вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 940/239/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12055/2024Головуючий у суді першої інстанції -Мандзюка С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
23 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Горщаром Сергієм Васильовичем на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 у березні 2024 року звернувся до суду з позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29.05.2019 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіх видів доходу відповідача в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2019 до повноліття дитини, та призначити розмір аліментів, який становить 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення сином повноліття (а.с. 1-6).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в нього на утриманні знаходиться повнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.09.2022 зарахований курсантом на навчання до Національної академії внутрішніх справ за денною формою навчання згідно державного замовлення та на заочну форму навчання до Міжрегіональної академії управління персоналом (Польсько-український центр при МАУПі). Водночас, зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України він втратив роботу, розмір його доходів суттєво зменшився, тому сплата аліментів в колишньому розмірі ставить його у дуже скрутне матеріальне становище. Тому, враховуючи вищенаведене, просить зменшити розмір стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 24.04.2024 у задоволені позову відмовлено у зв'язку з тим, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану, а його зменшення з огляду на те, що позивач має на утриманні ще одну дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітнього сина та суперечитиме його інтересам. (а.с. 54-58).
Не погодившись із зазначеним рішенням суду позивач, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим з огляду на неправильно встановлені обставини, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права (а.с. 63-68).
Зазначає, що відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції не врахував, що утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, є обов'язком позивача, забезпечення одержання повнолітнім сином коштів є необхідним для його життєдіяльності, оскільки на період навчання він не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, який зобов'язаний утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатись, до досягнення ним двадцяти трьох років. Також судом першої інстанції не враховано вартість навчання, адже син навчається у тому числі на контрактній формі, вартість підручників, проїзду та проживання. На доводи суду, що повнолітній син отримує стипендію, зазначає, що це не підтверджено матеріалами справи та не звільняє позивача від обов'язку утримувати його.
Відзиву від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 від першого шлюбу з ОСОБА_5 має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 02.04.2015 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а. с. 13).
Місце проживання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) визначено разом із батьком ОСОБА_1 , що підтверджується копією висновку служби у справах дітей та сім'ї Тетіївської районної державної адміністрації Київської області про доцільність позбавлення батьківських громадянки ОСОБА_5 № 01-13/84 від 06.03.2015 (а. с. 14)
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.09.2022 зарахований курсантом на навчання до Національної академії внутрішніх справ за денною формою навчання згідно державного замовлення, що вбачається з довідки 46/02-487 від 22.08.2022 (а.с. 15).
Разом з тим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований на заочну форму навчання до Міжрегіональної академії управління персоналом (Польсько-український центр при МАУПі), що підтверджується копією контракту укладеного з Міжрегіональною академією управління персоналом ( а. с. 15-18).
Крім того, ОСОБА_1 має сина від іншого шлюбу з ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого за судовим рішенням, ОСОБА_1 сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2019 до повноліття дитини (а.с. 32-33).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою ВРУ №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.
Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 691/926/20.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України та дійшов правильного висновку про відмову у зменшенні розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина сторін, у зв'язку з недоведеністю позивачем заявлених ним позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів позивач посилався на погіршення матеріального становища у зв'язку з продовженням навчання старшого сина та у зв'язку із втратою роботи внаслідок збройної агресії російської федерації, внаслідок чого сплата 1/4 аліментів з усього заробітку є для нього непомірно великим тягарем.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази витрат, які несе син, що продовжує навчання чи батько у зв'язку цим з навчанням, тобто, що це за витрати і хто їх на даний момент сплачує невідомо, крім того, жодним чином не підтверджено факт погіршення матеріального стану позивача, втрати роботи, в тому числі з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
Водночас, суд бере до уваги надану представником відповідачки довідку-розрахунок заборгованості по аліментах № 17664 від 14.03.2024 виданої Тетіївським відділом ДВС у Білоцерківському районі Київської області, з якої вбачається, що позивач станом на 01.03.2024 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанова ВС від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20).
До того ж, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не відноситься до переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дитини (постанова Верховного Суду від 2312.2019 у справі №344/10971/16).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтями 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Отже, з урахуванням того, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного розвитку, враховуючи той факт, що позивач на незадовільний стан здоров'я не посилається, є працездатною особою та враховуючи недоведеність факту погіршення матеріального стану позивача, суд дійшов висновку, що встановлений розмір аліментів не створює для позивача надмірний тягар та не порушує права другої дитини на належне утримання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24.04.2024 ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Горщаром Сергієм Васильовичем залишити без задоволення.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 24 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач
Судді