606/1665/24
21 жовтня 2024 року м.Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю
потерпілого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
Потерпілий ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою на постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, посилаючись на те, що вказана постанова винесена слідчим без з'ясування наявної повної відеофіксації злочинного нападу на нього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , без перевірки факту втручання у відеозапис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_9 , внаслідок чого він є неповним та відредагованим, без надання слідчим оцінки показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у присутності яких ОСОБА_5 принижував його честь і гідність, викрав його велосипед, а також факту розбиття його телефону, без здобуття інших доказів, які б дозволяли повно та об'єктивно з'ясувати обставини вчинення злочину.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав із мотивів, викладених у ній. Просить постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження скасувати та зобов'язати слідчого продовжити досудове розслідування кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні просить у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити, вважає, що оскаржена ним постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою.
Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 8 Конституції України гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. (ч.5 ст. 40 КПК України).
Положеннями п.1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (ч. 5 ст. 38 КПК України).
Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, слідчим одержано відеозаписи з нагрудної камери інспектора СРПП ВП №3 /м.Теребовля/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , який здійснював фіксування подій 07 липня 2024 року біля 20 год. поблизу магазину "Делюкс", розміщеного в смт.Дружба Тернопільського району Тернопільської області, оглянуто такі відеозаписи, про що складено протокол огляду від 17 вересня 2024 року,з яких вбачається, що відеозапис тривав 5 хвилин, на якому зафіксовано розмову учасників конфлікту ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . Так, ОСОБА_6 висловилась щодо неправомірних, на її думку дій ОСОБА_3 , який зірвав із її чоловіка хрест /кулон/, обзивав його, ОСОБА_8 вказала, що ОСОБА_3 викинув свій телефон до жінки на подвір'я, а ОСОБА_3 все це заперечував та стверджував, що вони викинули його телефон, обзивали його, вчинили на нього напад і викрадення. Дані про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили на ОСОБА_3 напад, у вказаному відеозаписі відсутні.
Відповідно до рапортів о/у СКР ВП №3 /м.Теребовля/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 12 вересня 2024 року нею проводились оперативно-розшукові заходи для встановлення свідків та очевидців події 07 липня 2024 року біля 20 год. поблизу магазину "Делюкс", розміщеного в смт.Дружба Тернопільського району Тернопільської області із участю ОСОБА_3 та інших осіб, однак здобути інформацію, яка би мала оперативний інтерес виявилось неможливим. Також нею встановлено відсутність камер відеоспостереження поблизу місця події, а зовнішні камери відеоспостереження біля магазину «Делюкс» не працювали у зв'язку із вимкненням електропостачання.
Таким чином, під час досудового розслідування слідчим здобуто лише один відеозапис із нагрудної камери поліцейського, якому ним надано відповідну оцінку, інших відеозаписів не здобуто через їх відсутність.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що долучений відеозапис із нагрудної камери поліцейського ОСОБА_9 піддавався змінам. Наведене не підтверджено і жодними доказами з боку потерпілого ОСОБА_3 , який про це заявив.
Слідчим додатково допитано свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які вказали про відсутність під час конфлікту 07 липня 2024 року з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 постачання електроенергії, у зв'язку із чим камери відеоспостереження не фіксували зазначених подій, а інших камер відеоспостереження у цьому місці немає.
Також слідчим допитано як свідків інспекторів СРППВП №3 /м.Теребовля/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які підтвердили обставини виїзду на місце події 07 липня 2024 року біля 19.30 год. в смт.Дружба Тернопільського району Тернопільської областіпоблизу магазину "Делюкс", де під час встановлення обставин події вони з'ясували, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відбувся конфлікт з приводу того, що ОСОБА_3 фотографував залізничний вокзал під час воєнного стану в Україні. Під час спілкування із ОСОБА_3 він не вказував про викрадення та пошкодження його велосипеда, а також було перевірено телефон останнього щодо фіксації ним заборонених місць.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, слідчий суддя вважає, що слідчим виконано процесуальні дії, які він, як самостійна процесуальна особа, вважав за необхідне виконати для розслідування обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та які, на його думку, були достатніми для прийняття ним постанови про закриття кримінального провадження
Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова містить достатні мотиви для її прийняття та їх обґрунтування.
В той же час у скарзі та в судовому засіданні потерпілий не вказав, які слідчі дії для з'ясування істини у справі, повинен був вчинити слідчий, а їх не вчинив, за винятком, врахування фактичних даних з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також витребування більше відеозаписів із нагрудних камер цих поліцейських.
Слідчий суддя під час розгляду по суті вказаної скарги вважає, що досудовим розслідуванням проведено ряд слідчих дій, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а за результатами проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Таким чином, слідчий суддя, зважає на те, що об'єм процесуальних та слідчих дій, який є достатній для прийняття вмотивованого рішення, слідчий чи прокурор визначають на власний розсуд, і вказує, що з матеріалів кримінального провадження та з оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що під час досудового розслідування слідчим було проведено необхідні слідчі дії.
З огляду на зазначене, на думку слідчого судді, слідчий правильно надав оцінку фактичним обставинам справи і наявним доказам, а також ним було обґрунтовано прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення діючого законодавства.
Враховуючи наведене, застосовуючи принцип змагальності та стандарти «розумного сумніву», слідчий суддя вважає посилання скаржника на незаконність оскаржуваної постанови не доведеними, а підстави для скасування оскаржуваного рішення слідчого, відсутніми.
Щодо вимоги потерпілого ОСОБА_3 про повідомлення ДБР про виконання працівниками відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області завідомо незаконних розпорядження чи наказу, самовільного присвоєння владних повноважень та службового підроблення, слідчий суддя вважає, що таке повідомлення не може бути перевірене слідчим суддею під час розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, а тому вважає за необхідне роз"яснити ОСОБА_3 самостійно звернутись до відповідних органів із вказаним повідомленням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211080000187 від 02 серпня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя: