23 жовтня 2024 року Справа № 280/8850/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
20 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.03.2024 №083850020044 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;
зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його страхового стажу періоди роботи з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 та до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 29.01.1991 по 10.12.1999, з 13.12.1999 по 29.10.2004, з 01.11.2004 по 14.04.2011, у зв'язку з чим призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 на підставі його заяви про призначення пенсії від 11.03.2024.
Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на недостатність страхового стажу. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 та до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 29.01.1991 по 10.12.1999, з 13.12.1999 по 29.10.2004, з 01.11.2004 по 14.04.2011, оскільки позивачем надано всі документи, які підтверджують наявність підстав для зарахування спірних періодів до страхового стажу. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки з наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення складав 26 років 05 місяців 07 днів, пільговий стаж за списком № 2 - відсутній. Також, відповідач та третя особа вказували на те, що підстави для зарахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу відсутні, оскільки не надано всіх необхідних документів. З урахуванням викладеного у відзиві та поясненнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 11.03.2024 позивач звернулася до органів ПФУ з питання призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 19.03.2024 №083850020044 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, у зазначеному рішенні вказано на те, що:
«…Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні.
До пільгового стажу не зараховано періоди згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ “Запорізький домобудівний комбінат» за №05/1 від 19.01.2024 р., оскільки довідку видає ліквідатор, в довідці не прослідковується підпорядкованість підприємств, а саме атестація робочих місць проводилась по Запорізькому домобудівному комбінату, а згідно довідки заявник працював в декількох філіях даного підприємства, довідку про те, що умови праці не змінювались, не надано;
не зараховано періоди згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПП “Шторм» за №7 від 05.02.2024 р., оскільки в довідці вказана посада “електрозварник ручної зварки, як електрозварник, виконував електрозварні роботи на будівництві, як електрогазозварник», що суперечить запису в трудовій книжці, де вказано, що заявник прийнятий на роботу 01.11.2004 року електрозварником ручної зварки.
В переліку робочих місць, затвердженому 14.04.2006 року, згідно проведеної атестації значиться посада «електрогазозварник», тобто посада електрозварника ручної зварки в наказах про атестацію відсутня…».
Позивач не погодившись зі спірним рішенням про відмову в призначенні пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що його страховий стаж страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення складав 26 років 05 місяців 07 днів, пільговий стаж за списком № 2 - відсутній.
При цьому, органом Пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Зазначені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано довідку про відпрацьовані вихододні, суд відхиляє, оскільки така довідка має бути надана лише у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.
Водночас, трудова книжка колгоспника НОМЕР_2 , видана на ім'я позивача, містить усі необхідні реквізити та інформацію про кількість відпрацьованих позивачем годин та виконання встановленого трудового мінімуму.
За таких обставин, період трудової діяльності позивача з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 має бути зарахований до стажу на підставі даних, що мітиться у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 .
Щодо зарахування до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 29.01.1991 по 10.12.1999, з 13.12.1999 по 29.10.2004, з 01.11.2004 по 14.04.2011, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Суд зазначає, що позивач під час звернення до відповідача надав уточнюючі довідки, які підтверджують факт його роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 за періоди його роботи з 29.01.1991 по 10.12.1999, з 13.12.1999 по 29.10.2004, з 01.11.2004 по 14.04.2011, у зв'язку з чим такі періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Також, суд зазначає, що недоліки зазначені у рішенні про відмову у призначені пенсії носять формальний характер та жодним чином не перешкоджають підтвердженню та зарахуванню спірних періодів до пільгового стажу.
Орган ПФУ не був позбавлений можливості перевірити достовірність інформації зазначеної у наданих довідках, але наданим правом не скористався, а лише відмовив у зарахуванні таких періодів до пільгового стажу позивача.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2024 №083850020044 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до його страхового стажу періоди роботи з 28.03.1986 по 24.12.1988 та з 02.11.1989 по 24.01.1991 та до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 періоди його роботи з 29.01.1991 по 10.12.1999, з 13.12.1999 по 29.10.2004, з 01.11.2004 по 14.04.2011, у зв'язку з чим призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 на підставі його заяви про призначення пенсії від 11.03.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова