23 жовтня 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/9723/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Шкоріної О. І., Стрижеуса А. М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»,
на рішення Дарницького районного суду міста Києва
від 20 лютого 2024 року
у цивільній справі №753/21521/23 Дарницького районного суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 із вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 01.08.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс», і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1072-0636.
Вказував, що відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3 500 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день. Зауважив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з цим станом на 16.10.2023 року виникла вказана заборгованість.
З огляду на наведені обставини, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1072-0636 від 01.08.2022 у розмірі 34 755 грн, з яких 3 500 грн - тіло кредиту та 31 255 грн - проценти.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість станом на 16.10.2023 року за кредитним договором № 1072-0636 від 01.08.2022 р. у сумі 7 000 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, а всього 9 147,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Укр кредит фінанс», 20 березня 2024 року подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про несправедливе нарахування ОСОБА_1 процентів за кредитом та несправедливість відповідних умов, як підстави для визнання його недійсним.
Зазначає, що позивачем дотримано вимог ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що був наданий відповідачу, оскільки останнім не заперечується укладання договору на вищезазначених умовах. Крім того, відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п.5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», що не було враховано судом першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача, у встановлений апеляційним судом строк, не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позовуменше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 20 лютого 2024 р. в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітом про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного суду позивача ТОВ «Укр кредит фінанс». Відповідачу направлялось повідомлення про розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку, однак таке повідомлення було повернуто з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 01.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1072-0636, який разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Крім того, даний договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (а.с. 17-19).
Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 3 500 грн на особисті потреби, строк кредитування - 14 календарних днів (базовий період). Повернення кредиту відбувається шляхом сплати кредиту повністю у останній календарний день заявленого строку. Відсоткова ставка стандартна -3% за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка - 2,5 %.
Сторонами погоджено вартість кредиту - 4 725 грн, що включає відсотки за користування кредитом - 1 225 грн. Реальна процентна ставка на дату укладення договору - 1 139 965 %.
Видача кредитних коштів в сумі 3 500 грн ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 1072-0636 від 01.08.2022 року підтверджена витягом з системи LiqPay та довідкою про перерахування суми кредиту (а.с.31-34,37).
Встановлено, що відповідач підписав правила відкриття кредитної лінії, які є загальними до всіх договорів, які укладаються через сайт кредитодавця на умовах та в період дії відповідної редакції цих правил, а також паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (а.с. 19-25).
В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за кредитним договором в період з 01.08.2022 року по 16.10.2023 року, з якої вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 3 500 грн, а заборгованість за нарахованими, але не погашеними відсотками становить 31 255 грн (а.с.38-44).
Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 кредитного договору № 1072-0636 від 01.08.2022 року та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 3 500 грн.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом в розмірі 31 255 грн не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів. Передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3, п. 6 ч. 3 ст. 509, та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
Колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів в сумі 3 500 грн строком повернення 14 календарних днів, з відсотковою ставкою стандартна - 3% за кожен день користування кредитом, зниженою процентною ставкою - 2,5 %, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Позивачем також на підтвердження своїх вимог було надано копії Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).
Відповідно до п.10.12 вказаного договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту.
Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://сreditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання, у тому числі із сплати процентів за користування кредитними коштами у погодженому сторонами розмірі.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про включення у договір із споживачем умов, які є несправедливими з огляду на встановлення ними вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, адже, судом ототожнені проценти за користування кредитом, що нараховуються протягом строку договору на узгоджених договором умовах (ст.ст. 1048,1056-1 ЦК України) із компенсаційними нарахуваннями (штраф, пеня), які настають за невиконання зобов'язання за договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов'язання відповідачем.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1072-0636 від 01.08.2022 року станом на 16.10.2023 року становить 34 755 грн, з яких: 3 500 грн - основний борг, 31 255 грн - заборгованість за відсотками.
Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, та є обґрунтованим.
Відповідачем факт отримання кредитних коштів не оспорювався, зустрічних вимог щодо недійсності договору чи окремих його умов не заявлялося. Доказів на підтвердження виконання зобов'язань із повернення кредитних коштів чи неправильності поданого позивачем розрахунку, у тому числі в частині нарахування процентів, не надано.
Висновки суду про зменшення розміру процентів нарахованих за умовами кредитного договору не ґрунтуються на нормах законодавства та є помилковими, адже при вирішенні спору суд першої інстанції мав виходити із положень ст. ст. 1048, 1056- 1 ЦК України та обов'язковості умов укладеного між сторонами договору.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 368 грн, що складає 2 147,20 грн - сплачений судовий збір про подачі позову та 3 220,80 грн - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за період 01.08.2022 року по 16.10.2023 року у розмірі 3 500 грн за тілом кредиту та 31 255 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір у розмірі 5 368 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
Судді: Є. П. Євграфова
О. І. Шкоріна
А. М. Стрижеус