Справа № 526/376/24 Номер провадження 33/814/875/24Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
23 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника-адвоката Харчука О.П.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Харчука Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області 12 червня 2024 року,
Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області 12 червня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2КУпАП в зв'язку зі спливом строку давності притягнення до адміністративної відповідальності
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 14.01.2024 року, о 08:26 год. в с. Плішивець, вул. Радянська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки на прилад Драгер 6810, результат 0,55%. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того,14.01.2024 року, о 08:26 год. в с. Плішивець, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку працівниками поліції, яку було подано проблисковим маячком синього та червоного кольору, чим порив вимоги п. 2.4 8.9Б, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції адвокат Харчук О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, а провадження по справі закрити.
Вважає неналежним доказом долучений до матеріалів справи за запитом суду сертифікат відповідності приладу та свідоцтво про повірку алкотестеру, які не були долучені до матеріалів справи поліцейськими та які суд не мав права вишукувати самостійно, що свідчить про порушення прав притягнутого на справедливий суд.
Також вказує на неправильне написання прізвища водія, яке було виправлено, що не допускається при складанні протоколу, що в свою чергу свідчить про його неналежність та недопустимість як доказу.
Окрім того, вважає неналежним доказом і акт огляду водія, оскільки останній не внесений до протоколу в якості додатку, а його підписання категорично заперечується водієм.
Звертає увагу на порушення проведення процедури огляду на стан сп'яніння, оскільки після продуття з позитивним результатом ОСОБА_1 категорично не погоджувався з результатом, а працівники не пропонували йому проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
Копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 9.2 ПДР,
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №654845 від 14.01.2024 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
роздруківка з алкотестеру Драгер з результатом проходження тесту 14.01.2024 о 08:28 год. ОСОБА_1 - 0,55% проміле,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з результатом якого водій був згоден,
записи з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається переслідування поліцейським службовим авто з проблисковими вогнями автомобіля білого кольору, водій якого при повороті до домоволодіння не вмикає показчик повороту.
Після зупинки авто біля воріт, незважаючи на присутність поліцейських водій забігає у хвіртку та біжить, не реагуючи при цьому на законні вимоги поліцейського зупинитися. В подальшому водія було затримано та одягнуто кайданки.
Водієм виявився ОСОБА_1 , якому працівник поліції запропонував пройти огляд на стан сп'яніння.
Після продуття алкотестеру результат виявився позитивним - 0,55% (08:30 год.), незгоди з яким водій не висловлював.
Працівники поліції повідомили, що на останнього будуть складені протоколи за ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - керування в стані алкогольного сп'яніння та за ігнорування законної вимоги працівника поліції про зупинку.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, в тому числі і долучені відеозаписи перебігу події, доводять факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не були спростовані під час розгляду справи.
Посилання апелянта на перебирання судом на себе обов'язків працівників поліції щодо збирання доказів, а саме витребування свідоцтва про повірку технічного засобу - алкотестеру та сертифікату відповідності, оскільки останні не були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата i місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків i потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. До протоколу додаються копії документів та інші докази, що вказують на обставини та час вчинення правопорушення.
Тобто, нормами чинного порядку не передбачено долучення свідоцтва про повірку технічного засобу та сертифікату відповідності алкотестеру, оскільки останні не свідчать про обставини та час вчинення правопорушення, а відтак правового обв'язку працівника поліції долучати зазначені документи до протоколу чи ознайомлювати з ними водія - законодавство в імперативному порядку не передбачає.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції захисником були висловлені сумніви щодо відповідності та реєстрації технічного приладу - газоаналізатора Драгер 6810.
У зв'язку з такою позицією захисту та з метою встановлення всіх фактичних обставин судом першої інстанції правомірно було витребувано свідоцтво про повірку засобу «Драгер» та сертифікат відповідності, що сприяло з'ясування встановленню обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи захисника про неправомірні виправлення в протоколі в частині вірного написання прізвища водія, що на його думку свідчить про неналежність та недопустимість протоколу в якості доказу, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки виправлення в написанні прізвища правопорушника спочатку « ОСОБА_2 », а потім « ОСОБА_3 », разом з внесеними застереженнями про здійснення виправлення в правильному написанні прізвища водія в його присутності, не є тією обставиною, яка виключає протокол про адміністративне правопорушника з списку належних та допустимих доказів в розумінні положень ст. 251 КУпАП.
Не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 після продуття алкотестеру на місці зупинки висловлював свою незгоду з його результатами, що на думку захисту має своїм наслідком обов'язок працівників поліції забезпечити водію проходження огляду на стан сп'яніння в умовах медичного закладу.
Зазначені доводи апеляційної скарги повністю спростовуються долученими відеозаписами, з яких вбачається, що після продуття алкотестеру жодних заперечень щодо проведення огляду чи з його результатом водій не висловлював, а отже правових підстав для направлення водія до закладу охорони здоров'я у працівників поліції не було.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Харчука Олександра Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області 12 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна