14 жовтня 2024 року (10 год. 53 хв.)Справа № 280/2686/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Старцевої Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код згідно з ЄДРПОУ 44069150, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
за участі представників сторін:
представник позивача - Волкова А.В.
від відповідача - ОСОБА_2
від третьої особи - ОСОБА_3
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 12 березня 2024 року №00027720709 про накладення штрафу на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 6 631 353, 00 грн. (шість мільйонів шістсот тридцять одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 00 коп.).
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що під час призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом допущені суттєві порушення вимог законодавства, у спірних правовідносинах відсутні дійсні, фактичні підстави для прийняття наказу № 320к від 18 січня 2024 року та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю ФОП ОСОБА_1 у формі фактичної перевірки. Вважає, що допущені істотні порушення податкового законодавства під час призначення, оформлення і проведення перевірки тягнуть за собою протиправність прийнятих повідомлень-рішень контролюючого органу, а такі висновки є самостійною підставою для задоволення позову і скасування таких податкових рішень. Покликається також на те, що порушення, які зазначені у акті фактичної перевірки як вчинені у період з початку ведення позивачем підприємницької діяльності (червень 2022 року) по 18 січня 2024 року, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за невизначений у наказі минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка. Окрім того, акцентує увагу суду на тому, що висновки щодо порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зроблено контролюючим органом на підставі Опису запасів станом на 19 січня 2024 року, що за своїм змістом та формою не є документом підтверджуючим інвентаризацію товарних запасів, а відображує тільки кількість позицій та одиниць із зазначенням характеристики (найменування, артикул, вагу, пробу тощо) для можливості перевірити наявність товару на торгівельному об'єкті. Окрім того, вказує, що контролюючим органом неправомірно використано відомості бази СОД РРО, у зв'язку із чим, контролюючий орган дійшов хибного висновку про не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом на загальну суму 6 631 353,00 грн. Також, зазначає, що позивачем до Заперечень на Акт фактичної перевірки від 18 січня 2024 року додано актуальний Опис залишків товару на 19 січня 2024 року з відображенням одиниць товару та їх реальної вартості (по позиційно) та первинними документами, однак безпідставно не прийняті контролюючим органом до уваги. Окрім того, вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2024 року №00027720709 посилається на Акт перевірки №4852/02-32-07-05/2956010789 від 18 січня 2024 року, яким встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак згідно розділу 3 Акту фактичної перевірки (висновок перевірки) контролюючим органом зазначено про порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що не корелюється з встановленими в Акті фактичної перевірки порушеннями та зазначеними у податковому повідомленні-рішенні нормами, що нібито порушені позивачем. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2024 року №00027720709 не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. З огляду на вказане, позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 22 квітня 2024 року о/об 10 год. 00 год.
16 квітня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано клопотання про залучення Головного управління ДПС України у Вінницькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Також, 16 квітня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позов, у якому остання заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне. Видання контролюючим органом наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Зазначає, що уповноваженими особами контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки у позивача витребувано документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів (документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання, а саме: накладні на придбання товарів, ТТН, податкові накладні, тощо) за період з 01 жовтня 2023 року по 19 січня 2024 року, а також документи щодо інвентаризації товарних запасів, які знаходяться у місці продажу. У відповідь на запит позивачем надана Форма ведення обліку товарних запасів (з 01 червня 2022 року по 19 січня 2024 року), Опис зняття залишків запасів станом на 19 січня 2024 року; накладні на внутрішнє переміщення; трудові договори, накази на призначення працівників з повідомленнями до ДПС; договір про надання послуг від 18 січня 2024 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 ; Договір оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Додатково 18 січня 2024 року ФОП ОСОБА_1 надала наступні копії документів: Форма ведення обліку товарних запасів станом на 19 січня 2024 року; Договори комісії у кількості 270 шт.; Акти приймання передачі до договорів комісії у кількості 270 шт.; Видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення на 172 арк.; ряд інших документів та їх копій в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не надавала. В ході проведення фактичної перевірки позивача посадовими особами контролюючого органу здійснено аналіз проведених розрахункових операцій та порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: відповідно наданої до перевірки «Форми ведення обліку товарних запасів» (далі-ФВОТЗ) встановлено загальну вартість надходження товару за первинними документами з початку діяльності торгівельного об'єкту по 19 січня 2024 року включно, яка становить 53 307 372,0 грн. (графа 7 ФВОТЗ), а також загальну вартість вибуття товару за первинними документами, яка становить 17 460 323,0 грн. (графа 8 ФВОТЗ). Згідно бази даних СОД РРО ДПС України встановлено загальну суму проведених через РРО/ПРРО розрахункових операцій з продажу ювелірних виробів з початку діяльності торгівельного об'єкта по 19 січня 2024 року включно, яка склала 17 653 880,35 грн. Залишок товарних запасів за місцем їх продажу (магазин "Золотий вік" за адресою: АДРЕСА_2 ) станом на 19 січня 2024 року становить 18 193 168,65 грн., це сума, яка отримана при відніманні від загальної вартості товару (графа 7 ФВОТЗ) вартості товарів, які вибули (графа 8 ФВОТЗ), та суми виручки від проданих товарів згідно Z-звітів РРО/ПРРО за цей період. В той же час, в наданому до перевірки "Опису" зняття фактичних залишків товарних запасів станом на 19 січня 2024 року загальна вартість товарів в торгівельному об'єкті становить 11 393 490,00 грн., тобто контролюючим органом встановлено невідповідність (нестачу товару) на суму 6 799 678,65 грн. Таким чином фактичною перевіркою магазину "Золотий вік" за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , виявлено не проведення розрахункових операцій при продажу товарів на суму 6 799 678,65 грн. через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи та невидачу в паперовому вигляді та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. ФОП ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу повідомлення про наявні об'єкти оподаткування (форма №20-ОПП), а саме "Основний склад" м.Запоріжжя, який зазначений в накладній на внутрішнє переміщення ювелірних виробів від 14 січня 2024 року на суму 34 807,00грн., в договорі комісії та акті приймання-передачі ювелірних виробів. Зазначені факти, на переконання відповідача свідчать про порушення підпунктів 1, 2 статті Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З приводу наданих позивачем додатково документів вказує, що ФОП ОСОБА_1 до заперечень надано "Опис на 19 січня 2024 року" із загальною вартістю товарів на суму 18 024 843,00 грн" на 61 арк., який не відповідає первинному "Опису на 19 січня 2024 року" наданому під час перевірки по кількості та вартості ювелірних виробів. Тому доданий до заперечень «Опис», на думку відповідача, не є документом, що підтверджує облік та походження товарних запасів, які на початок перевірки знаходилися у місці продажу (господарському об'єкті), та не враховано при розгляді заперечень. ГУ ДПС у Вінницькій області при розгляді заперечень враховано надані платником Z-звіти РРО/ПРРО, які збільшили суму продажу товару та зменшили суму нестачі товару, однак висновки акту щодо порушення вимог підпунктів 1,2 статті 3 Закону №265 залишені без змін, а саме: «Залишок товарних запасів за місцем їх продажу (магазин "Золотий вік" за адресою: АДРЕСА_2 ) станом на 19 січня 2024 року становить 18 024 843,00 грн (графа 7 ФВОТЗ - графа 8 ФВОТЗ - сума 2звітів за цей період). Зважаючи, що згідно "Опису" зняття фактичних залишків товарних запасів станом на 19 січня 2024 року, який надано до перевірки, загальна вартість товарів в торгівельному об'єкті становить 11 393 490,00 грн., контролюючим органом встановлено невідповідність (нестачу товару) на суму 6 631 353,00 грн.» Вважає, що немає жодних підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Протокольною ухвалою суду від 22 квітня 2024 року підготовче засідання відкладено на 13 травня 2024 року на 11 год. 00 хв.
