Справа № 560/5995/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
22 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2024 року позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України за 2015, 2016, 2017, 2018 рік.
А також просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 7 розділу XХVІІ Інструкції «про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо неврахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України за 2015, 2016, 2017, 2018 рік з урахуванням «індексації грошового забезпечення».
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 7 розділу XХVІІ Інструкції «про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 з урахуванням «індексації грошового забезпечення».
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки з урахуванням «індексації грошового забезпечення».
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 24.06.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що індексацію грошового забезпечення за квітень 2016 року позивачу було виплачено в сумі 2359,14 грн. на виконання рішення суду Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2022, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 560/6687/22 та оскільки, допомогу на оздоровлення за 2016 рік виплачено разом із грошовим забезпеченням в квітні 2016 року, відповідно грошовий дохід позивача визначається як добуток розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, тому підстави у задоволенні позовних вимог щодо виплати індексації допомоги на оздоровлення 2016 року відсутні, у зв'язку з тим, що Головне управління проіндексувало сукупний грошовий дохід позивача в квітні 2016 (добуток грошового забезпечення за квітень 2016 року та допомоги на оздоровлення за 2016 рік) та виплатило індексацію в розмірі 2359,14 грн. на виконання рішення суду.
Також зазначає, що у червні 2017 року позивачу виплачено грошове забезпечення в сумі 17380,22 грн., в тому числі допомогу на оздоровлення за 2017 рік в розмірі 7364,50 грн. Індексацію грошового забезпечення за червень 2017 року Позивачу було виплачено в сумі 3730,06 грн. на виконання рішення суду Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2022, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 560/6687/22. Оскільки, допомогу на оздоровлення за 2017 рік виплачено разом із грошовим забезпеченням в червні 2017 року, відповідно грошовий дохід позивача визначається як добуток розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму. Враховуючи вищевикладене, підстави у задоволенні позовних вимог щодо виплати індексації допомоги на оздоровлення 2017 року відсутні, у зв'язку з тим, що Головне управління проіндексувало сукупний грошовий дохід Позивача в червні 2017 року (сума грошового забезпечення за червень 2017 року та допомоги на оздоровлення за 2017 рік) та виплатило індексацію в розмірі 3730,06 грн. на виконання рішення суду.
Зазначає, що у квітні 2018 року позивачу виплачено грошове забезпечення в сумі 26795,50 грн., в тому силі допомогу на оздоровлення за 2018 рік в розмірі 11354,03 грн, індексацію грошового забезпечення за квітень 2018 року позивачу було виплачено в сумі 4425,17 грн. на виконання рішення суду Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2023, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі № 560/3/23. Оскільки, допомогу на оздоровлення за 2018 рік виплачено разом із грошовим забезпеченням в травні 2018 року, відповідно грошовий дохід позивача визначається як добуток розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму. Враховуючи вищевикладене, підстави у задоволенні позовних вимог щодо виплати індексації допомоги на оздоровлення 2018 року відсутні, у зв'язку з тим, що Головне управління проіндексувало сукупний грошовий дохід позивача в квітні 2018 (сума грошового забезпечення за квітень 2018 року та допомоги на оздоровлення за 2018 рік) та виплатило індексацію в розмірі 4425,17 грн. на виконання рішення суду.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 21.09.2018 року №518, звільнений із служби цивільного захисту.
На виконання рішення суду відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення.
Позивач вважає, що такі протиправні дії призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату: "грошової допомоги на оздоровлення" за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, "одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту", а також грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Так, згідно статті 115 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 (далі Інструкція №623) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною другою статті 129 КЦЗ України визначено, що один раз в рік особам рядового і начальницького складу цивільного захисту виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.
Також, пунктом 7 розділу XХVІІ Інструкції №623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Приписами частини двадцять п'ятою статті 128 КЦЗ України визначено, що особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Тобто, виходячи з вищезазначеного обрахунок: грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Разом з тим, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1282-ХІІ дію якого зупинено на 2023 рік згідно із Законом України від 3 листопада 2022 року N 2710-IX).
Положеннями статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених статті 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
При цьому, пунктом 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід також зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Отже, субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту.
Виходячи з вищезазначеного не врахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому такі виплати підлягають перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2021 року по справі № 820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року по справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Така сама правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18) від 11 грудня 2019 у справі № 638/5794/17 (провадження №К/9901/22230/18), від 27 грудня 2019 у справі № 643/11749/17 (провадження № К/9901/24713/18), предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач має право на проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Доводи апеляційної скарги, що оскільки відповідач виконав рішення судів, тому відсутні підстави для задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доводи відповідача не містять доказів щодо віднесення індексації грошового забезпечення на виконання рішень судів до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.