Справа № 159/4451/24 Провадження №11-кп/802/601/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 жовтня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2024 року стосовно ОСОБА_7 ,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання призначеного вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що у ОСОБА_7 наявне стягнення за порушення військової дисципліни та матеріали особової справи не містять відомостей про зарахування ОСОБА_7 до числа таких, який виправляється, а тому суд не вбачає підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування призначеного покарання.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні. Апелянт вказує, що на момент подання апеляційної скарги отримано усі підтверджуючі документи, що ОСОБА_7 зарахований до числа таких, які виправляються, а тому є підстави для умовно-дострокового звільнення останнього від відбування покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали та виклав доводи апеляційної скарги, міркування засудженого та його захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вище вимог суд першої інстанції в повній мірі не дотримався та належної правової оцінки обставинам провадження не надав, дійшовши передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви захисника засудженого про умовно-дострокове звільнення.
Згідно ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим передбаченого частиною третьою цієї статті відповідної частини строку покарання, при цьому якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Разом з тим, основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
У відповідності до ч. 2 ст. 130 КВК України засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та на підставі ст. 69 КК України призначено йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 62 КК України замінено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк 1 рік.
Станом на момент розгляду клопотання судом першої інстанції ОСОБА_7 відбув більше двох третин встановленого судом строку покарання та має право на застосування щодо нього інституту умовно-дострокового звільнення.
Із матеріалів службової картки вбачається, що у солдата змінного складу ОСОБА_7 відсутні заохочення та наявне стягнення у лютому 2024 року.
Водночас, в службовій характеристиці, виданій командиром 3 дисциплінарної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , та погодженою командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 від 28.06.2024, вказується про роботу солдата змінного складу ОСОБА_7 над помилками у поведінці та виправлення за наступні місяці після стягнення. Зазначено, що ОСОБА_7 ресоціальний, довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, готовий до виконання завдань за призначенням, зокрема, своєю поведінкою заслуговує бути зарахованим до числа тих, хто виправляється.
Згідно з протоколом №25 від 25.07.2024 на засіданні особового складу військової частини вирішувалося питання про включення до списків кандидатів, які стали на шлях виправлення та у списку таких значиться засуджений ОСОБА_7 . З протоколу загальних зборів особового складу 3 дисциплінарної роти в/ч НОМЕР_1 вбачається, що на основі голосування було прийняте рішення про рекомендування включення ОСОБА_7 до списку солдатів, які стали на шлях виправлення та подання рапорту до керівництва військової частини.
Фактично кінцевим результатом у процедурі зарахування особи до числа тих, що виправляються є наказ командира НОМЕР_1 військової частини, який видається на підставі згаданого вище рапорту.
З огляду на наведе, обставини виправлення ОСОБА_7 та наявність підстав для його умовно - дострокового звільнення від відбування покарання підтверджується копіями протоколу зборів №25 від 25.06.2024, рапорту від 26.07.2024 у сукупності з характеристиками від 28.06.2024 та 21.10.2024, які отриманні захисником у відповідь на адвокатський запит.
Разом з тим, згадані документи на момент розгляду клопотання судом першої інстанції були відсутні в матеріалах особової справи ОСОБА_7 та отримані захисником уже після розгляду клопотання судом першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо передчасного висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення засудженого, оскільки під час апеляційного розгляду вказані обставини підтверджені,
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування покарання.
З урахуванням даних про особу засудженого ОСОБА_7 , який позитивно характеризується установою, він зарахований до числа таких, що виправляються, апеляційний суд дійшов висновку, що на даний час ОСОБА_7 не є суспільно-небезпечною особою, за час перебування у дисциплінарному батальйоні ним досягнуто значних успіхів на шляху до соціалізації, сумлінною поведінкою, ставленням до праці він довів своє виправлення, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.
На момент апеляційного розгляду невідбута частина покарання засудженого ОСОБА_7 становить 12 днів тримання в дисциплінарному батальйоні, а тому він підлягає звільненню умовно-достроково від відбування покарання на вказаний строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2024 року скасувати, з ухваленням нової ухвали, якою клопотання захисника ОСОБА_8 задовольнити та звільнити ОСОБА_7 умовно-достроково від відбування покарання.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 409 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати.
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_7 на підставі ст. 81 КК України звільнити умовно-достроково від відбуття покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2023 року, на невідбутий строк 12 (дванадцять) днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді