П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33649/23
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.04.2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.04.2017 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2013 - 2016 роки;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2013 - 2016 роки;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 21.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 21.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.01.2021 із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.01.2021 із врахуванням щомісячної фіксованої індексації у відповідному розмірі, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 16.01.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 30.01.2020 по 16.01.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2020 роки;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_3 здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що під час проходження військової служби у спірний період їй не в повному обсязі нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, в тому числі індексація грошового забезпечення, попри те, що її виплата передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Посилаючись на положення пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення №1078, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) позивачка зазначає, що місяцем підвищення доходу для обрахунку індексації грошового забезпечення до 01.03.2018 є січень 2008 року, оскільки на законодавчому рівні посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення окладів не відбувалось.
Заявляючи вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.01.2021, позивачка указує, що відповідно до положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач повинен виплатити фіксовану індексацію грошового забезпечення, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Також у позовній заяві ОСОБА_1 указує, що у період з 30.01.2020 по 16.01.2021 грошове забезпечення протиправно виплачене, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік.
На переконання позивачки, вона має право на перерахунок грошового забезпечення, у зв'язку з відновленням рішенням суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, попередньої редакції пункту 4 Постанова №704, згідно якої складові грошового забезпечення, слід визначати шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідні тарифна коефіцієнти.
Далі позивачка указує, що має право на виплату грошової допомоги на оздоровлення із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, оскільки остання входить до складу грошового забезпечення.
Позивачка також вважає, що має право на перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням індексації грошового забезпечення, оскільки індексація має систематичний (щомісячний) характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення.
На переконання позивачки, протиправна бездіяльність відповідачів порушують її права, оскільки стаття 9 Закону №2011-XII визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 20.04.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.04.2017 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.01.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 3518,37 грн. за період 01.03.2018 по 16.01.2021 у загальній сумі 117 922,21 грн., відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням отриманої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 (далі - Постанова №889).
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік із врахуванням отриманої щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні та грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2020 роки.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_3 здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 16.01.2021 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 16.01.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні іншої частини позову суд відмовив.
Вирішуючи спір та задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» позивачка має право на виплату індексації грошового забезпечення за спірний період у законодавчо встановленому розмірі.
Суд врахував, що схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, суд указав, що у період з 01.12.2015 по 01.03.2018 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має відбуватися із застосуванням місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) - січень 2008 року.
Разом з цим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, суд зазначив, що згідно положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, це є підставою для нарахування й виплати військовослужбовцю індексації-різниці у фіксованому розмірі.
Також суд указав, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовця і відповідно до положень законодавства, має бути врахована під час нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення.
Вирішуючи спір в іншій частині позовних вимог, суд дійшов висновку, що з 29.01.2020, з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, позивач має право на визначення грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд визнав, що дії відповідача щодо обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням та інших виплат з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року є протиправними.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо включення до грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889), суд першої інстанції виходив з того, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, а тому існують правові підстави для включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 до розміру грошового забезпечення, з якого обраховується матеріальна допомога на оздоровлення у 2017 році.
Водночас, суд вважав, що відсутні підстави для задоволення позову в частині позовних вимог щодо включення у розрахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2013-2016 роки додаткової винагороди, з огляду на те, що протягом цього періоду така додаткова винагорода не виплачувалася позивачці.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі, ВЧ НОМЕР_1 зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 20.04.2017.
Як підкреслює скаржник, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З огляду на відсутність видатків на фінансування таких виплат, у вказаний період такі виплати позивачці не здійснювалися, а тому, як на думку скаржника, правові підстави для визнання протиправною бездіяльність відсутні.
Також скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції, що через затвердження Постановою №1294 нових схем посадових окладів військовослужбовців з 01.01.2008 базовим місяцем для обрахунку та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців у спірний період є січень 2008 року.
Посилаючись на лист із роз'ясненнями Мінсоцполітики, скаржник указує, що місяцем обчислення індексу споживчих цін під час обрахунку індексації грошового забезпечення є місяць підвищення основних складових грошового забезпечення, який змінюється з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою яку займає військовослужбовець.
ВЧ НОМЕР_3 також не погодилась із рішенням суду першої інстанції, у зв'язку з чим, подала апеляційну скаргу, в якій так само посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо застосування місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) січень 2008 року для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача у спірний період.
На переконання скаржника місяцем обчислення індексу споживчих цін є червень 2015 року, внаслідок підвищення з цього часу посадового окладу позивачки за рахунок основних складових, при цьому, в обґрунтування своєї позиції щодо недопустимості застосування січня 2008 року базовим місяцем, скаржник посилається на практику суду апеляційної інстанції, яка викладена у постанові від 23.07.2020 у справі 420/1373/20.
Також скаржник висловлює свою незгоду із висновками суду першої інстанції стосовно включення індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення для розрахунку допомоги на оздоровлення.
Покликаючись на положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі - Інструкція №425) скаржник зазначає, що індексація та винагорода, передбачена Постановою №889 не входять до складу грошового забезпечення, а тому не може бути врахована під час обрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційні скарги не скористалася.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справа буде розглядатися в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України, у тому числі у період з 11.12.2010 по 20.04.2017 у ВЧ НОМЕР_1 .
У період з 21.04.2017 по 16.01.2021 позивачка проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_3 , що підтверджується записами Військового квитка серії НОМЕР_5 (а.с. 40-41).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 474-ОС від 24.12.2020 ОСОБА_1 звільнена в запас Збройних Сил України, за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з наданням права носіння військової форми одягу.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України №13-ОС від 16.01.2021, старший прапорщик ОСОБА_1 , інспектор прикордонного контролю 1 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виключена зі списків особового складу загону та усіх видів забезпечення (а.с. 42).
16.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до ВЧ НОМЕР_1 із заявою, в якій просила надати:
1) витяг з наказу про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 ;
2) довідку про нараховане грошове забезпечення за період з 11.12.2010 по 20.04.2017 у розрізі складових;
3) довідку про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 20.04.2017 із відповідними роз'ясненнями;
4) перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 20.04.2017 із врахуванням базового місяця січень 2008 року;
5) перерахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань із врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди за 2013 - 2017 роки (а. с. 19).
Також 16.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до ВЧ НОМЕР_3 із заявою, в якій просила надати:
1) витяг з наказу про виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 ;
2) довідку про нараховане грошове забезпечення за період з 21.04.2017 по 16.01.2021 у розрізі складових;
3) довідку про виплату індексації грошового забезпечення за період 21.04.2017 по 16.01.2021 із відповідними роз'ясненнями;
4) перерахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за періоди з 21.04.2017 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018 по 16.01.2021 із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
5) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (в тому числі одноразових видів) з 30.01.2020 по 16.01.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
6) перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення (а. с. 20).
На звернення позивачки їй надані довідки щодо виплати індексації у спірний період, копії особових карток та копії архівних відомостей, однак очікуваних позивачкою виплат недоотриманого грошового забезпечення відповідач не здійснив.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення в повному обсязі, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Доводи апеляційних скарг можна розділити на декілька позицій.
По - перше, обидва скаржники заперечують право ОСОБА_1 на виплату індексації грошового забезпечення за спірні періоди, вважаючи, що виплата індексації здійснюється, виходячи з фінансового забезпечення та у межах коштів, передбачених на такі цілі.
Також скаржники не погоджуються із висновком суду першої інстанції щодо застосування місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) січень 2008 року під час обрахунку індексації.
По- друге, ВЧ НОМЕР_3 висловлює свою незгоду із висновками суду першої інстанції стосовно включення індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
Слід зазначити, що інших аргументів стосовно іншої частини позовних вимог скаржники не указали.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку судового рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена.
Відповідаючи на указані доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає таке.
Досліджуючи питання обґрунтованості доводів скаржників про відсутність у позивачки права на виплату індексації грошового забезпечення у спірний період з огляду на обмежене фінансування та із застосуванням місяцем обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, колегія суддів керується наступним.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ)
Стаття 1 Закону №1282-ХІІ передбачає, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина 1 статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно частини 1, 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Положення частини 6 статті 5 Закону №1282-ХІІ передбачають, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 висловлював позицію, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Посилання ж скаржника на відсутність видатків на фінансування виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у спірний період, колегія суддів не приймає, оскільки саме із виплатою індексації заробітної плати (грошового забезпечення) законодавцем пов'язано реалізацію роботодавцем гарантій щодо оплати праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Крім того, реалізація особою права на виплату грошового забезпечення не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно визначення місяця обчислення індексу споживчих цін під час розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення, колегія суддів, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, 26.01.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №400/1118/21, в якій висловив свою правову позицію щодо визначення базовим місяцем січень 2008 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
Висновками для прийняття такого рішення слугувало наступне.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі і вище - Порядок №1078).
Згідно п.1-1 Порядку№1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Як відзначив Верховний Суд, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Досліджуючи обставини, в якому місяці відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, суд касаційної інстанції звернувся до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено підвищені схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Наведена постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
Колегія суддів вважає, що наведене судове рішення ухвалено судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, адже подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
За таких умов, доводи апеляційних скарг про відсутність підстав для застосування січня 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу у спірний період є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції про задоволення позову у відповідній частині відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у справі №400/1118/21.
Посилання скаржника на висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає недоречним, адже в силу положень статті 242 КАС України тільки висновки суду касаційної інстанції є обов'язковими для врахування судами під час вирішення спорів.
Переходячи до оцінки доводів апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_3 стосовно правомірності не включення індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення для розрахунку допомоги на оздоровлення, колегія суддів указає таке.
Відповідаючи на цей довід апеляції, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) «грошовий дохід» включає в себе усі складові його грошового забезпечення, а не лише посадовий оклад.
Так, положення частини 2 статті 9 Закону №2011-XII визначають, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Сторони не заперечують, що нарахування і виплата грошової допомоги на оздоровлення обчислена без урахування індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Як мовилося вище, згідно положень статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги оздоровлення.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що індексація має бути врахована під час обрахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення.
Далі колегія суддів враховує, що пункт 1 Постанови № 889 установлює щомісячну додаткову грошову винагороду: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Як мовилося вище, відповідно до частини 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зі змісту Постанови №889 слідує, що така винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
За таких обставин, додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачці у 2017 році на підставі Постанови № 889 входить до складу грошового забезпечення і має бути врахована під час обрахунку і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність та помилково не врахована додаткова грошова винагорода передбачена Постановою № 889 під час обрахунку і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік.
Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.11.2021 по справі №825/997/17, яка згідно положень частини 5 статті 242 КАС України, має бути врахована судом апеляційної інстанції.
Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення, представник відповідача у своїй апеляційній скарзі посилається на положення Інструкції №425.
З приводу цього доводу слід зазначити, що застосовуючи Інструкцію №425 як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, слід враховувати пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
В свою чергу, встановлення підзаконним нормативно - правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ та Постанова №899, а не Інструкція № №425 в частині обмеження включення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога на оздоровлення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника та правильність висновків суду першої інстанції, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення та щомісячну додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення позивачки, з якого обчислений розмір грошової допомоги для оздоровлення.
Отже, наведені доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що надала відповідь на поставлені доводи скаржників.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 22.10.2024.