Ухвала від 23.10.2024 по справі 759/14735/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/14735/23 Головуючий у суді І інстанції Сенько М.Ф.

Провадження № 22-ц/824/17500/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

УХВАЛА

про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без руху

23 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 27 вересня 2024 року відповідач через представника - адвоката Стамбуляк Ю.В. звернувся засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.

Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

До апеляційної скарги додано заяву, в якій порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що копію рішення відповідач за адресою фактичного місця проживання не отримував, оскільки перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , а про результат розгляду дізнався після повернення до м. Біла Церква та звернення до адвоката. Копію оскаржуваного рішення представником отримано 16 вересня 2024 року, що підтверджується відповідною розпискою.

Зважаючи, що наведені вище обставини підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та узгоджуються з процесуальними нормами закону, апеляційний суд, з огляду на принцип забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Проте подана апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п'ята статті 356 ЦПК України).

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Стамбуляк Ю.В. в апеляційній скарзі зазначено, що на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач звільнений від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії № НОМЕР_2 від 22 вересня 2023 року.

Відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами апеляційної скарги, подібними до тих, з якими позивач звернулася у цій справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та неодноразово застосована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема в ухвалах від 11 листопада 2019 року в справі № 760/17314/17, від 21 листопада 2019 року в справі № 461/7915/16-ц, від 12 грудня 2019 року в справі № 522/12770/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 760/17314/17 та інших.

Під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі вимог закону суди мають враховувати правові позиції Верховного Суду в силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , будучи відповідачем у справі, звернувся у власних інтересах з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у справі про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дитини, що у свою чергу ніяким чином не стосується його соціальних прав і гарантій як учасника бойових дій.

Враховуючи наведене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, а тому останньому необхідно сплатити судовий збір або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору.

Як передбачено підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи категорію спору та характер задоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги відповідача, сума судового збору в даному випадку становить 2 157,19 грн.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812.

Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с ОСОБА_1 на рішення від 28 грудня 2023 року по справі № 759/14735/23, Київський апеляційний суд.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).

За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року у справі № 759/14735/23.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2023 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.А. Голуб

Попередній документ
122512471
Наступний документ
122512473
Інформація про рішення:
№ рішення: 122512472
№ справи: 759/14735/23
Дата рішення: 23.10.2024
Дата публікації: 28.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (30.06.2025)
Результат розгляду: Надано доступ
Дата надходження: 24.06.2025
Предмет позову: про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну оплату аліментів на утримання дитини