Справа № 755/2004/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3017/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
07 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, українку, громадянку України, з повною середньою освітою, офіційно не працююча, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, в період дії воєнного стану на території України, а саме 30.12.2022 в період часу приблизно з 18 год. 50 хв по 18 год. 56 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр.-т. Броварський, 44-А, у приміщенні АЗС «ОККО», у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно, побачивши з правого боку від входу всередині магазину, стенд з побутовими товарами та технікою, ОСОБА_7 підійшла до даного стенду та взяла товар, а саме ліхтар ручний «NEO 99-101 200 люменів ЗхААА», вартістю 839 гривень 00 копійок, що належить ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», який був упакований у прозору вакуумну упаковку та помістила його під власну куртку чорного кольору в яку була одягнена.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 усвідомлюючи що має при собі ліхтар ручний «NEO 99-101 200 люменів ЗхААА», вартістю 839 гривень 00 копійок, не маючи наміру розраховуватись за даний ліхтар, минувши касову зону вийшла з приміщення магазину та покинула місце вчинення злочину, не розрахувавшись за товар. В подальшому викраденим товаром ОСОБА_7 розпорядилась на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_7 завдала матеріальної шкоди ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на суму 839 гривень 00 копійок.
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового приєднання до цього вироку невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2023 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту її затримання та звернення вироку до виконання. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Дніпровського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2023 - виконувати самостійно. У решті - вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачена засуджена вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2023 за ч. 2 ст.186 КК України із застосуванням ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку на 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Інкриміноване в даному провадженні кримінальне правопорушення вчинено до ухвалення попереднього вироку, 30.12.2022. За його вчинення ОСОБА_7 призначено реальне покарання.
За таких обставин, місцевий суд помилково застосував до обвинуваченої ч. 4 ст. 70 КК України, яка не підлягала застосуванню. Тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. А, виправлення помилки місцевого суду не призведе до погіршення становища обвинуваченої.
Відтак, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 18.01.2024 стосовно ОСОБА_7 підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про скасування вироку та закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вирішення питання щодо клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 залишив на розсуд суду,
пояснення захисника ОСОБА_8 , який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора та підтримав клопотання ОСОБА_7 і просив його задовольнити,
пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 , яка підтримала позицію свого захисника,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі та клопотанні обвинуваченої ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачалась відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважалось дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доході громадян - грошова сума розміром 17 гривень, встнолена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподатковуваний мінімум доходів громадян в законах або іншим нормативно - правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочині або правопорушень, для яких сума ноподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до положень ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Диспозицією ч. 4 ст. 185 КК України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Таким чином, особа, за наявності підстав, несла кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України, у взаємозв'язку зі ст. 51 КУпАП, пп.169.1.1 ст. 169 ПК України, у разі, якщо сума крадіжки перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
9 серпня 2024 року набув чинності Закон № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, з урахуванням вимог Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням вимог Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року особа підлягає кримінальній відповідальності за ст. 185 КК України, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
При цьому колегія суддів враховує, що згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Колегія суддів наголошує, що Закон № 3886-IX не є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Проте, зміни, внесені Законом № 3886-IX від 18 липня 2024 року у ст. 51 КУпАП, безпосередньо впливають на розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність, і такі зміни поліпшують становище особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України.
За вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні 30.12.2022 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), в умовах воєнного стану, належного ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майна на загальну суму 839 грн.
Станом на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., податкова соціальна пільга, яка становить 50% від його розміру, складає 1240 грн. 50 коп.
З урахуванням положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, на момент вчинення ОСОБА_7 крадіжки майна розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 248,10 грн. (1240 грн. 50 коп. х0,2=248,10 грн.), тобто, ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення.
Разом з тим, з огляду на вимоги Закону № 3886-IX, який має зворотню дію в часі, положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає у 2022 році кримінальна відповідальність, становить 2481 грн. (1240.50х2=2481 грн.).
Зважаючи на те, що вартість таємно викраденого 30.12.2022 ОСОБА_7 чужого майна становила 839 грн., тобто, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону 3886-IX та положень Податкового кодексу України з 1 січня 2022 року настає кримінальна відповідальність, а саме 2481 грн., колегія суддів, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 3, 5 КК України, вважає, що станом на час апеляційного розгляду - 07.10.2024 - законом усунута караність діяння, вчиненого ОСОБА_7 30.12.2022, і таке діяння з 1 січня 2024 року є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 51 КУпАП (в редакції Закону 3886-IX від 18 липня 2024 року).
За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин, з урахуванням вимог ст. 417 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_7 - закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим клопотання обвинуваченої підлягає до задоволення.
У зв'язку із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 з-під варти за відсутністю інших, окрім вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року, підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження № 12023100040000023, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти за відсутністю інших, окрім вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року, підстав для тримання ОСОБА_7 під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4