25 квітня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов. Вказує, що доводи представника відповідача щодо наданого позивачем переліку первинних документів в ході проведення фактичної перевірки не відповідає фактичним обставинам, оскільки було надано їх більшу кількість. Окрім перелічених у відзиві документів, Позивач передав представникам контролюючого органу також 68 договорів комісії та 253 актів приймання-передачі товару на комісію до договорів комісії, що засвідчується листами позивача про надання документів на запити контролюючого органу від 19 січня 2024 року, 26 січня 2024 року, 18 січня 2024 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Також, зазначає, що аргументи щодо неприйняття відповідачем опису запасів на початок перевірки, тобто станом на 19 січня 2024 року, вважаєм неправомірними, адже на початку перевірки контролюючий орган вимагав від представника позивача перелік товару, що перебував у продажу, а згодом запитом від 19 січня 2024 року запросив документи щодо інвентаризації товарних запасів, які знаходяться у місці продажу. Оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання мати на місці господарського об'єкта документ встановленої форми та змісту щодо опису запасів, контролюючий орган отримав опис запасів з переліком товару, який перебував у продажу, але зазначені ціни не відповідали актуальним цінам реалізації товару на час початку перевірки. Вказує, що вимога про проведення інвентаризації надсилається (вручається) платнику податків у порядку статті 42 ПК України. В рамках фактичної перевірки позивачу надано тільки письмовий запит про надання документів, але вимогу про проведення інвентаризації контролюючий орган позивачу не пред'являв, не надсилав та не вручав. Втім, до Заперечень на Акт фактичної перевірки від 02 лютого 2024 року позивач надав контролюючому органу актуальний опис запасів товару із зазначенням цін, що відповідають цінам реалізації на 19 січня 2024 року (день початку перевірки), який контролюючий орган безпідставно не врахував, а відповідач у відзиві не навів обґрунтованих аргументів щодо не прийняття цього документу. Позовну заяву просить задовольнити.
09 травня 2024 року представником відповідача через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до матеріалів адміністративної справі № 280/2686/24 долучено матеріали проведення фактичної перевірки позивача, що слугували підставною для винесення оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення рішення.
Протокольною ухвалою суду від 13 травня 2024 року клопотання представника відповідача про залучення Головного управління ДПС у Вінницькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено. Також, вказаною ухвалою суду продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, наступне підготовче засідання призначено на 18 червня 2024 року на 11 год. 00 хв.
18 червня 2024 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано додаткові пояснення, в обґрунтування яких вказано, що підставою для прийняття наказу про проведення перевірки є підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Так, фахівцями управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області доповідною запискою від 29 грудня 2023 року №5617/02-32-07-05 повідомлено керівника про проведення обстеження та аналізу діяльності об'єктів торгівлі, в яких здійснюється продаж ювелірних виробів, зокрема магазину «Золотий Вік» за адресою: проспект Коцюбинського, 30, м. Вінниця, в ході яких виявлено ймовірні порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР від 06 липня 1995 року. Тож метою перевірки у наказі визначено контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, порушення якого і було виявлено при перевірці. Копія доповідної записки ГУ ДПС у Вінницькій області від 29 грудня 2023 року №5617/02-32-0705 міститься в матеріалах справи. Також, акцентує увагу суду на тому, що позивач під час проведення перевірки не надав контролюючому органу доказів (зміни) зменшення вартості товару, який вибув.
Ухвалою суду від 18 червня 2024 року провадження у справі № 280/2686/24 з метою надання сторонам додаткового часу для примирення до 29 липня 2024 року до 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року провадження у справі поновлено.
Від представника третьої особи на адресу суду надійшло клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
28 липня 2024 року представником позивача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано додаткові пояснення, у яких остання вказує як про безпідставність проведення перевірки позивача, так і висновків контролюючого органу стосовно порушення ФОП Тихою вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позовну заяву просить задовольнити.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року вищезазначене клопотання представника третьої особи задоволено.
Ухвалою суду від 29 липня 2024 року провадження у справі № 280/2686/24 зупинено з метою надання сторонам додаткового часу для примирення 03 вересня 2024 року 10 год. 00 хв.
Протокольною ухвалою суду від 03 вересня 2024 року провадження по справі поновлено.
Також, протокольною ухвалою суду від 03 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по справі № 280/2686/24, справу призначено до розгляду по суті на 17 вересня 2024 року.
Протокольною ухвалою суду від 17 вересня 2024 року судове засідання в адміністративній справі № 280/2686/24 відкладено на 01 жовтня 2024 року на 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 14 жовтня 2024 року на 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд у їх задоволенні відмовити.
