23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №758/2888/24
адміністративне провадження № К/990/38519/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Лимар Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП,
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтв 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись із постановою суду адвокат Лимар Олександр Анатолійович, в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Лимаря Олександра Анатолійовича залишено без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року залишено без змін.
09 жовтня 2024 року не погодившись з вказаними постановами, адвокатом Лимар Олександром Анатолійовичем, в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 цього Кодексу, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Статтею 294 КУпАП передбачено право особи оскаржити судове рішення в апеляційному порядку. Цією ж статтею визначено, що постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
За таких обставин рішення, ухвалене в порядку, встановленому КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першої статті 130 цього Кодексу, не підлягає касаційному оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Лимар Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов