Справа № 496/6232/24
Провадження № 3/496/3632/24
22 жовтня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
12.09.2024 року о 14:15 год. в с. Троїцьке, вул. Перемоги, 63, водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «ХОНДА ДІО», д.н.з. б/н, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки приладом «Драгер» № 0196, алкотест 6820, результат тесту 0,81%0. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової повістки за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ), яка повернулась із відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких обставин повідомлення вважається належним і неявка учасника справи не перешкоджає її розгляду.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.
При складані протоколу, поліцейським, ОСОБА_1 були роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписом у протоколі.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №580923 від 12.09.2024 року; роздруківкою чеку приладу «Drager»; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; витягом «Армор»; письмовим поясненням ОСОБА_1 в якому зазначено, що 12.09.2024 року близько 14:15 год. в с. Троїцьке по вул. Перемоги буд. 63 він керував мопедом «Хонда Діо» д.н.з. б/н, був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України, а саме у нього був відсутній мотошолом, незареєстрований, відсутнє посвідчення водія, також при спілкуванні у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, почервоніння очей. Вживав алкоголь 11.09.2024 року о 23:00 год., а саме домашнє вино у кількості 2 літра і горілку, а саме самогон у кількості 350 грам. Йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння приладом «Драгер» на місці зупинки на що він надав свою згоду, результат тесту 0,81%0 проміле. Від подальшого проходження огляду у медичному закладі відмовився так як згоден з результатом. Свою провину визнає та більше так робити не буде.
У судовому засіданні був переглянутий відеозапис з місця вчинення правопорушення, що міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів адміністративної справи, з якого вбачається що ОСОБА_1 підтвердив керування ним транспортним засобом та пройшов огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер».
Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
В протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив, що «згоден».
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначається, що в графі тимчасово вилучені документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримував.
ОСОБА_1 був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, зауважень щодо змісту протоколу, не надходило, а також не відмовився від його підписання погоджуючись з його змістом.
Матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції складені з дотриманням вимог закону.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до відомостей т.в.о. начальника сектору адміністративної практики ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Т. Коротнян, встановлено, що за відомостями ГСЦ МВС документ «посвідчення водія» на ім'я ОСОБА_1 відсутнє.
Тобто ОСОБА_1 не має посвідчення на право керування транспортними засобами, а тому суд відносить його до категорії інших осіб.
Аналізуючи наведені докази суд встановив, що фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами, жоден з яких не спростований.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншого покарання для особи, яка не має посвідчення водія та порушила диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція зазначеної статті не передбачає.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами (інша особа).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Портна