Справа № 580/2550/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
22 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.
суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,
12 березня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, апелянт) про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті суми боргу пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаною, у зв'язку з його смертю, у розмірі 218 784,59 грн;
- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 218 784,59 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що сума пенсії у розмірі 218 784,59 грн, що була нарахована на виконання рішення суду в справі № 580/549/22, залишилась невиплаченою її чоловіку в зв'язку із його смертю.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII недоодержана сума пенсії її чоловіка має бути виплачена позивачу, як дружині.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення ОСОБА_1 виплати недоодержаної суми пенсії її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальній сумі 218 784,59 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоодержаної суми пенсії її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальній сумі 218 784 (двісті вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 59 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 093 (одна тисяча дев'ятсот три) гривні 93 копійки.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 580/2550/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що кошти у сумі 218 784,59 грн є доплатою до пенсії, нарахованою на виконання рішення суду, де позивачем був ОСОБА_2 та не є недоотриманою пенсією в розумінні статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII з урахуванням статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Крім того, відповідач зазначає, що виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 580/549/22 за рахунок власних коштів Головного управління заборонено законом та повинно здійснюватися за окремою бюджетною програмою, відтак виплата нарахованої суми пенсії, на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на зазначене, доплата пенсії у сумі 218 784,59 грн, нарахована ОСОБА_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі № 580/549/22, залишилась невиплаченою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року та 21 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 20 березня 2002 року.
Позивач є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 01 серпня 1967 року серії НОМЕР_3 .
Рішенням від 29 березня 2022 року, що набрало законної сили 29 квітня 2022 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 13 травня 2022 року, у справі № 580/549/22 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_4 ) пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10 грудня 2021 року № ФР33411, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, та виплатити різницю пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03 червня 2022 року № 2762-2468/К-02/8-2300/22 вбачається, що відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки та нарахував ОСОБА_2 доплату пенсії за період із 01 квітня 2019 року до 30 червня 2022 року у сумі 218 784,59 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26 липня 2023 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в особі представника - адвоката Руденко Ю. В. звернулася до відповідача із заявою від 22 січня 2024 року щодо виплати їй боргу по рішенню суду померлого чоловіка.
Відповідач листом від 06 лютого 2024 року № 2300-0504-8/8965 повідомив позивача, що через відсутність фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів доплату пенсії, нарахованої рішенням суду за життя ОСОБА_2 , не виплачено.
Оскільки рішення суду від 29 березня 2022 року у справі № 580/549/22 винесено на користь ОСОБА_2 , виплачувати позивачу нараховану на виконання рішення суду доплату пенсії підстав немає.
Також зазначив, що відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонерові й залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Так, заперечення апелянта зводяться до того, що кошти у сумі 218 784,59 грн є доплатою до пенсії, нарахованою на виконання рішення суду, де позивачем був ОСОБА_2 та не є недоотриманою пенсією в розумінні статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII з урахуванням статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV.
Стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, на яку посилається апелянт, містить визначення термінів, що зазначені за текстом даного Закону, та складається з 46 частин.
Враховуючи відсутність за змістом апеляційної скарги конкретизації, яким саме чином кошти у сумі 218 784,59 грн не є недоотриманою пенсією в розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, дані доводи колегією суддів відхиляються.
Разом з тим, статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер та за його життя йому була перерахована та нарахована, але не сплачена пенсія у сумі 218 784,59 грн, призначена у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вищенаведене, відмовляючи позивачеві у виплаті недоотриманої за життя пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 у сумі 218 784,59 грн, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», відповідач діяв протиправно.
Заперечення апелянта, що нарахована, але не сплачена пенсія ОСОБА_2 у сумі 218 784,59 грн є доплатою до пенсії та не є недоотриманою пенсією є безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні законодавчих норм.
Доводи апелянта щодо неможливості виконання ним судових рішень з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету України, колегією суддів відхиляються, оскільки такі не є предметом спірних правовідносин.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для часткового задоволення позову в цій справі.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.