ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"22" жовтня 2024 р. Справа № 300/7985/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №00/21418/2413 від 04.10.2024 та зобов'язання до вчинення дій,-
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення №00/21418/2413 від 04.10.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку; зобов'язати поновити статус платника єдиного податку та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації з 01.10.2024.
Одночасно із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №00/21418/2413 від 04.10.2024 до набрання законної сили судового рішення по справі за вказаним позовом.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 зазначає, що податковий орган хибно вважає, що заявник, як підприємець надаючи абонентам послуги з доступу до мережі інтернет, здійснює також і технічне обслуговування мереж, та протиправно, з порушенням процедури і порядку проведення перевірки прийняв рішення №00/21418/2413 від 04.10.2024. Стверджує, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, починаючи з 04.10.2024 вона перебуватиме у невизначеному та спірному податковому статусі, оскільки податковий і бухгалтерський облік платника податку на загальній і спрощеній системі оподаткування ведеться за різними формами звітності, відбувається нарахування різних податків та у відмінні податкові періоди. Платник єдиного податку не веде облік та звітність за деякими видами податків, зокрема, податку на прибуток. В той же час, платник податку на загальній системі оподаткування не подає звітність та не сплачує єдиний податок. ФОП ОСОБА_1 вважає, що без зупинення оскаржуваного рішення вона буде поставлена перед необхідністю застосовувати одночасно дві принципово відмінні системи оподаткування щодо всіх операцій і фактично ставити контрагентів в ситуацію потенційної невизначеності фінансових результатів (має контрагент право на податковий кредит чи ні), та у період розгляду судом справи вимушено перебувати у дуже скрутному становищі особи, яка не тільки знаходиться у проблемному стані із податковим обліком, але й створює відчутні проблеми для контрагентів. У разі задоволення позову їй доведеться анулювати реєстрацію платника ПДВ та в подальшому анулювати всі податкові накладні (податкового кредиту) по всім контрагентам за весь період з початку реєстрації і, відповідно подання всіма такими контрагентами уточнюючих декларацій із ПДВ з корективами, що завдасть шкоди не тільки їй, а й іншим суб'єктам господарювання.
Частиною 1 та 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення можуть бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідкам зупинення дії рішення відповідача чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Сам по собі факт оскарження рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду. Факт порушення прав та інтересів позивача підлягає встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Враховуючи позовні вимоги, з якими звернулася ФОП ОСОБА_1 , суд зауважує, що задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову призведуть до фактичного вирішення справи по суті до постановлення в ній відповідного рішення, тобто, на стадії, коли суд ще не здійснював дослідження та оцінку доказів і обставин, які стали підставою для прийняття рішення №00/21418/2413 від 04.10.2024, що суперечить меті інституту забезпечення позову.
Забезпечення позову у вказаний заявником спосіб призведе до продовження здійснення ним своєї підприємницької діяльності з використанням статусу платника єдиного податку на противагу рішенню контролюючого органу, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Верховний Суд в постановах від 30.08.2022 у справі №640/16613/21, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.03.2021 №420/4037/20, від 14.07.2021 у справі №300/2540/19, від 06.10.2021 у справі №640/424/21, від 20.07.2022 у справі № 640/16623/19 зазначив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів правовідносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.