23 жовтня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/3626/24
Суддя в суді першої інстанції: Червонописький В.С.
Провадження № 33/824/4632/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605,60 (шістсот п'ять шістдесят гривень 60 коп.) грн. судового збору на користь держави (а.с. 26-30).
Не погодившись з вказаною постановою, 23 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.С.звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 33-41).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та відповідних доказах. Суд першої інстанції не звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння., а тому всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитись на користь ОСОБА_1
Стверджувала, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту, працівником поліції не було запропоновано останньому проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, не було роз'яснено йому в доступній та зрозумілій формі його процесуальні права та обов'язки, а також наслідки вчинення (не вчинення) ним відповідних дій, та не було забезпечено доставку ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження медичного огляду, враховуючи його незгоду з результатами огляду на місці зупинки.
Саме на поліцейського покладено обов'язок забезпечити доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлених підставі для його проведення, тоді як а даному випаду, виходячи з встановлених фактичних обставин, поліцейським не було роз'яснено належним чином порядок проходження огляду, його послідовність, зокрема, й можливість його проходження в медичному закладі, враховуючи отриманий результат в 0,34 проміле та відсутність згоди з результатом з боку ОСОБА_1 .
Звертала увагу, що згідно результатів ультразвукового дослідження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та селезінки, проведеного 11 січня 2024 року КІШ «Чернігівська обласна лікарня» у ОСОБА_1 виявлено дифузні зміни паренхіми печінки, дифузні зміни паренхіми підшлункової залози, поліп жовчного міхура, явища хронічного холециститу. У зв'язку з встановленим діагнозом ОСОБА_1 рекомендовано прийом препарату «урсохол» та «укрлів» протягом 3-6 місяців. Наявність зазначеної вище хвороби та прийому препаратів провокує завищений природний вміст алкоголю в крові.
Висновок суду першої інстанції, що копії медичних документів, які надані водієм до огляду застарілі, датуються серпень-грудень 2023 року, а тому не бралися до уваги, є некоректними. Так, протокол про адміністративне правопорушення було складено 08.04.2024 року, тоді як ОСОБА_1 було надано протокол УЗД датований 11.01.2024 року, тобто менше, ніж за три місяці до дати складення протоколу. Виявлені дифузні зміни печінки, дифузні зміни паренхіми підшлункової залози, поліп жовчного міхура, явища хронічного холециститу - є хронічними, а не гострими, а тому висновок суду, що документи про медичний огляд, проведений менше ніж за три місяці до дати складення протоколу - це застарілі документи, є необґрунтованим та необ'єктивним.
Крім того, якщо працівник поліції підозрює водія у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, він зобов'язаний відсторонити його від керування автомобілем, однак, всупереч чинному законодавству ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Отже, враховуючи вищенаведене, огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1395, Інструкції №1452/735, відтак, на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП, такий огляд вважається недійсним (а.с. 33-41).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.С. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. ОСОБА_1 до суду не прибув, про час та місце розгляду справи апеляційним судом 02 жовтня 2024 року і 23 жовтня 2024 року був сповіщений поштовими повідомленнями на зазначену ним адресу, тобто належним чином, про що у справі є докази, проте повідомлення повернулись із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від ОСОБА_1 до суду не надходили. Поряд з цим, ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням його захисника - адвоката Савченко В.С. Факт належного сповіщенням ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Савченко В.С. підтвердила в судовому засіданні, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 50-61).
Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, про що у справі є докази (а.с. 56-57 ).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 275246, результатом тесту ALCOTEST DRAGER (0,34 проміле), актом огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я, фіксуванням на нагрудні боді-камери працівників поліції (а.с. 3-7).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 275246 від 08 квітня 2024 року, 08 квітня 2024 року о 10 год. 55 хв. в Київській області Броварський р-н., 59 км. о.д. Київ-Чернігів, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 2008, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатору DRAGER ALCOTEST 6820 ALRH 0170, проба позитивна 0,34 проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с. 3).
До протоколу додаються матеріали адміністративної справи: направлення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, відео диск.
Протокол про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 та у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 зазначив «у 21-00 випив 0,5 пива» (а.с. 3).
Протокол про адміністративне правопорушення також підписаний поліцейським, який його склав та своїм підписом підтвердив, що ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук (а.с. 6).
Згідно з наявним в матеріалах справи результатом тесту «Драгер» показник алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 0,34 проміле (а.с. 5).
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Згідно з п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 275246 від 08 квітня 2024 року, ОСОБА_1 визнав факт вживання ним алкоголю, зокрема власноруч в протоколі письмово зазначив, що «у 21-00 випив 0,5 пива» (а.с. 3).
З матеріалів справи не вбачається, що після оголошення працівником поліції результатів проходження огляду за допомогою приладу ALCOTEST DRAGER, ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами огляду або повідомляв про те, що хворіє та приймає медичні препарати, не зазначав такого і в письмових поясненнях під час складання протоколу.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в протокол про адміністративне правопорушення, результати тесту «Драгер», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння підписані ОСОБА_1 , чим висловив свого згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак, апеляційний суд відхилив посилання апелянта на те, що хворіє і приймає медичні препарати, тайому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, оскільки ОСОБА_1 не заперечував проти результату огляду.
При цьому пояснення ОСОБА_1 і посилання на хворобу та прийом медичних препаратів, які за твердженням апелянта підвищують вміст алкоголю в крові, будь-якими об'єктивними доказами (крім зазначення в медичній документації діагнозу хвороби і запропонованих препаратів до лікування) по справі не підтверджені.
Щодо доводів про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від подальшого керування автомобілем, то такі доводи не спростовують висновок суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а саме: факту керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець