22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №215/1171/24
адміністративне провадження №К/990/39438/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної О.В. (далі - відповідач), в якому просила:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 18 вересня 2023 року вх. 1190 створювати штучні перешкоди способу визначеному у статті 3, 46, 92 Конституції України, статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов'язати повторно розглянути її з прийняттям ненормативного правового акту.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання протиправною діяльності - передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачці надано термін п'ять строк робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог статті 5 КАС України;
- якісної читаємої довідки про інвалідність І групи ОСОБА_1 , на підтвердження того, що вона дійсно має право на пільги щодо звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частиною першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року адміністративний позов повернуто позивачці, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки вона не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року залишено без змін.
11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 215/1171/24, в якій скаржниця просить скасувати оскаржувані судові рішення.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 05 вересня 2024 року, а касаційну скаргу подано на пошту 11 жовтня 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови отримала 05 жовтня 2024 року, а зворотнє повідомлення з підписом скаржниці відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600965060690, з датою його направлення 24 вересня 2024 року) знаходить в матеріалах справи. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження.
Проте належних доказів на підтвердження факту отримання оскаржуваної постанови до Верховного Суду скаржником не надано.
За таких обставин Верховний Суд позбавлений можливості вирішити заявлене скаржником клопотання про поновлення строку звернення до суду із цією касаційною скаргою.
Водночас Суд звертає увагу скаржника, що матеріали справи на час подання касаційної скарги у суді касаційної інстанції відсутні.
Належними доказами на підтвердження отримання копії оскаржуваного судового рішення можуть бути конверт з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідка відділення поштового зв'язку тощо.
Крім того, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо).
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 215/1171/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов