14 червня 2024 року
м. Чернівці
cправа № 727/2487/24
провадження № 22-ц/822/505/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б.
секретаря Скулеба А.І.
учасники справи:
заявник ОСОБА_1
стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
суб'єкт оскарження старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Христина Петрівна
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісопчук Валерій Володимирович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2024 року, головуючий у першій інстанції Одовічен Я.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2024 року звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П.
Зазначала, що Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист 22 серпня 2023 року на виконання рішення Чернівецького апеляційного суду по справі №727/10883/22 від 09 серпня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» трьох відсотків річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року в сумі 8240 доларів США 36 центів, судового збору в сумі 8955 грн. 20 коп.
Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. від 11 вересня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72745290.
Постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала, оскільки не проживає за адресою квартира АДРЕСА_1 .
31 жовтня 2023 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. було винесено постанову про опис та арешт майна, за якою на момент проведення опису за адресою АДРЕСА_2 ніхто не перебував, у зв'язку з чим можливості потрапити у приміщення не було.
Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. від 06 лютого 2024 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності Приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс» для надання письмового висновку щодо ринкової вартості майна.
Ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження №72745290 та звітом про оцінку майна, виконаного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, відповідно до якого вартість об'єкта оцінки складає 426100 гривень, 01 березня 2024 року.
Вказувала, що звіт про оцінку майна, виконаний Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, складений без огляду об'єкту оцінки, не містить зазначення обгрунтувань, застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням п.56 Національного стандарту №1 та ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», підставою для визнання оцінки майна неправомірною.
Старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Фалібога Х.П., суб'єкт оціночної діяльності Приватне підприємство «Оціночна
компанія «Апекс» не зверталися з вимогою забезпечити доступ до об'єкта оцінки.
Посилалася на те, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків боржнику у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Просила поновити строк на подання скарги, що пропущений з поважної причини.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в частині проведення оцінки арештованого майна у зведеному виконавчому провадженні №72745290 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» трьох відсотків річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року в сумі 8240 доларів США 36 центів, судового збору в сумі 8955 грн 20 коп.
Визнати такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про оцінку вартості майна №1147 від 15 лютого 2024 року, а саме: приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А, загальною площею 20,40 кв.м., що складаються з приміщень 26-1 - 26-3, реєстраційний номер 15480270, що розташовані на АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісопчук В.В., в апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким Просила поновити строк на подання скарги, що пропущений з поважної причини.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в частині проведення оцінки арештованого майна у зведеному виконавчому провадженні №72745290, визнати такою, що не підлягає застосуванню оцінка у формі письмового звіту про оцінку вартості майна №1147 від 15 лютого 2024 року, а саме: приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А, загальною площею 20,40 кв.м., що складаються з приміщень 26-1 - 26-3, реєстраційний номер 15480270, що розташовані на АДРЕСА_2 .
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Вказує на право боржника звернутись до суду із скаргою щодо оцінки майна без обов'язку рецензування звіту.
Зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки звіт про оцінку майна, виконаний Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, реєстровий номер 0096-Ч, за яким розмір вартості об'єкта оцінки складає 426100 грн, складений з порушенням вимог пункту 56 Національного стандарту №1, статті 9 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» без огляду нежилого приміщення АДРЕСА_3 , відсутності даних про неможливість особистого огляду об'єкту дослідження, не зазначення обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка-Інформ» 22 березня 2024 року №42/24 у нежитловому приміщені АДРЕСА_3 наявний санвузол, розмір вартості об'єкта оцінки дорівнює 648222 грн.
Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16 (провадження №14-187цс19), за якою реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувану у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє адвокат Бацей Т.М., просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісопчук В.В., залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ісопчук В.В. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. щодо оцінки арештованого майна відповідають положенням частини першої-третьої, п'ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 не скористалась своїм правом на спростування звіту про оцінку майна, виконаного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, реєстровий номер 0096-Ч шляхом проведення рецензування, тому доводи, що такий звіт складений з порушенням вимог пункту 56 Національного стандарту №1, статті 9 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є необґрунтованими.
Водночас судом першої інстанції не прийнято до уваги наданий ОСОБА_1 звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка-Інформ» 22 березня 2024 року №42/24, оскільки виготовлений на підставі технічного паспорту та експлікації нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , за яким наявний санвузол, за повідомленням Комунального підприємства «Чернівціводоканал» від 03 квітня 2024 року надано ОСОБА_1 технічні умови від 03 червня 2010 року №03/202 на проектування водопостачання та водовідведення нежилих приміщень за адресою АДРЕСА_2 , договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не укладений.
Крім того, судом першої інстанції встановлено продаж на електронних торгах, які відбулися 13 березня 2024 року, переможцем яких визнано ОСОБА_3 , нежилого приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А загальною площею 20,40 кв.м., що складається з приміщень 26-1 - 26-3, розташованого на АДРЕСА_2 .
Разом з тим судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 подано до суду скаргу на дії органу примусового виконання у визначений законом строк, оскільки ОСОБА_1 довідалась про порушення її прав, свобод та інтересів після ознайомлення представником ОСОБА_4 з матеріалами виконавчого провадження 01 березня 2024 року.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає в частині.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист 22 серпня 2023 року №727/10883/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» трьох відсотків річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року в сумі 8240 доларів США 36 центів, судового збору в сумі 8955 грн. 20 коп.
Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. від 11 вересня 2023 року було відкрито виконавче провадження №72745290 з виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м.Чернівці 22 листопада 2023 року №727/10883/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» трьох відсотків річних за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року в сумі 8240 доларів США 36 центів, судового збору в сумі 8955 грн. 20 коп.
30 жовтня 2023 року старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. було винесено постанову про арешт майна боржника нежилі приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А, загальною площею 20,40 кв.м., що складаються з приміщень 26-1 - 26-3, реєстраційний номер 15480270, що розташовані на АДРЕСА_2 .
Постановою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. від 06 лютого 2024 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності Приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс» для надання письмового висновку щодо ринкової вартості майна боржника нежилого приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А, загальною площею 20,40 кв.м., що складаються з приміщень 26-1 - 26-3, реєстраційний номер 15480270, що розташовані на АДРЕСА_2 .
На підставі звіту про оцінку майна, виконаного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, реєстровий номер 0096-Ч розмір вартості об'єкта оцінки складає 426100 грн,
ОСОБА_1 01 березня 2024 року ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження №72745290 та звітом про оцінку майна, виконаного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року.
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Оцінка-Інформ» 22 березня 2024 року №42/24 у нежитловому приміщені АДРЕСА_3 наявний санвузол, розмір вартості об'єкта оцінки дорівнює 648222 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Контитуційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Примусове виконання судових рішень здійснюється відповідно до умов та порядку, передбачених Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Згідно зі частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
За змістом п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
Відповідно до пункту 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Частиною першою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження №11-1200апп18) та в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі № 461/4240/17 (провадження № 61-13852св20).
Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до наведеної норми ОСОБА_1 оскаржено відповідні дії державного виконавця щодо оцінки майна, тобто визначення вартості майна звітом про оцінку майна, виконаного Приватним підприємством «Оціночна компанія «Апекс» 15 лютого 2024 року, реєстровий номер 0096-Ч.
Однак, судом першої інстанції встановлено продаж на електронних торгах, які відбулися 13 березня 2024 року, переможцем яких визнано ОСОБА_3 , нежилого приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А загальною площею 20,40 кв.м., розташованого на АДРЕСА_2 .
Стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів.
За нормами ч. 4 ст. 656 ЦК України до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.
Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016.
Згідно з п. 4 розділу Х Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги.
Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п. 8 розділу Х Порядку).
На підставі ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішення такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейського суду з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейського суду з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, держава Україна несе обов'язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Такі правові позиції Верховний Суд виклав в постановах від 22 травня 2019 року у справі №310/7353/13-ц та від 17 березня 2020 року у справі 274/4841/17.
Натомість суд попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що вимоги скарги ОСОБА_1 пов'язані з діями старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. щодо оцінки нежитлового приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А загальною площею 20,40 кв.м, розташованого на АДРЕСА_2 , яке на час розгляду скарги вже було відчужено, покупцем майна не є сторона виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень, у разі встановлення обґрунтованості скарги, спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.
Однак, навіть у випадку задоволення скарги ОСОБА_1 у суду, в межах процедури судового контролю за виконанням судових рішень, відсутні механізми поновлення прав заявника на нерухоме майно, з огляду на те, що на час розгляду скарги майно вже було продане з прилюдних торгів та має нового власника, який не є стороною виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2024 року у справі № 187/998/16-ц (провадження № 61-16769св23).
Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 2-1364/11 дійшов висновку, що оскільки предметом розгляду за скаргою, були дії та рішення приватного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна на електронних торгах, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
Коло заінтересованих осіб та їх процесуальний статус в такому випадку слід з'ясовувати у межах вирішення спору в порядку позовного провадження, а не в межах провадження за скаргою на дії державного виконавця, учасники якого визначені за законодавством.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2014 року у справі № 712/8126/17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 922/2817/18 (910/1119/16 вказав, що за умови реалізації майна боржника та набуття переможцем торгів права власності на таке майно, звернення боржника зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, у тому числі в порядку оскарження результатів оцінки майна та ініціювання позову щодо стягнення збитків, не здатні забезпечити повернення речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Астер" на відповідне майно, тому такий спосіб є не тільки не ефективним, а й породжує виникнення нових судових процесів та утруднення відновлення порушених прав боржника.
Відтак скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісопчук В.В., на дії органу примусового виконання не забезпечує ОСОБА_1 поновлення порушеного права, пов'язаного із оцінкою нежилого приміщення цокольного поверху в житловому будинку літ.А загальною площею 20,40 кв.м, розташованого на АДРЕСА_2 , яке на час розгляду скарги вже було відчужено.
Зважаючи на наведене, ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є пред'явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. та власника спірного майна ОСОБА_3 як відповідачів, у межах якого і буде надаватися оцінка, у тому числі й діям державного виконавця, щодо визначення вартості належного ОСОБА_1 нерухомого майна.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. щодо оцінки арештованого майна на порушення норм матеріального права.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2024 року підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісопчук Валерій Володимирович, задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2024 року
змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 17 червня 2024 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді О. О. Одинак
І. Б. Перепелюк