Справа № 583/4461/24
2-а/583/30/24
"23" жовтня 2024 р.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання представника позивача ОСОБА_1 про організацію та проведення судових засідань за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та викликом сторін у справі за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
На розгляд Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Представник позивача ОСОБА_1 просить розгляд адміністративної справи про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення провести в порядку спрощеного позовного провадження, визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 27.08.2024 в межах справи ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративні правопорушення № 1823/2024 про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за правовою кваліфікацією по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за правовою кваліфікацією по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1823/2024 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення за правовою кваліфікацією по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 09.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. 22.10.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 - Нежевело Валентини Вікторівни про організацію та проведення судових засідань за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та викликом сторін, а також про організацію та проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Розглянувши подане представником позивачам клопотання, суд зважає на таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто суми, яка перевищує 1 342 000,00грн. (2684,00грн. х 500).
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст.12 КАС України та ч.4 ст.257 КАС України.
Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Так, відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів ст.262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Як зазначалося вище, звертаючись із клопотанням про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, позивач формально зазначив про те, що призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами, має важливе значення для нього, однак, не зазначивши при цьому, жодних підстав чому саме ця справа має для відповідача важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Крім того, позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Покликання позивача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Оскільки норми ст. 262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та виклику сторін в адміністративній справі № 583/4461/24. Оскільки відмовлено в задоволенні клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, клопотання про організацію та проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду теж підлягає відмові.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та викликом сторін в адміністративній справі № 583/4461/24 за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про організацію та проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя А.І.Савєльєва