Провадження №8/824/1/2024
Справа №824/131/23
24 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Путрі Алли Петрівни про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання ухвали Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 824/131/23 про визнання і надання дозволу на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Cargill Financial Services International, Inc грошових коштів, -
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича відмовлено.
22 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Путря А.П. подала до Київського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року за нововиявленими обставинами. Посилаючись на те, що 14.10.2024 року ОСОБА_1 проводив моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень, внаслідок якого йому стало відомо про наявність ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 27.08.2024 року по справі №462/4619/24, постановленої за результатами розгляду клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області про тимчасовий доступ до речей і документів. Заявник вказує, що даною ухвалою встановлено істотні обставини для вирішення справи, що не були встановлені Київським апеляційним судом при розгляді справи та не були відомі ОСОБА_1 .
Посилаючись на дану обставину, заявник стверджує, що обставини, наведені в ухвалі Залізничного районного суду м. Львова від 27.08.2024 року, доводять факт відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 виконавцем Білецьким І.М. за відсутності оригіналу виконавчого документа.
Зокрема, заявником вказано, що вищезазначеною ухвалою встановлено наступне: час отримання представником стягувача виконавчого листа Київського апеляційного суду -після 16 год. 00 хв. 21.05.2024 року, час відкриття приватним виконавцем Білецьким І.М. виконавчого провадження НОМЕР_1 - 18 год. 06 хв. 21.05.2024 року, неможливості доставки оригіналу виконавчого документа з Київського апеляційного суду до м. Львова (робочого місця приватного виконавця Білецького І.М.: м. Львів, вул. Грабовського, 11, оф. 104) до 18 год. 29 хв. 21.05.2024 року з урахуванням його отримання в суді після 16 год. 00 хв. 21.05.2024 року.
Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини дають достатні підстави для перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Дослідивши матеріали заяви, суд не вбачає підстав для відкриття провадження за заявою, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення.
При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є:
- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;
- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.
Разом із тим, інші ухвали судів не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження № 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19).
Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 року у справі № 2-1244/11 зауважив, що прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено, а отже, процесуальним наслідком звернення із такою заявою є постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
З приводу даних обставин справи, суд також вважає за необхідне зазначити, що у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 Конституційний Суд України зазначив, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) є надважливим для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям.
Додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) полягає, зокрема, у тому, що жоден із учасників справи або інших юридично заінтересованих у розгляді справи осіб не має права вимагати касаційного перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення лише для повторного слухання справи та ухвалення нового судового рішення (абзаци перший, третій підпункту 7.7 пункту 7 мотивувальної частини).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який розв'яже спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення (перше речення пункту 1).
Право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним. Обмеження такого права не буде сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо таке обмеження не має правомірної мети та якщо немає розумної домірності між ужитими засобами та метою, що її прагнуть досягти [рішення Європейського суду з прав людини у справі Ashingdanev.theUnitedKingdom від 28 травня 1985 року (заява № 8225/78), § 57].
Європейський суд із прав людини виснував, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує правовладдя як складову частину спільної спадщини Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв'язання спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не можна ставити під сумнів (див. рішення у справі Brumarescu v. Romania [GC], заява № 28342/95, § 61, ECHR 1999-VII) [рішення у справі Христов протиУкраїни/Khristovv.Ukraine від 19 лютого 2009 року (заява № 24465/04), § 33].
Європейський суд із прав людини у своїх рішеннях послідовно обстоює позицію, згідно з якою «юридична визначеність полягає в додержанні принципу resjudicata тобто принципу остаточності судових рішень. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто для проведення повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі. Повноваження вищих судів на перегляд повинні використовуватися для виправлення судових помилок, неправомірних судових рішень, а не замінити перегляд . Відступи від цього принципу виправдані, тільки якщо вони потрібні за обставин істотного та переконливого характеру [рішення у справі Пономарьов протиУкраїни/Ponomaryovv.Ukraine від 3 квітня 2008 року (заява № 3236/03), § 40; рішення у справі Христов протиУкраїни/Khristovv.Ukraine від 19 лютого 2009 року (заява № 24465/04), § 33, § 34; рішення у справі Мітсопулос протиУкраїни/Mitsopoulosv.Ukraine від 9 грудня 2021 року (заява № 62006/09), § 21, § 22].
Конституція України є основним джерелом галузевого законодавства, зокрема цивільного процесуального, яке має розвивати, конкретизувати й деталізувати конституційні приписи.
Частиною 3 статті 2 ЦПК України визначено загальні засади цивільного судочинства це - верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення.
Конституційний Суд України послідовно обстоює юридичну позицію, що «хоча обсяг розсуду законодавця при встановленні системи судоустрою, процедури оскарження, підстав для скасування або зміни судових рішень є широким, законодавець повинен, здійснюючи відповідне регулювання, виходити з конституційних принципів і цінностей та відповідних міжнародних зобов'язань України, зокрема щодо ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина [друге речення абзацу п'ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020].
Зважаючи на викладене, ухвала суду Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи по суті, тобто не є об'єктом перегляду у відповідний спосіб, а отже, не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 423, 425, 429 ЦПК України, апеляційний суд ,
Відмовити у відкритті провадження за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Путрі Алли Петрівни про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання ухвали Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 824/131/23 про визнання і надання дозволу на виконання на території України Часткового остаточного арбітражного рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 14.12.2022 року (зі змінами, внесеними Додатком від 07.02.2023 року) в арбітражному провадженні № 215018 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Cargill Financial Services International, Inc грошових коштів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя Таргоній Д.О