024 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 26.09.2024 року прокурором, по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024150020000222 від 16.02.2024 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.09.2024 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти призначення судового розгляду по кримінальному провадженню.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Так, у вказаному кримінальному провадженні угода відсутня, підстав для закриття провадження передбачених п.п. 4-8,10 ч.1 та ч.2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України судом не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимога до нього які встановлені ст.291 Кримінального процесуального кодексу України, підстав для направлення обвинувального акта, для визначення підсудності не має так як кримінальне провадження підсудне Суворовському районному суду м. Одеси.
Будь ким клопотань про надання доручення про складання досудової доповіді не заявлено.
Зі змісту частини 5 статті 314 КПК України слідує, що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Такої необхідності не має, тому суд вважає за можливе не призначати досудову доповідь по справі.
В ході підготовчого розгляду прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу.
Своє клопотання прокурор мотивує тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений: може переховуватись від суду оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, переховувався від слідства.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього документи суд дійшов такого висновку, та встановив наступні обставини.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити, обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 2) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст.178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 цього Кодексу.
Суд вважає, наявним наразі ризик переховування від суду, адже ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, що відноситься до категорії тяжкого за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до 10 років, що засвідчується обвинувальним актом в якому зазначені докази на підтвердження обгрунтованості обвинувачення висунутого ОСОБА_4 . Таким чином будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує ризик того, що останній може здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин. Вказана позиція цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності, адже не мав намуру його припиняти без втручання правоохоронних органів.
Разом з тим обвинувачений є громадянином України, зареєстрований та проживає в Одеській області, що свідчать про наявність у нього стійких соціальних зв'язків. Проте, суд вважає, що конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину та дані про його особу, вказують на неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205,217,314-316, 369-372 КПК України, суд-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 407 ч. 5 КК України, на 12 годину 00 хвилин 11.10.2024 року у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси зал судових засідань №22.
Судовий розгляд здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів тобто до 06.12.2024 року.
Строк дії ухвали в цій частині до 06.12.2024 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : ОСОБА_1