Справа № 521/15686/24
Номер провадження:1-в/521/1255/24
17 жовтня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі провадження за клопотанням захисника ОСОБА_5 , в інт. ОСОБА_4 , щодо приведення вироку у зв'язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 2886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно ОСОБА_4 , засудженого вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року за ч.4 ст.185 КК України, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотанням захисника ОСОБА_5 , в інт. ОСОБА_4 , щодо приведення вироку у зв'язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 2886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно ОСОБА_4 , засудженого вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року за ч.4 ст.185 КК України. Клопотання обгунтовано тим, що набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" N 3886-IX, яким вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що на виконанні ДУ "Одеська виправна колонія №14" стосовно ОСОБА_4 виконуються вирок Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року, що надає Малиновському районному суду м. Одеси право розглянути подане клопотання.
Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст. 71 КК Україени, за сукупністю вироків, о призначеного цим вироком покарання, частково приєднано не відбуту частину покарання призначеного вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.06.2021 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Відповідно до мотивувальної частини вироку Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року, суд врахував що крадіжку ОСОБА_4 вчинив 16.08.2022 року у період відбування іспитового строку, встановленого йому вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.06.2021 року, яким він засуджений за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна, та звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та 6 місяців.
Разом з тим, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року N 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від (далі Закон N 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону N 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону N 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на2022 рік з 01 липня 2022 р. по 01 грудня2022 р. складав 1254 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1254 х2=2508 грн.
З вищевикладеного суд робить висновок про те, що діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2022 року, наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_4 на теперішній час відбуває покарання за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута, останній підлягає негайному звільненню від призначеного покарання.
Окрім того, судом встановлено, що відповідно до вироку Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст. 71 КК Україени, за сукупністю вироків, о призначеного цим вироком покарання, частково приєднано не відбуту частину покарання призначеного вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.06.2021 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Враховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення наведеної вище ч.2 ст. 4 КК України та ч.1 ст.5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 2508 грн. на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння (16.08.2022 року), кваліфікувалися б за ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2508 грн. - за ч.1 ст.185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище) - за відповідною частиною статті 185 КК України.
Враховуючи наведене вище, оскільки відповідно до вироку Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2022 року у справі № 947/24720/22 яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, якими завдано шкоду у розмірі 745 грн., що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину, також наявні підстави стверджувати про внесення змін, які б усували караність діяння ОСОБА_4 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме у зв'язку із декриміналізацією вчинених ним діянь.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_5 , в інт. ОСОБА_4 , щодо приведення вироку у зв'язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 2886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно ОСОБА_4 , засудженого вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року за ч.4 ст.185 КК України- задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Київського районного суду м. Одеси від 31.10. 2022 року у справі № 947/24720/22, у зв'язку з усуненням караності діяння.
ОСОБА_4 , 20.07.1993 року звільнити з Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» негайно, після набрання ухвали законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1