Враховуючи положення частини 3 статті 243 КАС України, у судовому 14 жовтня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 18 січня 2024 року № 320к, відповідно до доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області № 5617/02-32-07-05 від 02 грудня 2023 року, проведено фактичну перевірку магазину з продажу ювелірних виробів, що належить Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами фактичної перевірки вказаними посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт фактичної перевірки б/н від 01 лютого 2024 року (далі - Акт).
За висновками акту перевірки встановлено порушення: пунктів 1,2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
13 лютого 2024 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області подано заперечення на Акт фактичної перевірки.
З урахуванням відзиву на позов ГУ ДПС у Вінницькій області, судом встановлено, що при розгляді вищезазначених заперечень враховано лише надані позивачем Z-звіти РРО/ПРРО, які збільшили суму продажу товару та зменшили суму нестачі товару, однак висновки акту щодо порушення вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону №265 залишені контролюючим органом без змін. Інші документи, надані позивачем разом із запереченнями контролюючим органом до уваги взяті не були.
На підставі наведеного акту ГУ ДПС У Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2024 року №00027720709 про накладення штрафу на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 6 631 353, 00 грн. (шість мільйонів шістсот тридцять одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 00 коп.).
В графі встановлених порушень відповідачем зазначено пункт 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 20.1.10 підпункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Із змісту пункту 81.1 статті 81 ПК України слідує, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Отже, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем призначено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Відповідно до підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що, з урахуванням доповідної записки начальника управління податкового аудиту Т. Андреяшкіної від 29 грудня 2023 року № 5617/02-32-07-05, а також наданих представником третьої особи пояснень під час розгляду справи, підставою для проведення спірної перевірки слугувала в першу чергу інформація, викладена в листі ДПС України від 22 грудня 2023 року № 32448/7/99-00-07-07-03-7 щодо можливих порушень порядку проведення розрахунків, зокрема, проведення розрахункових операцій при продажу товару за готівкові кошти без застосування РРО (ПРРО) осіб, перелік яких вказано у доповідній записці (а.с.78, т.10).
Суд зазначає, що в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області № 320к від 18 січня 2024 року не міститься покликання на вказаний лист як на фактичну підставу для проведення відповідної перевірки.
Натомість, згідно доповідної записки начальника управління податкового аудиту Т.Андреяшкіної від 29 грудня 2023 року № 5617/02-32-07-05, на яку містить посилання наказ ГУ ДПС у Вінницькій області № 320к від 18 січня 2024 року, містить інформацію стосовно можливих порушень порядку проведення розрахунків, зокрема, проведення розрахункових операцій при продажу товару за готівкові кошти без застосування РРО (ПРРО) осіб з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) під час здійснення ним господарської діяльності у магазині «Золоти вік», розташованого за адресю: АДРЕСА_2 .
При цьому, жодної інформації щодо можливих порушень порядку проведення розрахунків, зокрема, проведення розрахункових операцій при продажу товару за готівкові кошти без застосування РРО (ПРРО) з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вищезазначена доповідна записка не містить.
Додатки до доповідної записки, які витребовувались судом у третьої особи під час розгляду справи, та які можуть містити інформацію щодо можливих порушень з боку позивача, до суду не надано.
При цьому, наказ ГУ ДПС у Вінницькій області № 320к від 18 січня 2024 року містить посилання на доповідну записку від 29 грудня 2023 року № 5617/02-32-07-05, як на підставу призначення фактичної перевірки с ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що на думку суду, свідчить про відсутність правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
Також, суд зазначає, що згідно наказу ГУ ДПС у Вінницькій області № 320к від 18 січня 2024 року фактична перевірка позивача мала проводитись за період з 01 жовтня 2023 року по дату закінчення перевірки. В той же час, з урахуванням Акту та додатків до нього, контролюючим органом проведено фактичну перевірку позивача за період з червня 2022 року (початку здійснення позивачем господарської діяльності) по 19 січня 2024 року.
Тобто, контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки позивача охоплено період (півтора року), який наказом № 320к від 18 січня 2024 року не визначався.
Більш того, відповідно до Акту, контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки позивача встановлено порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.
При цьому, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке містить посилання на Акт, в графі порушень контролюючим органом вказано пункт 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР.
Тобто, вид та характер порушень, встановлених контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки позивача у Акті, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване повідомлення-рішення, не відповідають виду та характеру порушення, вказаного контролюючим органом у вказаному податковому-повідомленні рішенні.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача відносного того, що штрафні санкції, встановлені позивачу у оскаржуваному повідомленні-рішенні за пунктом 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР не перевищують розміру штрафних санкцій, передбачених пунктами 1,2 вказаної статті, оскільки вказані порушення є відмінними одне від одного за своєю суттю, про що зокрема свідчить, застосування законодавцем до вказаних порушень різних статей Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР в частині відповідальності у разі встановлення контролюючим органом порушень.
В даному випадку, враховуючи встановлені контролюючим органом в Акті порушення пунктів пункт 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР до позивача в частині відповідальності мали бути застосовані положення статі 17 вказаного закону, в той час оскаржуване податкове повідомлення -рішення містить інформацію про визначення позивачу розміру штрафних санкцій у відповідності до положень статті 20 вказаного закону.
Щодо виявлених перевіркою порушень, за які відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані фінансові санкції, суд вказує про наступне.
Так, в Акті фактичної перевірки зазначено про порушення позивачем пунктів 1, 2, статті 3 Закону №265/95-ВР у частині не проведення розрахункових операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, у частині не видачі розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, у частині застосовування програмного реєстратору розрахункових операцій без додержання встановленого порядку його застосування, пункту 63.3. статті 3 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Статтею 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
3) п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;
5) тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;
8) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
9) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
10) тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.
Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
З вищевикладеного вбачається, що на суб'єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців) покладено обов'язок з ведення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання (реалізації) та відповідно здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку. Не виконання вимог закону передбачає застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідних розмірах.
В свою чергу, факт не ведення (відсутність) обліку товарних запасів, а з точки зору наявності підстав для притягнення до відповідальності саме реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, зокрема, правовий зміст суб'єктивної та об'єктивної сторони даного правопорушення повинен бути підтверджений відповідними доказами: первинними документами (касові та товарні чеки; видаткові та товаро-транспортні накладні; рахунки з відмітками про отримання оплати по таких рахунках тощо), які засвідчують факт безпосередньої реалізації товарів, відносно яких суб'єктом господарювання не здійснювався облік, в тому числі відсутні документи на його придбання (походження).
Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 рок № 1411/37033) (далі - Порядок ведення обліку, Порядок № 496), який розроблено відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 496 ведення обліку, у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару;
- місце продажу (господарський об'єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);
- місце зберігання - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;
- товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
В свою чергу, пунктом 1 розділу II Порядку ведення обліку передбачено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Однак, а ні Закон № 265/95-ВР, а ні Порядок № 496 ведення обліку не містить визначення поняттю “облік (товарних) запасів».
За загальним визначенням “облік» - належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо. Розрізняють аналітичний, бухгалтерський, бюджетний облік.
Тобто, облік передбачає збір, обробку та узагальнення інформації (даних) щодо певних об'єктів (товарних запасів), який ведеться у кількісному та вартісному виразі.
З вищевикладеного вбачається, що фізична особа - підприємець повинна вести облік товарних запасів та операцій з ними, який полягає у відображенні цих даних у відповідних облікових формах (Форма ведення обліку товарних запасів). Водночас, чинним законодавством не заборонено фізичній особі-підприємцю для спрощення та зручності одночасно здійснювати (вести) облік товарних запасів в інший зручний спосіб з використанням відповідного програмного забезпечення та регістрів (відомостях, журналах-ордерах), які заповнюються на підставі первинних документів (до яких належать, зокрема, але не виключно: видаткові накладі, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, товарні чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів, касові чеки та ін.).
Як встановлено судом з матеріалів справи, висновок контролюючим органом про вчинення зазначених в акті порушень, фактично зумовленим наступним.
Так, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів, а також наданих відповідачем та третьою особою пояснень, в ході проведення фактичної перевірки контролюючими органами здійснено аналіз проведених розрахункових операцій та порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (магазин "Золотий вік" АДРЕСА_2 ), а саме:
- відповідно наданої до перевірки «Форми ведення обліку товарних запасів» (далі-ФВОТЗ) встановлено загальну вартість надходження товару за первинними документами з початку діяльності торгівельного об'єкту по 19 січня 2024 року включно, яка становить 53 307 372,0 грн. (графа 7 ФВОТЗ), а також загальну вартість вибуття товару за первинними документами, яка становить 17 460 323,0 грн. (графа 8 ФВОТЗ). Згідно бази даних СОД РРО ДПС України встановлено загальну суму проведених через РРО/ПРРО розрахункових операцій з продажу ювелірних виробів з початку діяльності торгівельного об'єкта по 19 січня 2024 року включно, яка склала 17 653 880,35 грн. Залишок товарних запасів за місцем їх продажу (магазин "Золотий вік" за адресою: АДРЕСА_2 ) станом на 19 січня 2024 року становить 18 193 168,65 грн., це сума, яка отримана при відніманні від загальної вартості товару (графа 7 ФВОТЗ) вартості товарів, які вибули (графа 8 ФВОТЗ), та суми виручки від проданих товарів згідно 2-звітів РРО/ПРРО за цей період.
В той же час, в наданому позивачем до перевірки Описі зняття фактичних залишків товарних запасів станом на 19 січня 2024 року загальна вартість товарів в торгівельному об'єкті становить 11 393 490,00 грн., тобто контролюючим органом встановлено невідповідність (нестачу товару) на суму 6 799 678,65 грн.
Таким чином фактичною перевіркою магазину "Золотий вік" за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , виявлено не проведення розрахункових операцій при продажу товарів на суму 6 799 678,65 грн. через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи та невидачу в паперовому вигляді та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
В той же час, з матеріалів справи та наданих відповідачем та третьою особою під час розгляду справи пояснень вбачається, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР в частині наявності проданого товару без застосування РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи зроблений контролюючим органом шляхом арифметичного підрахунку сум, вказаних у Описі залишків товару станом на 19 січня 2024 року, який з урахуванням Порядку № 496 не є первинним документом.
Також, суд враховує, що відповідачем разом із запереченнями на Акт фактичної перевірки від 01 лютого 2024 року надавався актуальний Опис залишків товару на 19 січня 2024 року з відображенням одиниць товару та їх реальної вартості (по позиційно) - Додаток 1 (Відомості про товар, що нереалізований за період з 01 червня 2022 року по 19 січня 2024 року) та Додаток 2 (Відомості про товар за договорами комісії за період з 01 жовтня 2023 року по 19 січня 2024 року), що засвідчує відображення проданого та наявного у продажі товару в товарному обліку, який контролюючим органом не взято до уваги у зв'язку у зв'язку із імовірністю його коригування та не відповідності первинному Опису.
При цьому, суд зазначає, разом із оновленим Описом залишків товару станом на 19 січня 2024 року у якості додатків до нього позивачем до контролюючого органу надано первинні документи, визначених Порядком № 496, на підставі якого складався оновлений Опис, та які контролюючим органом під час розгляду заперечень взяті до уваги не були, викладені у запереченнях обставини не перевірені. Доказів протилежного матеріали не містять.
Також, з матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган не здійснював перевірки наявного у продажу позивача товару, не досліджував та не встановлював найменування цього товару (в т.ч. його характеристики), керувався лише сумами зазначеними у наданому позивачем Описі залишків товару станом на 19 січня 2024 року (наданому у перший день перевірки), але фактичної звірки наявного товару із зазначеним у Описі, в тому числі його вартості реалізації контролюючим органом не було здійснено.
Таким чином, висновок контролюючого органу про продаж позивачем товару без використання РРО/ПРРО з фіскальним режимом ґрунтується на припущеннях.
Так, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом не надано доказів наявності в діях платника податків об'єктивної сторони порушень, визначених саме пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновки про порушення позивачем норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зроблені відповідачем в акті фактичної перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути 15 140,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12 березня 2024 року №00027720709 про накладення штрафу на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 в розмірі 6 631 353, 00 (шість мільйонів шістсот тридцять одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 00 коп.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 140,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 23 жовтня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов