23 жовтня 2024 року справа №320/18551/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Будпостач"
до Черкаської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,
I. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Будпостач" з позовом до Черкаської митниці , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці:
від 21.02.2024 UA902080/2024/000043/2 про коригування митної вартості товарів; від 24.02.2024 UA902080/2024/000047/2 про коригування митної вартості товарів; від 27.02.2024 UA902080/2024/000049/2 про коригування митної вартості товарів.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходження процедури митного оформлення товарів було надано відповідачу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте митницею, протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що коригування митної вартості товарів здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що декларантом документально не підтверджено заявлені до митної декларації відомості про митну вартість та її складових, що є грубим порушенням вимог законодавства.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши, вказане раніше, клопотання відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Враховуючи предмет позову, обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Крім того, суд зауважує, що заявлене відповідачем клопотання є клопотанням з процесуальних питань.
Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)
Однак, відповідачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на важливе значення справи для відповідача не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Приватне підприємство "Будпостач" (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
08.04.2013 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №335 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує бетонозмішувачі, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід?ємною частиною контракту.
24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі - перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
01.09.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів.
03.11.2023 продавець надав проформу інвойс YМD-ВUD-20230109 3-4 на суму 317 618,00 доларів США та виписав комерційний інвойс YМD-ВUD-20230109-3 для оплати товарів за ціною 181 610,00 доларів США.
24.11.2023 позивач згідно з контрактом від 08.04.2013 №335 відкрив на ім'я продавця в АТ «Сенс Банк» акредитив №ІА27/202323 на суму 317 618,00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 03.11.2023 № YМD-ВUD-20230109 3-4.
26.11.2023 для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №223120230004211900 за ціною 181 610,00 доларів США, що відповідає ціні, зазначеній у комерційному інвойсі.
07.12.2023 продавець передав товари у семи контейнерах перевізнику для доставки в порт Гданськ (Польща) та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент 232950265.
08.12.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №23С3205А0075/00015.
03.01.2024 позивач склав лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» не здійснював оплату постачальнику згідно з контрактом №335 від 08.04.2013 та інвойсом YМD-ВUD-20230109-3 від 03.11.2023, оскільки дана поставка постачається на умовах акредитиву з відстроченням платежу 180 днів від дати вказаної в коносаменті та день оплати ще не наступив.
23.01.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг експедитор ТОВ «МерскУкраїнаЛтд» виписав рахунок фактуру №5653317336.
23.01.2024 перевізник компанія Маегзк А/8 (Данія) виписав інвойси №5653317337, №5653317338. №5653317339, а 26.01.2024 був виписаний інвойс №5653318816.
На підставі залізничних накладних УМВС від 31.01.2024 №2151516922та №2151516971товари у контейнерах №МSКU0658595 та №МRKU2859452 були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва.
Відповідно до товарно-транспортних накладних СМR від 16.02.2024 №8595 та №9452товари у контейнерах №МSКU0658595 та №МRKU2859452 були доставлені із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці.
21.02.2024 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці відповідачем було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) № 24UA902080800725U2, за якою в режимі імпорт задекларовано товари: - товар № 1 «Машини для змішування або перемішування: бетонозмішувачі з приводом від електродвигуна», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 2,1138 USD/кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UА902080800725U2 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UА902080/2024/000050, виписаної відповідачем, а саме:
- Контракт від 08.04.2013 №335 з додатками між позивачем та компанієюSUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай);
- Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів;
- Пакувальний лист від 03.11.2023;
- Комерційний інвойс від 03.11.2023 YМD-ВUD-20230109-3;
- Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №23С3205А0075/00015;
- Специфікація від 21.02.2024 №1 до комерційного інвойсу від 03.11.2023 №YМD-ВUD-20230109-3 за ціною 60 998,82 доларів США;
- Акредитив від АТ «Сенс Банк» №ІА27/202323 від 24.11.2023;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UА00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);
- Коносамент від 07.12.2023 №232950265 про доставку товарів з Китаю до порту Гданська (Польща);
- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.01.2024 №5653317336 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28;
- Накладна УМВС від 31.01.2024 №2151516922;
- Накладна УМВС від 31.01.2024 №2151516971;
- Товарно-транспортні накладні від 16.02.2024 №8595 та №9452 по доставці товарів із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці;
- Лист про оплату від 03.01.2024;
- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;
- Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;
- Заява на фізичний огляд №1 від 21.02.2024;
- Презентація від 07.02.2024;
- Декларацію митної вартості.
21.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1003526, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) копію митної декларації країни відправлення. 23. 21.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1003526 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
24. 21.02.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА902080/2024/000043/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом на рівні 3,32 доларів США 25.
21.02.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000050.
26. 21.02.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080800730U1, по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ 299 101,61 грн.
На підставі залізничних накладних УМВС від 31.01.2024 №2151516906та №2151516963товари у контейнерах №MSKU0790913 та №MRSU3221948 були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва.
Відповідно до товарно-транспортних накладних СMR від 16.02.2024 №0913 та №1948 товари у контейнерах №MSKU0790913 та № MRSU3221948 були доставлені із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці.
23.02.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу від 03.11.2023 YMD-ВUD-20230109-3 виписав Специфікацію №2 на товари у контейнерах №MSKU0790913 та № MRSU3221948 за ціною 40 055,88 доларів США.
24.02.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №2, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UА902080800767U9, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 40 055,88 доларів США/
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UА902080800767U9 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UА902080/2024/000054, виписаної відповідачем, а саме:
- Контракт від 08.04.2013 №335 з додатками між позивачем та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай);
- Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів;
- Пакувальний лист від 03.11.2023;
- Комерційний інвойс від 03.11.2023 YМD-ВUD-20230109-3;
- Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №23С3205А0075/00015;
- Специфікація від 23.02.2024 №1 до комерційного інвойсу від 03.11.2023 № YМD-ВUD-20230109-3 за ціною 40 055,88 доларів США;
- Акредитив від АТ «Сенс Банк» №ІА27/202323 від 24.11.2023;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UА00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);
- Коносамент від 07.12.2023 №232950265 про доставку товарів з Китаю до порту Гданська (Польща);
- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.01.2024 №5653317336 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28;
- Накладна УМВС від 31.01.2024 №2151516906;
- Накладна УМВС від 31.01.2024 №2151516963;
- Товарно-транспортні накладні від 16.02.2024 №0913 та №1948 по доставці товарів із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці;
- Лист про оплату від 03.01.2024;
- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;
- Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;
- Декларацію митної вартості.
24.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1004059, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення.
24.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1004059 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
24.02.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА902080/2024/000047/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом на рівні 3,32 доларів США.
24.02.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UА902080/2024/000054.
24.02.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UА902080800770U0?по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ 257 391,99 грн.
На підставі залізничної накладної УМВС від 31.01.2024 №2151516948 товари у контейнері №МRSU3862094 були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва.
Відповідно до товарно-транспортної накладної СМR від 16.02.2024 №2094 товари у контейнері №МRSU3862094 були доставлені із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці.
26.02.2024, враховуючи що товари були завантажені у різні контейнери, для уникнення простою транспорту при митному оформленні в Україні, позивач на підставі комерційного інвойсу від 03.11.2023 YMD-BUD-20230109-3 виписав Специфікацію №3 на товари у контейнері №МRSU3862094 за ціною 30 499,42 доларів США.
27.02.2024 для митного оформлення товарів, що зазначені у специфікації №3, позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080800787U8 у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 30499,42 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080800787U8 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UА902080/2024/000056, виписаної відповідачем , а саме:
- Контракт від 08.04.2013 №335 з додатками між позивачем та компанією SUZHOU YMD MACHINERY CO, LTD. (Китай);
- Прайс лист продавця від 01.09.2023 щодо ціни товарів;
- Пакувальний лист від 03.11.2023;
- Комерційний інвойс від 03.11.2023 YМD-ВUD-20230109-3;
- Сертифікат походження товарів від 08.12.2023 №23С3205А0075/00015;
- Специфікація від 26.02.2024 №3 до комерційного інвойсу від 03.11.2023 № YМD-ВUD-20230109-3 за ціною 30 499?42 доларів США;
- Акредитив від АТ «Сенс Банк» №ІА27/202323 від 24.11.2023;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 14.02.2022 №UА00072649 між позивачем і перевізником компанією Маеrsk А/S (Данія);
- Коносамент від 07.12.2023 №232950265 про доставку товарів з Китаю до порту Гданська (Польща);
- Рахунок-фактура експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.01.2024 №5653317336 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойси компанії перевізника Маеrsk А/S (Данія) від 23.01.2024 №5653317337, №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідка експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28;
- Накладна УМВС від 31.01.2024 №2151516948;
- Товарно-транспортна накладна від 16.02.2024 №2094 по доставці товарів із ВМК Філії «ЦТС «Ліски» м. Києва до Черкаської митниці;
- Лист про оплату від 03.01.2024;
- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;
- Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;
- Презентація від 27.02.2024;
- Декларацію митної вартості.
27.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1004410 (див. додаток 43), у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) копію митної декларації країни відправлення.
27.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення №1004410 позивач направив до митного органу лист, у якому зазначив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
27.02.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000049/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі, за резервним методом на рівні 3,32 доларів США.
27.02.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000056.
27.02.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080800803U2,по якій були надмірно сплачені митні платежі: ПДВ 148 982,57 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду даним адміністративним позовом.
V. Норми права
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.
Згідно пункту 34-1 частини першої статті 4 Митного Кодексу України (далі - МК України), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини восьма, дев'ята статті 52 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною сьомою статті 55 МК України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно частини восьмої вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до частини дев'ятої статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини п'ята - восьма статті 58 МК України).
Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
VІ. Оцінка суду
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 по справі № 826/27058/15.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17.
Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, в силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, заборонено (стаття 53 МК України).
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд зауважує, що в електронних повідомленнях не зазначено жодних обґрунтованих доказів, жодних обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки чи інші підстави для витребування додаткових документів. Отже, митний орган протиправно витребував додаткові документи без зазначення сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
У графі 33 спірних рішень відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що: митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 5256,08 дол. США. В рахунку від 23.01.2024 №5653317337 зазначено числове значення витрат «terminalhandlingserviceinGdansk» 1541,24 дол. США та «Documentationfee - DestinationinGdansk» 55,04 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 23.01.2024 № 5653317337 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. В наданих до митного оформлення рахунку від 23.01.2024 № 5653317336 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 23.01.2024 № 5653317337, № 5653317338, № 5653317339 та від 26.01.2024 № 5653318816 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.
Проте, такі відомості спростовуються тими обставинами, що відповідно до довідки експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28 передбачено вартість транспортних витрат на перевезення вантажу в доларах США, зокрема: оформлення документації у Гданськ, Польща 55.04 доларів США; операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 1541,24 доларів США. Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 1541,24 доларів США включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на автомобільний транспорт. Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FОВ правил Інкотермс 2000, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно здійснювалося за рахунок продавця.
У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28 , також зазначено вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 250 446,75 грн. та 18 396,28 доларів США, що включені до митної вартості.
Митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Щодо твердження відповідача у графі 33 обох спірних рішень про те, «В рахунках №5653317337, № 5653317338, № 5653317339 та від 26.01.2024 № 5653318816 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 21.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків», то самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числовізначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 23.01.2024 №5653317337 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 23.01.2024 №5653317338, №5653317339 та від 26.01.2024 №5653318816 від імені MAERSK A/S вказані у повідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28, що включені до митної вартості.
Стосовно твердження про те, що «декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування (якщо таке здійснювалось), однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації від імпортера щодо відсутності такого», то дане твердження спростовується тим, що митному органу був наданий лист ПП «Будпостач» від 03.01.2024, в якому позивач вказав, що під час перевезення вантаж не страхувався та перевізнику за страхування не оплачувався. Вказані відомості також містяться в у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 29.01.2024 №28.
За відсутності страхування документи щодо страхування не надаються митному органу, що кореспондується з вимогами п. З статті 53 Митного кодексу України: - декларант зобов'язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, якщо таке здійснювалось. 59. У пункті 5 Висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, взятих до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2, та рекомендованих суддям адміністративних судів враховувати узагальнення під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії, зазначено, що «якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту».
Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Згідно з відомостями у графі 33 рішень від 21.02.2024 UА902080/2024/000043/2, від 24.02.2024 UА902080/2024/000047/2 та від 27.02.2024 UА902080/2024/000049/2 про коригування митної вартості товарів відповідач визначив митну вартість імпортованих позивачем товарів бетонозмішувачі за резервним методом на рівні 3,32 доларів США/кг, Джерело інформації: МД від 24.01.2024 №UA100160/2024/531576/
На підставі комерційного інвойсу від 03.11.2023 №YMD-BUD-20230109-3 товари були переміщені відповідно до правил на підставі FOB SHANGHAI, Китай, згідно контракту №335 від 08.04.2013, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту Shanghai в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну. У той час відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країна походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Відтак, суд доходить висновку, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
На підставі викладеного, суд вважає що зауваження відповідача зазначені в спірних рішеннях є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару. У відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.За таких умов суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 UA902080/2024/000043/2, від 24.02.2024 UA902080/2024/000047/2, від 27.02.2024 UA902080/2024/000049/2 є необґрунтованими, а тому протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
VIІ. Висновок суду
Враховуючи вищевикладене суд висновує, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 582,14 грн.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 10 582,14 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці від 21.02.2024 UA902080/2024/000043/2 про коригування митної вартості товарів; від 24.02.2024 UA902080/2024/000047/2 про коригування митної вартості товарів; від 27.02.2024 UA902080/2024/000049/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кімната 314) судовий збір у сумі 10 582,14 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Черкаської митниці (ідентифікаційний код 44005652, місцезнаходження: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.