23 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5768/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якій просить: 1.Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, викладену в листі від 21.06.2024 року у перерахунку та зарахуванні позивачу стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: з 25.03.1982 по 19.12.1982 (8 місяців 25 днів) - строкова військова служба; з 20.12.1982 по 05.08.1984 (4 роки 10 місяців 21 день) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан; з 06.08.1984 по 08.08.1984 (3 дні) - строкова військова служба; з 01 09.1986 по 13.08.1988 (1 рік 11 місяців 13 днів) навчання в юридичному вузі; з 14.08.1988 по 28.06.1990 (1 рік 10 місяців 15 днів) навчання в вищому навчальному закладі. 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити позивачу з 03.09.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року №996-VIII «Про звільнення суддів» відповідно до пунктів 3 та 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України звільнений з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Наказом в.о. голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2016 року за №35/02-06 позивача відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за результатами розгляду якого Пенсійним органом прийнято відповідне рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте без врахування до спеціального стажу, що дає право на щомісячне грошове утримання: з 25.03.1982 по 19.12.1982 (8 місяців 25 днів) - строкова військова служба; з 20.12.1982 по 05.08.1984 (4 роки 10 місяців 21 день) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан; з 06.08.1984 по 08.08.1984 (3 дні) - строкова військова служба; з 01.09.1986 по 13.08.1988 (1 рік 11 місяців ІЗ днів) навчання в юридичному вузі; з 14.08.1988 по 28.06.1990 (1 рік 10 місяців 15 днів) навчання в вищому навчальному закладі.
На звернення позивача в Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про здійснення перерахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у відповідності до Постанови КМУ від 17.07.1992р. № 393, Пенсійним органом надано лист від 21.06.2024 року у якому повідомляє, що за матеріалами електронної пенсійної справи період проходження військової служби з 20.12.1982 року до 05.08.1984 року враховано до страхового стажу у 3-кратному розмірі. Розмір пенсії обчислено з урахуванням 36 років 7 місяців 3 дні.
Звернувшись повторно з запитом в Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області про надання інформації розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, надана відповідь від 25.07.2024 року, згідно якої спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання становить 25 років 6 місяців 23 дні. Однак, в стаж не включені проходження військової служби та навчання, тому вважає що позивачу відмовлено у перерахунку.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що згідно із ч. 1 ст. 137 Закону № 1402 - VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судці судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судці Конституційного Суду України: члена Вищої ради правосудця. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії судців України; судці в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судці відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання).
Враховуючи час призначення позивача на посаду судді, питання визначення стажу, який дає право на відставку судді, регулюється частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзивів на позов та докази на їх обґрунтування.
10 вересня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує, що спірні періоди зараховані позивачу.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у розмірі 60% суддівської винагороди.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 10.06.2024 року звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про здійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням періоду проходження строкової служби у діючій армії СРСР в Демократичній республіці Афганістан у період з 20.12.1982 року до 05.08.1984 року на пільгових умовах.
На вказане звернення позивача відповідачем надано відповідь від 21.06.2024 року, в якій зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи встановлено, що період роботи з 20.12.1982 року по 05.08.1984 року враховано до страхового стажу у 3-кратному розмірі. Розмір пенсії обчислено з урахуванням 36 років 7 місяців 3 днів страхового стажу (а.с.19).
До вказаної відповіді відповідачем долучено розрахунок пенсії, згідно з яким страховий стаж позивача для розрахунку склав 36 років 7 місяців та три дні.
В подальшому 22.07.2024 року представником позивача було направлено адвокатський запит про надання інформації щодо розрахунку стажу судді.
На вказаний запит 25.07.2024 року відповідачем надано розрахунок форми РС-право згідно якого спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання судді складає 25 років 6 місяців 23 дні (а.с.24).
Не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.
У відповідності до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016р. №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», яким були внесені зміни в Закон №2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2021 року по справі № 580/492/21.
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, період проходження строкової військової служби та час роботи на посаді слідчого.
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Верховним Судом неодноразово у подібних правовідносинах формувався правовий висновок щодо особливостей зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів роботи слідчих, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби в армії. Зокрема, у постановах від 19.06.2018р. у справі № 243/4458/17, від 13.11.2019р. у справі № 521/2593/17, від 05.12.2019р. у справі № 592/2737/17, від 13.02.2020р. у справі № 592/5433/17, від 24.03.2020р. у справі № 559/512/17, від 29.04.2020р. у справі № 426/12415/16-а, від 14.05.2021р. у справі № 414/529/17 суд касаційної інстанції вказував про те, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді періодів половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посадах слідчого та прокурора, а також і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Що стосується визначення категорій працівників, яким законом передбачені пільги, то згідно з пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994р. №283 (далі - Порядок №283), до державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях (абзац 5); час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів" (абзац 11).
При цьому, частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-ХІІ передбачено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці МВС колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абзаци 1, 3 пункту 2).
За змістом пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.1994р. №63 та затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців МВС, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992р. №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
У пункті 3 цієї Постанови закріплено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.
Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" від 12.09.1991р. №1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Водночас, спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям" від 17.01.1983р. №59-27 було передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці - час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.
До категорії працівників, яким законом передбачені такі ж пільги, було віднесено працівників, що працювали на посадах державних службовців та службовців, що працювали в державних органах, розрахунок стажу роботи яких здійснювався, зокрема, згідно з нормами Порядку №283. При цьому, до стажу державної служби зараховувався календарний строк проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан.
У той же час, зазначене вище законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачає зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення і отримання різних видів пенсій, соціальних виплат.
З аналізу наведених норм законодавства, можна дійти висновку, що служба у складі діючої армії в Демократичній Республіці Афганістан повинна зараховуватись на пільгових умовах з розрахунку - один місяць служби за три місяці служби до стажу роботи для призначення пенсії.
Тобто, зарахування пільгового стажу повинно проводитися органами Пенсійного фонду України при нарахуванні довічного утримання судді у відставці.
Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2020р. у справі №818/1614/17, від 24 вересня 2020 року у справі №808/3073/16, від 28 січня 2021 року у справі №825/1504/17.
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби в армії, не врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є протиправним.
Аналогічно правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №243/4458/17, від 13 листопада 2019 року у справі №521/2593/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 13 лютого 2020 року у справі №592/5433/17, від 24 березня 2020 року у справі №559/512/17, від 29 квітня 2020 року у справі №426/12415/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі №243/4501/17, від 14 грудня 2020 року у справі №592/4591/17, від 31 березня 2021 року у справі №235/7316/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №204/2241/17(2-а/204/128/17), від 17 травня 2021 року у справі №243/8281/17 та інших.
Як свідчать матеріали справи, з 25.03.1982 по 19.12.1982 (08 місяці 25 днів) проходив строкову військову службу, з 20.12.1982 по 05.08.1984 (01 рік 07 місяців 16 днів) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан, з 20.12.1982 по 05.08.1984 (3 дні) - проходив строкову військову службу.
У подальшому, з 01.09.1986 по 13.08.1988 (01 рік 11 місяці 13 днів) - навчався в юридичному вузі, з 14.08.1988 по 28.06.1990 (01 рік 10 місяців 15 днів) навчався у Харківському юридичному інституті.
Як слідує з матеріалів справи вказані періоди зараховані позивачу до загального трудового стажу, зокрема і з урахуванням кратності строкової служби в Демократичній республіці Афганістан, разом з тим, вказані періоди не враховані до страхового стажу роботи на посаді суді, що дає право на щомісячне грошове утримання судді.
Отже, враховуючи вищевикладене, період проходження позивачем дійсної строкової військової/служби в Збройних Силах СРСР на території Демократичної республіки Афганістан з 20.12.1982 по 05.08.1984 підлягає зарахуванню на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці до стажу роботи на посаді судді.
Також підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді і період проходження строкової військової служби з 25.03.1982 по 19.12.1982 (08 місяці 25 днів) та період з 20.12.1982 по 05.08.1984 (3 дні), а також половина строку навчання у період з 01.08.1990 по 05.11.1997 (01 рік 11 місяці 13 днів) та у період з 14.08.1988 по 28.06.1990 (01 рік 10 місяців 15 днів).
Отже загальний стаж роботи на посаді судді, що дає право на щомісячне грошове утримання судді з урахуванням вказаних періодів складає 33 роки 1 місяць та 17 днів.
Відтак позовні вимоги у частині вимог про зарахування спірного періоду до стажу роботи судді підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити позивачу з 03.09.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, то такі підлягають до задоволення частково у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно доказів наявних у матеріалах справи, судом було встановлено, що відповідачем розраховано щомісячне довічне грошове утримання виходячи з 60% при спеціальному стажі судді 25 років 6 місяців 23 дні.
Водночас, як встановлено судом вище, загальний стаж роботи на посаді судді, що дає право на щомісячне грошове утримання судді повинен складати 33 роки 1 місяць та 17 днів.
Відтак, враховуючи приписи ч.3 статті 142 Закону №1402- VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача підлягає перерахунку виходячи з 76% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % - за роботу на посаді судді понад 20 років + по 2 % за кожний рік роботи понад 20 років).
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: період строкової військової служби з 25.03.1982 по 19.12.1982; період військової служби в Демократичній республіці Афганістан з 20.12.1982 по 05.08.1984 на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; період строкової військової служби з 06.08.1984 по 08.08.1984; половина періоду навчання у вищому навчальному закладі з 01 09.1986 по 28.06.1990. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити позивачу з 03.09.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 76 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці таких періодів: період строкової військової служби з 25.03.1982 по 19.12.1982; період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 20.12.1982 по 05.08.1984; період строкової військової служби з 06.08.1984 по 08.08.1984; період навчання з 01 09.1986 по 28.06.1990 та відмови у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: період строкової військової служби з 25.03.1982 по 19.12.1982; період військової служби в Демократичній республіці Афганістан з 20.12.1982 по 05.08.1984 на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; період строкової військової служби з 06.08.1984 по 08.08.1984 та половину періоду навчання у вищому навчальному закладі з 01.09.1986 по 28.06.1990.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03.09.2024 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаних періодів в розмірі 76 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору