Справа № 761/38671/24
Провадження № 1-кс/761/25748/2024
21 жовтня 2024 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Воронеж, рф, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000918, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2024 року, -
17 жовтня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000918, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2024 року.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000918 від 07.10.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 22.06.2022, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів рф, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази. З цією метою, ОСОБА_7 , у період часу з початку березня 2022 року по 22.06.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) будучи обізнаним про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области», зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области». Так, 01.07.2022 ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області міської територіальної громади за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, буд. 10, добровільно зайняв посаду «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Днепровского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области». За таких обставин, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, 01.07.2022 добровільно зайняв посаду «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Днепровского городского отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області.
29.02.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (публікація від 29.02.2024 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до інформування ДВБ НП України підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Постановою слідчого від 06.03.2023 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території Херсонської області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 віднесена до переліку територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Разом з тим, у клопотанні слідчий зазначає, що необхідність обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та наявністю ризиків, передбачених 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того у якому підозрюється.
Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування подав до Шевченківського районного суду м.Києва клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що хоч і фактично було виконано усі необхідні дії для виклику підозрюваного, однак останній не був обізнаний про кримінальне провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000918 від 07.10.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
29.02.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (публікація від 29.02.2024 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до інформування ДВБ НП України підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Постановою слідчого від 06.03.2023 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території Херсонської області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 віднесена до переліку територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Так, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З урахуванням положення чинного законодавства, ОСОБА_7 можна вважати повідомленим про підозру, оскільки задля дотримання ст.ст. 278, 135 КПК України повідомлення про підозру було опубліковане в офіційних засобах масового зв'язку.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_7 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винною у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Між тим, органом досудового розслідування доведено існування ризику знищення, сховання, спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування не зібрано усіх необхідних речових доказів, а підозрюваний перебуваючи в розшуку та будучи досконало обізнаною про тонкощі спеціальної документації, знаючи анкетні дані осіб, що мають можливість вчинити дії чи бездіяльність для реалізації вказаного знищення, сховання чи спотворення речових доказів, документів.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 усвідомлює, що у кримінальному провадженні є ще особи, які можуть бути причетними до його вчинення, а тому може повідомити їх, усіляко сприяти їх переховуванню від органу досудового розслідування, тощо не лише для покращення їх становища, а й перешкоджанню у розслідування вказаного кримінального провадження.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_7 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що дають достатні підстави для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, його зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжкого, враховуючи що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у його причетності до вчинення кримінального правопорушення, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 переховується на території інших держав, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 177, 178, 183, 193, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_9