Справа № 560/14337/24
іменем України
24 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.03.2024 № 221750001602, яким відмолено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійному фонді України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.06.1981р. по 01.03.2004р. в Колгоспі "Світанок", Спілці селян "Світанок", Приватно-орендному підприємстві "Світанок" с. Цикова Чемеровецького району до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійному фонді України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 20.03.2024 р. пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.03.2024 звернулась в Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.03.2024 № 221750001602 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в призначенні за за віком і дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними, тому звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, свідоцтва про народження дітей, довідка про стаж, атестат), загальний страховий стаж складає 14 років 4 місяці 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії. Не враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно довідки від 04.03.2024 №4/04-03 оскільки відсутня інформація про реорганізацію колгоспу у спілку селян. З 01.01.1999 стаж враховано за даними растру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язковою державного соціального страхування, відсутня дата звільнення. Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав. Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.03.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно до Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №221750001602 від 28.03.2024 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Не враховано до загального страхового стажу періоди роботи згідно довідки від 04.03.2024 №4/04-03, оскільки відсутня інформація про реорганізацію колгоспу у спілку селян, а також зазначені та надані первинні документи (книга обліку за 1990 - 2007 роки) не відповідають зазначеній у довідці інформації (стаж 1981 - 2004 роки). З 01.01.1999 стаж враховано за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж згідно поданих документів позивачки складає 14 років 4 місяці 2 дні.
Вважаючи рішення відповідача щодо незарахування стажу та, як наслідок, не призначення пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-IV.
Так, згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за загальним правилом для виникнення у осіб права на призначення пенсії за віком є наявність сукупності таких ознак: 1) досягнення встановленого законодавством пенсійного віку та 2) наявність встановленого законодавством страхового стажу.
Відтак, для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком необхідна наявність двох обов'язкових умов у сукупності: вік 63 роки, страховий стаж не менше 21 року.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 , на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 20.03.2024 року, досягла віку 63 роки, що не заперечується сторонами.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії є те, що згідно з наданими до документами, страховий стаж позивача становить 14 років 4 місяці 2 дні.
До страхового стажу не зараховано період роботи згідно довідки від 04.03.2024 №4/04-03, оскільки відсутня інформація про реорганізацію колгоспу у спілку селян, а також зазначені та надані первинні документи (книга обліку за 1990 - 2007 роки) не відповідають зазначеній у довідці інформації (стаж 1981 - 2004 роки).
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам відповідача, суд зазначає наступне.
Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.
У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).
Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.
Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказане кореспондується також з положеннями постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 р. №310 "Про трудові книжки колгоспників" (далі Постанова №310) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі Порядок).
Згідно п. 5 Постанова №310 в трудову книжку колгоспника вносяться, в тому числі, відомості про трудову участь, а саме: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в суспільному господарстві, та стан його виконання.
Суд встановив, що згідно записів копії трудової книжки колгоспника № 249 від 30.03.2000 року позивач 15.06.1981 року прийнята на роботу в к-п "Світанок" телятницею згідно наказу № 6 від 15.06.1981 року.
Відповідно до архівної довідки № 3 Кам'янець-Подільської районної державної амдіністрації судом встановлено наступне.
Рішенням загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу "Світанок" с. Цикова Чемеровецького району Хмельницької області від 28 вересня 1992 року № 3 колгосп "Світанок" с. Цикова реорганізовано в колективне господарство колгосп "Світанок" с.Цикова Чемеровецького району Хмельницької області.
Відповідно до постанови загальних зборів колгоспників колгоспу "Світанок" с. Цикова Чемеровецького району Хмельницької області від 22 березня 1997 року № 2 колективне господарство колгосп "Світанок" с. Цикова реорганізовано шляхом утворення селянської спілки "Світанок" с. Цикова із членів колгоспу і їх пенсійонерів.
Відповідно до Указу Президент України від 03 грудня 1999 року про реформування аграрного сектора економіки України та за постановою загальних зборів колгоспників КСП-СС "Світанок" с. Цикова Чемеровецького району від 20 січня 2000 року № 1, спілку селян "Світанок" с. Цикова реорганізовано в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Світанок" с. Цикова Чемеровецького району Хмельницької області.
Згідно записів копії трудової книжки колгоспника № 249 від 30.03.2000 року позивач 01.03.2004 року звільнена з роботи за власним бажанням згідно наказу № 12 від 01.03.2004 року.
Суд вважає, що наявні у копії трудової книжки колгоспника № 249 від 30.03.2000 року записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивачки.
Таким чином, твердження відповідача про відсутність у позивачки необхідного страхового стажу 21 рік через не зарахування до загального страхового стажу відомостей про періоди роботи, які занесені до копії трудової книжки колгоспника, оскільки в трудовій книжці не вказана дата звільнення з місця роботи, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.
Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи з 15.06.1981 по 01.03.2004 позивача зазначений у трудовій книжці колгоспника № 249 від 30.03.2000 року неправомірно не зарахований відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.03.2024 № 221750001602 про відмову в призначенні пенсії не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги щодо зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Розглядаючи питання зобов'язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку пенсію призначити.
Згідно вимог частини 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Отже особа, яка досягла 63-річного віку, в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року має право на призначення пенсії за віком за умови наявності у останньої не менше 21 року страхового стажу.
За змістом вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 20.03.2024, про що зазначено пенсійним органом у його рішенні, що також не заперечується відповідачем.
Враховуючи висновок суду про наявність правових підстав для зарахування до стажу позивача період роботи, зазначені у копії трудової книжки колгоспника № 249 від 30.03.2000, суд зазначає про наявність у позивача необхідного страхового стажу (не менше 21 року) для призначення пенсії за віком, передбаченого частиною 2 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 20.03.2024 - з дня звернення позивача із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.03.2024 № 221750001602 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.06.1981 по 01.03.2004 зазначені у трудовій книжці колгоспника № 249 від 30.03.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20.03.2024 - з дня звернення позивача із заявою про призначення пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)
Головуючий суддя П.І. Салюк