Додаткове рішення від 09.07.2024 по справі 725/5612/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року

м. Чернівці

справа № 725/5612/23

провадження 22-з/822/58/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.

секретаря Факас А.В.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

учасники справи:

позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

за заявою ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, про ухвалення додаткового рішення

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Петричук О.О., у липні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням.

Зазначав про набуття права власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Першотравневого районного

суду м.Чернівці від 30 квітня 2014 року.

Вказував, що ОСОБА_3 є власником 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 загальною площею 106,7 кв.м, житловою площею 72,3 кв.м, складається з житлової кімнати (15-2) площею 33,6 кв.м, житлової кімнати (15-4) площею 21,9 кв.м, житлової кімнати (15-6) площею 16,8 кв.м, кухні площею 12,8 кв.м, коридору 1 площею 10,2 кв.м, коридору 2 площею 4,0 кв.м, ванної площею 3,8 кв.м, вбиральні площею 1,9 кв.м.

Вважав, що житлова кімната площею 21,9 кв.м максимально відповідає його частці у праві спільної часткової власності на квартиру15 по АДРЕСА_2

Посилався на відсутність можливості домовитись із ОСОБА_3 щодо порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , існування конфліктних відносин.

Просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , за яким виділити у користування ОСОБА_2 житлову кімнату позначену в технічному паспорті під № НОМЕР_1 площею 21,9 кв.м.

Приміщення кухні, санвузлу, ванної кімнати, коридору №15-1, коридору №15-5 залишити у спільному користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням задоволено.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , за яким виділено у користування ОСОБА_2 кімнату (позначена на плані №15-6) площею 16,80 кв. м.

Приміщення кухні, санвузлу, ванної кімнати та коридори №15-1 і №15-5 залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., задоволено частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 лютого 2024 року скасовано.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням відмовлено.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати з судового збору в сумі 539 грн, на проведення судової експертизи в сумі 12873 грн 76 коп., на професійну правову допомогу в суді першої інстанції в сумі 41000 грн.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., до заяви про ухвалення додаткового рішення додано розрахунок суми витрат, які ОСОБА_4 поніс у зв'язку із розглядом справи, за яким на правничу правову допомогу 27800 грн, судовий збір 539 грн, оплата послуг експерта 12873 грн 76 коп.

Також ОСОБА_4 надано акт виконаних робіт від 08 січня 2024 року №ІNV-000395, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 , повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 17 червня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 27213 грн 56 коп., повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 05 січня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 29000 грн.

За актом виконаних робіт від 08 січня 2024 року №ІNV-000395, складеним адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 , надані послуги з консультації клієнта щодо позовної заяви тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, вивчення правової позиції, судової практики та визначення стратегії захисту клієнта тривалістю 3 год. вартістю 8040 грн, підготовки та подання клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, участі у підготовчому судовому засіданні тривалістю 30 хв. вартістю 1340 грн, участі у судовому засіданні тривалістю 30 хв. вартістю 1340 грн на суму 16080 грн.

Згідно із рахунком від 14 червня 2024 року №ІNV-000516, наданим адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» клієнту ОСОБА_4 , надано послуги з участі у судовому засіданні тривалістю 1 год. вартістю 2840 грн, підготовки та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції тривалістю 1 год. вартістю 2 год. вартістю 5680 грн, участі у судовому засіданні (апеляційний суд) тривалістю 1 год. вартістю 3200 грн. на суму 11720 грн.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи від 14 листопада 2023 року, пунктом 4.3 договору про надання правничої допомоги між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 від 22 лютого 2022 року №6 встановлено, що розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються адвокатським об'єднанням, становить 40 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на дату надання послуги за 1 годину роботи адвокатським об'єднанням.

ОСОБА_4 станом на 13 листопада 2023 року надано правничу допомогу з консультації клієнта щодо позовної заяви тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, вивчення правової позиції, судової практики та визначення стратегії захисту клієнта тривалістю 3 год. вартістю 8040 грн, підготовки та подання клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн на суму 13400 грн.

Також зроблено заяву відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, що докази сплати витрат у зв'язку з розглядом справи будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

ОСОБА_4 до клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи додано платіжне доручення Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 16 листопада 2023 року №35 про сплату судового збору в сумі 536 грн 80 коп.

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 грудня 2023 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

До матеріалів справи приєднано висновок судової будівельно-технічної експертизи експерта Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Созонтової К. від 19 січня 2024 року №1/24-29

На підставі рахунку Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 січня 2024 року №76 вартість послуги з проведення судової експертизи становить 12876 грн. 76 коп.

ОСОБА_4 сплочено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1610 грн 40 коп. відповідно платіжної інструкції Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 28 березня 2024 року №6С9В-19СМ-ЗММ9-96СХ

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

На підставі п.1, 3, 4 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п.41 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» передбачено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 березня 2024 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 3 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відповідності до пункту 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частинами першою - третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Зі змісту статей 10 - 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі частини другої 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ЦПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Звідси, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи від 14 листопада 2023 року, зроблено заяву відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, що докази сплати витрат у зв'язку з розглядом справи будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., до заяви про ухвалення додаткового рішення додано розрахунок суми витрат, які ОСОБА_4 поніс у зв'язку із розглядом справи надано акт виконаних робіт від 08 січня 2024 року №ІNV-000395, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 , повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 17 червня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 27213 грн 56 коп., повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 05 січня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 29000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції до прийняття постанови у справі не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, про намір подати підтверджуючі докази після ухвалення судового рішення.

У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі.

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18).

Ураховуючи, що ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., до прийняття апеляційним судом постанови у справі не зробив відповідної письмової заяви щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, не надав доказів на підтвердження понесення ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в сумі апеляційної інстанції, не зробив заяву про розподіл судових витрат та про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення, у відшкодуванні судових витрат ОСОБА_4 , які понесені в суді апеляційної інстанції, слід відмовити.

Згідно із частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Морозова О.В., подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить зменшити судові витрати на правничу допомогу з підстав неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, ціною позову.

Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи від 14 листопада 2023 року, пунктом 4.3 договору про надання правничої допомоги між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 від 22 лютого 2022 року №6 встановлено, що розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються адвокатським об'єднанням, становить 40 відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати встановленої на дату надання послуги за 1 годину роботи адвокатським об'єднанням.

ОСОБА_4 станом на 13 листопада 2023 року надано правничу допомогу з консультації клієнта щодо позовної заяви тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, вивчення правової позиції, судової практики та визначення стратегії захисту клієнта тривалістю 3 год. вартістю 8040 грн, підготовки та подання клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн на суму 13400 грн.

ОСОБА_4 надано акт виконаних робіт від 08 січня 2024 року №ІNV-000395, складений адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 , повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 17 червня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 27213 грн 56 коп., повідомлення Акціонерного товариства «Ощадбанк» про здійснення ОСОБА_4 платежу 05 січня 2024 року за надання правничої допомоги в сумі 29000 грн.

За актом виконаних робіт від 08 січня 2024 року №ІNV-000395, складеним адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 , надані послуги з консультації клієнта щодо позовної заяви тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, вивчення правової позиції, судової практики та визначення стратегії захисту клієнта тривалістю 3 год. вартістю 8040 грн, підготовки та подання клопотання про призначення експертизи тривалістю 1 год. вартістю 2680 грн, участі у підготовчому судовому засіданні тривалістю 30 хв. вартістю 1340 грн, участі у судовому засіданні тривалістю 30 хв. вартістю 1340 грн на суму 16080 грн.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає доведеним факт понесення ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу.

Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

Водночас ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець А.І., не

надано договору про надання правничої допомоги між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 від 22 лютого 2022 року №6.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22 ) фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх

розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відсутність у матеріалах справи договору між адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» та ОСОБА_4 про надання правничої допомоги від 22 лютого 2022 року №6 не може спростовувати факт надання правничої допомоги, понесення ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу та нівелювати процесуально встановлену можливість на відшкодування судових витрат.

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Морозова О.В., у запереченні на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу не надано будь-яких обґрунтувань наявності розумних сумнівів щодо фактичності надання адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» правничої допомоги ОСОБА_4 у справі.

На підставі пункту 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2024 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 лютого 2024 року скасовано.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням відмовлено.

З огляду на відмову у позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи

покладаються на ОСОБА_2

ОСОБА_4 до клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи додано платіжне доручення Акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» від 16 листопада 2023 року №35 про сплату судового збору в сумі 536 грн 80 коп.

На підставі рахунку Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05 січня 2024 року №76 вартість послуги з проведення судової експертизи становить 12876 грн. 76 коп.

Встановлено, що в основу рішення було покладено висновок судової будівельно-технічної експертизи експерта Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Созонтової К. від 19 січня 2024 року №1/24-29.

Отже витрати ОСОБА_4 на проведення експертизи в сумі 12876 грн 76 коп., сплати судового збору за подання клопотання про призначення експертизи в сумі 536 грн 80 коп. повинні бути покладені на позивача ОСОБА_2 .

У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Застосовуючи наведений правовий висновок, колегія суддів вважає, що здійснення адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» вивчення правової позиції, судової практики не є тими послугами, які є необхідними, тому не можуть бути враховані при розподілі судових витрат в суді першої інстанції , визначених ОСОБА_4 .

Ураховуючи складність справи та виконаним об'єднанням «Юридична фірма «Форс-Мажор» робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, а також заперечення ОСОБА_2 з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає, що визначений ОСОБА_4 розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 13400 грн є завищеним, обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 8000 грн.

Керуючись п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Хованець Андрій Ігорович, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 539 грн, витрат на проведення судової експертизи в сумі 12873 грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 8000 грн.

В решті відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 15 липня 2024 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді М.І. Кулянда

І. Б. Перепелюк

Попередній документ
122496575
Наступний документ
122496577
Інформація про рішення:
№ рішення: 122496576
№ справи: 725/5612/23
Дата рішення: 09.07.2024
Дата публікації: 24.10.2024
Форма документу: Додаткове рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернівецький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (12.02.2025)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 20.01.2025
Предмет позову: про визначення порядку користування житловим приміщенням
Розклад засідань:
31.08.2023 12:50 Першотравневий районний суд м.Чернівців
21.09.2023 11:20 Першотравневий районний суд м.Чернівців
05.10.2023 11:45 Першотравневий районний суд м.Чернівців
16.10.2023 11:30 Першотравневий районний суд м.Чернівців
02.11.2023 11:30 Першотравневий районний суд м.Чернівців
16.11.2023 11:30 Першотравневий районний суд м.Чернівців
11.12.2023 11:50 Першотравневий районний суд м.Чернівців
15.02.2024 12:00 Першотравневий районний суд м.Чернівців
29.02.2024 12:00 Першотравневий районний суд м.Чернівців
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
Половінкіна Наталія Юріївна
ПОЛОВІНКІНА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
СТОЦЬКА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ГУЛЬКО БОРИС ІВАНОВИЧ
Половінкіна Наталія Юріївна
ПОЛОВІНКІНА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
СТОЦЬКА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
відповідач:
Онофрійчук Ігор Васильович
Онуфрійчук Ігор Васильович
позивач:
Козарь Олександр Васильович
представник відповідача:
Андрій Форс Мажор
Хованець Андрій Ігорович
представник позивача:
Петричук Оксана Олександрівна
представник цивільного позивача:
Морозова Оксана Володимирівна
суддя-учасник колегії:
КУЛЯНДА МИРОСЛАВА ІВАНІВНА
ОДИНАК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ПЕРЕПЕЛЮК ІРИНА БОРИСІВНА
член колегії:
ГУЛЕЙКОВ ІГОР ЮРІЙОВИЧ
КОЛОМІЄЦЬ ГАННА ВАСИЛІВНА
Коломієць Ганна Василівна; член колегії
КОЛОМІЄЦЬ ГАННА ВАСИЛІВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ЛІДОВЕЦЬ РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