Номер провадження 22-ц/821/1513/24 Справа № 705/3322/23 Категорія: 301030500 Головуючий по 1 інстанції Піньковський Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
22 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго», ОСОБА_2 ;
особа, що подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», ОСОБА_2 про порушення недоторканності житла,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Черкасиобленерго», ОСОБА_2 про порушення недоторканості житла в якому просив суд визнати неправомірними дії ПАТ «Черкасиобленерго» щодо порушення недоторканості житла по АДРЕСА_1 , і зобов'язати усунути їх шляхом демонтування приладів і пристроїв енергопостачання, що вмонтовані у квартиру ОСОБА_1 . Також просив визнати встановленими порушення ОСОБА_2 недоторканості житла ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 і встановити заборону наближення до його квартири на відстань 5 метрів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що згідно договору дарування від 27 травня 1994 року він є власником квартири АДРЕСА_2 , і є побутовим споживачем електричної енергії, послуги з постачання якої надаються ПАТ «Черкасиобленерго» з оплатою по лічильнику встановленому за домовленістю.
Враховуючи особливі обставини (місце для кухні), його лічильник електричної енергії розміщений у сусіда кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_3
Енергопостачальник протиправно по індивідуальному договору про користування електричною енергією з ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_4 , встановив її лічильник у квартирі ОСОБА_1 .
На заперечення ОСОБА_1 щодо незаконних дій, відповідач ПАТ «Черкасиобленерго» посилається на відомчі документи. Це, на думку позивача, не відповідає законодавству, а саме ст. ст. 311, 714, 1210 ЦК України і Закону України «Про ринок електричної енергії», а ПАТ «Черкасиобленерго» і ОСОБА_2 продовжують систематично порушувати недоторканість його житла, заходячи безперешкодно до нього для огляду лічильника, ремонту приладів і з інших причин. Змінити електропостачальника ОСОБА_1 не може за відсутності вільного вибору, тому вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не було доведено за допомогою належних та допустимих доказів зазначені ним в позовній заяві обставини. Доказів на підтвердження порушення своїх прав ОСОБА_1 не надав та не ставив питання про їх витребування відповідно до процедури, врегульованої ЦПК України.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 засоби обліку електричної енергії, що обліковують електричну енергію, яка використовується споживачами для задоволення власних потреб, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлені з дотриманням вимог договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, вимог Правил, Кодексу комерційного обліку та нормативно-технічних документів.
В діях ПАТ «Черкасиобленерго» не встановлено мету та намір вчинення неправомірних дій щодо порушення недоторканності житла ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з рішення районного суду, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року як незаконне та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. Судовий збір за розгляд справи стягнути солідарно з відповідачів в дохід держави.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд під час розгляду справи неповно з'ясував обставини справи та на підставі декларативного підходу і тільки процедурного розгляду справи відмовив у задоволенні вимог.
Вважає, що судом порушені норми процесуального права.
Крім того, зазначив, що під час розгляду справи суддя Піньковський Р.В. не забезпечив належний розгляд справи, поверхово надав оцінку доказам позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ПАТ «Черкасиобленерго» зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду. Вказано, що позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо неправомірності дій ПАТ «Черкасиобленерго», яке діє в межах законодавства України та не порушує недоторканності житла ні ОСОБА_1 , ні жодного іншого споживача в буд. АДРЕСА_1 та не ставить на меті вчинення таких дій.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Сторони будучи належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданого позивачем договору дарування від 27 травня 1994 року, зареєстованого в реєстрі за № 2-1577 ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прийняли в дар кожен з них в рівних долях належну ОСОБА_4 1/3 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних спору, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного договору районний суд визнав, що ОСОБА_1 дійсно є власником частини будинку АДРЕСА_1 . Будь-якої іншої інформації щодо зареєстрованого за ним такого права позивачем до суду не надано.
Як вбачається з договору про користування електричною енергією № 2-9-004 від 19 серпня 2013 року (а.с. 4-5) ОСОБА_1 є споживачем з надання послуг користування електричною енергією.
ОСОБА_1 вказав, що він категорично не погоджується із розташуванням засобу вимірювання обліку використаної електричної енергії відповідачем ОСОБА_2 , оскільки вважає, що такий засіб розташований у належній йому на підставі договору дарування квартирі, що порушує його право на недоторканність житла. Просив усунути перешкоди шляхом зобов'язання ПАТ «Черкасиобленерго» усунути порушення, демонтувавши лічильник, вмонтований у його квартирі.
Встановлення приладу обліку електроенергії - це обов'язковий процес, який передбачений ЗУ «Про електроенергетику».
Відповідно до п.1.1.1 та 1.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року визначено основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії. Дія цього Кодексу поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також на всіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії.
Згідно ЗУ «Про ринок електричної енергії», ЗУ «Про національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Правила роздрібного ринку енергетичної енергії.
Відповідно до п. 2 Правил роздрібного ринку енергетичної енергії укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Згідно п. 4 Правил роздрібного ринку енергетичної енергії визначено операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території операторів систем розподілу.
У відповідності до п. 1.2.4. Правил роздрібного ринку енергетичної енергії точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи. Оператор системи покриває всі витрати, пов'язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.
Оператор системи розподілу укладає договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є додатком 3 до цих Правил, з кожним власником електричних мереж, в тому числі споживачем, основним споживачем, які приєднані до електричних мереж оператора системи.
Правила улаштування електроустановок визначають будову, принципи улаштування, особливі вимоги до окремих систем, їх елементів, вузлів і комунікацій електроустановок.
Ці Правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок.
У відповідності до п. 1.5.6 Правил улаштування електроустановок розрахункові засоби обліку потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності, таким чином, щоб забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до них відповідальних працівників зацікавлених сторін.
Згідно п. 1.5.29 Правил улаштування електроустановок лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільних пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію. Лічильники потрібно кріпити до пластмасових або металевих щитків. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника має бути в межах 0,8 - 1,7 м.
У відповідності до п. 2.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Непланова заміна, ремонт розрахункових засобів вимірювальної техніки здійснюється постачальником послуг комерційного обліку за рахунок учасника роздрібного ринку, на вимогу (за ініціативою) якого здійснюється непланова заміна, ремонт розрахункового засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 5.8.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного засобу контрольного обліку, встановленого відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій та який відповідає вимогам цього Кодексу та Правилам улаштування електроустановок та проектним рішенням (незалежно від того хто є власником засобу контрольного обліку), здійснюється за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною документально підтвердженою згодою власника засобу контрольного обліку, стороною приєднаною до мережі та оператора мережі.
Зміна місця встановлення засобу контрольного обліку здійснюється, згідно з новим проектним рішенням, погодженим власником засобу контрольного обліку, стороною приєднаною до мережі та оператором мережі.
Згідно п. 5.8.3. Кодексу комерційного обліку електричної енергії заміна пошкоджених або відсутніх (з причини їх крадіжки, несанкціонованого демонтажу тощо) засобів комерційного обліку здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність таких засобів.
Відповідно до п. 5.8.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії зміна місця встановлення лічильників електричної енергії має здійснюватися постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії протягом чотирнадцяти робочих днів від дня оплати споживачем цієї послуги.
Пунктом 5.8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії при заміні засобу контрольного обліку електричної енергії або зміні місця його встановлення ініціатором та оператором системи має бути складений відповідний акт або внесені відповідні зміни до технічних рішень із зазначенням причин заміни або зміни місця встановлення. Водночас ініціатор має забезпечити внесення необхідних змін до основних даних щодо точок комерційного обліку в реєстрі та, за потреби, до договору та проектної документації, а демонтований засіб контрольного обліку електричної енергії повинен бути повернений його власнику.
Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що за адресою АДРЕСА_1 засоби електричної енергії, що обліковують електричну енергію, яка використовується споживачами, що проживають за вказаною адресою, для забезпечення власних побутових потреб, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлені з дотриманням вимог договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, вимог Правил Улаштування електроустановок, затверджених Наказом Міненерговугілля України від 21 липня 2017 року № 476, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку та нормативно-технічних документів. Протилежного позивачем не доведено і матеріали справи не містять доказів порушень відповідачами діючого законодавства в сфері ринку електричної енергії.
Крім того, відповідач ПАТ «Черкасиобленерго» у відзиві на позовну заяву (а.с. 26 зворотна сторона) та відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 87 зворотна сторона) вказав, що не заперечує проти перенесення приладу обліку електричної енергії позивача чи інших споживачів за ініціативою ОСОБА_1 , при умові дотримання всіх вимог проектних рішень та повторної оплати замовлених послуг ініціатором перенесення, про що було повідомлено ОСОБА_1 та роз'яснено йому порядок та процедуру перенесення засобу обліку електричної енергії.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок районного суду про те, що позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.
Оскільки таких доказів ОСОБА_1 не надав, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять доказів та посилань, що оскаржуване рішення є незаконним та судом допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 23 жовтня 2024 року.
Судді