22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 460/4757/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (суддя Златін С.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачеві додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ, яким перерахувати та виплатити позивачу з 19.10.2022 по 08.11.2022, з 13.12.2022 по 15.12.2022, з 28.12.2022 по 17.01.2023, з 27.01.2023 по 08.02.2023 додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, адже суд не врахував, що позивач у період з 13.12.2022 по 15.12.2022, з 28.12.2022 по 17.01.2023, з 27.01.2023 по 08.02.2023 перебував на лікуванні за хворобами, не пов'язаними з отриманим пораненням.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.08.2022 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час несення служби позивач отримав поранення.
Довідкою ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 04.07.2022 підтверджується, що солдат ОСОБА_1 внаслідок вибухової травми (17.06.2022) має акубаротравму у вигляді постравматичної перфорації правої барабанної перетинки, гострої двобічної нейросенсорної приглухуватісті з порушенням слуху середнього ступеня важкості. Травма пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.09.2022 № 6024, солдат ОСОБА_1 17.06.2022 отримав гостру закриту вибухову черепно-мозкову травму, струс головного мозку з лікворно-гіпертензивним, цефалічним синдромами, акубаротравму, постравматичну перфорацію правої барабанної перетинки, гостру двобічну нейросенсорну приглухуватість, під час виконання бойового завдання, внаслідок ракетного удару в районі населеного пункту Первомайський, Харківської області.
З виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 2911, ОСОБА_1 з 19.10.2022 по 08.11.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» Черкаської обласної ради з діагнозом «відновний період перенесеної МВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми».
Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) № 21791, позивач у період з 13.12.2022 по 15.12.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з діагнозом «гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без серцевої недостатності».
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого терапевтичного відділення № 277 та Довідки № 756, ОСОБА_1 з 28.12.2022 по 17.01.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з діагнозом «тугорухливість суглобу, некласифікована в інших рубриках, двобічний гонартроз 2 ст.».
Випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № IX-230101/143 підтверджується, що позивач у період з 27.01.2023 по 08.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» з діагнозом «гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без серцевої недостатності».
Позивач 08.09.2023 через свого представника звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з заявою про виплату грошової винагороди в розмірі 100 000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні з 19.10.2022 по 08.11.2022, 13.12.2022 по 15.12.2022, 28.12.2022 по 17.01.2023, з 27.01.2023 по 08.02.2023.
Листом від 27.10.2023 за № 6007 заявнику повідомлено, що за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивач підтверджуючі документи про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я не надавав. У зв'язку з цим до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за період лікування в зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, не включався.
Позивач вважає, що військова частина допустила протиправну бездіяльність щодо виплати йому належних сум винагороди, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (отримання позивачем поранення), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених положень постанови уряду вбачається, що право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, мають військовослужбовці, які перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до медичних довідок/виписок стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування в закладах охорони здоров'я в період з 13.12.2022 по 15.12.2022, 28.12.2022 по 17.01.2023, з 27.01.2023 по 08.02.2023 з діагнозами «гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без серцевої недостатності» та «тугорухливість суглобу, некласифікована в інших рубриках, двобічний гонартроз 2 ст.».
Натомість, згідно з Довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 04.07.2022 підтверджується, солдат ОСОБА_1 внаслідок вибухової травми (17.06.2022) має акубаротравму у вигляді постравматичної перфорації правої барабанної перетинки, гострої двобічної нейросенсорної приглухуватісті з порушенням слуху середнього ступеня важкості. Травма пов'язана з проходженням військової служби.
Також, відповідно до довідки ВЛК № 1406 від 04.10.2022, солдат ОСОБА_1 був оглянутий 04 жовтня 2022 року, внаслідок якого встановлено: стан після перенесеної вибухової травми легкого ступеню (17.06.2022) з ЗЧМТ, струсом головного мозку, акубаротравмою у вигляді цефалічного та цереброастенічного синдромів помірної вираженості. Правобічний рубцевий отит. Двобічна підгостра сенсоневральна приглухуватість І ст. зліва, І-ІІ ст. справа. Травма пов'язана із захистом Батьківщини.
Відтак, під час огляду ВЛК ані 04.07.2022, ані 04.10.2022 не встановлено, що діагнози «гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без серцевої недостатності» та «тугорухливість суглобу, некласифікована в інших рубриках, двобічний гонартроз 2 ст.» пов'язані з пораненням, отриманим ОСОБА_1 17.06.2022, а тому правові підстави для нарахування та виплати позивачеві за вищевказаний період додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць, відсутні.
Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції та призвели до ухвалення невірного рішення в цій частині.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що інші висновки ВЛК, які б спростовували встановлені судом апеляційної інстанції обставини, матеріали справи не містять.
Водночас, висновок суду першої інстанції про необхідність нарахування та виплати позивачеві додатковї допомоги за період перебування на стаціонарному лікуванні з 19.10.2022 по 08.11.2022 є вірним, адже лікування в цей період було пов'язано з діагнозом «відновний період перенесеної МВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми», який відповідає висновкам ВЛК, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року в адміністративній справі № 460/4757/24 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 13.12.2022 по 15.12.2022, 28.12.2022 по 17.01.2023, з 27.01.2023 по 08.02.2023 скасувати, в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 22 жовтня 2024 року та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 328 КАС України.
Повна постанова складена 22 жовтня 2024 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров