Справа № 199/7868/24
(3/199/3726/24)
іменем України
24 жовтня 2024 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого шахтарем, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
- за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 134964 від 23.09.2024 слідує, що 23.09.2024 о 01:25 годині у дворовій зоні будинку № 61 по вул. Калиновій в м. Дніпрі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, шатка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 22.09.2024 він приїхав з м. Покровська до своєї дружини та дітей, яких він евакуював з м. Покровська, який перебуває під постійними ворожими обстрілами. Для проживання своєї родини ним була орендована квартира в будинку АДРЕСА_2 . 22.09.2024 у вечірній час, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_2 , з яким вони перебували в салоні належного йому автомобіля «Ford Escape», де спілкувались. Недалеко від них також перебувала група чоловіків, які шумно слухали музику, а оскільки це був вже нічний час, то мешканці будинку викликали працівників поліції. Перебуваючи у салоні автомобіля, 23.09.2024 приблизно о 01:20 годині, його знайомий ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля, перепаркував його, оскільки автомобілі, які були припарковані рядом, заважали їм вийти з автомобіля. Після чого, приблизно о 01:25 годині у дворову зону будинку приїхали працівники поліції, підійшли до них та уточнили хто власник автомобіля, на що він зазначив, що він є власником авто. Після цього працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці за допомогою технічного приладу, однак він відмовився, оскільки не довіряє такому приладу. Він не заперечує, що 22.09.2024, по приїзду до своєї родини, вжив пиво, однак за кермо після вживання алкогольних напоїв не сідав, наполягав, що автомобіль перепаковував його знайомий ОСОБА_2 . Він стверджує, що його не зупиняв екіпаж поліцейських, вони зі знайомий ОСОБА_2 лише перебували в салоні автомобіля, а екіпаж патрульної поліції приїхав на виклик мешканців будинку стосовно порушення громадського порядку іншими чоловіками, які гучно слухали музику. Просив суд закрити провадження, так як о 01:25 годині 23.09.2024 він не їздив вулицями міста Дніпро.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 134964 від 23.09.2024 слідує, що 23.09.2024 о 01:25 годині у дворовій зоні будинку № 61 по вул. Калиновій в м. Дніпрі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, шатка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
В ході перегляду відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, судом встановлено фіксування з бодікамер поліцейських момент спілкування та пропозиції ОСОБА_1 проходження огляду у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що відеозаписи з бодікамер поліцейських не містять фіксації руху транспортного засобу «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , як і не містить фіксації зупинки поліцейським вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Натомість є фіксація того, що останній разом із чоловіком перебувають у дворовій зоні будинку № 61 по вул. Калиновій в м. Дніпрі, біля автомобіля «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , до них підходять працівники поліції, та пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану його сп'яніння (08:48 хвилина), нащо останній виказує свою відмову (09:06 хвилина) та зазначає, що він не керував автомобілем у зазначений час 23.09.2024 по вулицям міста Дніпра. При цьому суд зауважує, що згідно відеозапису, таку ознаку алкогольного сп'яніння, як шатка хода та поведінка, що не відповідає обстановці у ОСОБА_1 судом не встановлено.
У зв'язку із вказаним суд приходить до висновку, що відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 01:25 годині 23.09.2024 у дворовій зоні будинку № 61 по вул. Калиновій в м. Дніпрі, не знайшли свого підтвердження, оскільки доказів керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом до справи не долучено.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, є особа, яка керує транспортним засобом.
На переконання суду, підстав застосування до ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху до обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 134964 від 23.09.2024 не убачається.
Окрім цього, за положеннями ч. 1 ст. 266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог коментованої норми закону при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на те, що у винуватість ОСОБА_1 ставиться у провину п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та його було зупинено працівниками поліції, оскільки відеозапис не містить фіксації руху транспортного засобу, причину зупинки, з подальшими чисельними та суттєвими порушеннями вимог як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, у зв'язку з чим зібрані докази по справі є недопустимими.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст.247КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко
24.10.2024