іменем України
17 жовтня 2024 року справа 340/1368/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 (суддя Кармазина Т.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про виплату одноразової грошової допомоги
ОСОБА_1 08.03.2024 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо призначення, нарахування, виплати одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженому Постановою КМУ №850 від 21.10.2015.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 позов задоволений частково:
- визнана протиправною бездіяльність МВС України щодо розгляду висновку та документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язано МВС України розглянути висновок та документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням І групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В апеляційній скарзі МВС України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те що, пункт 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 від 21.10.2015, визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Переглядаючи справу колегія суддів виходить з наступного.
ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ.
У 2006 році при огляді МСЕК позивачці встановлено 30% втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності. В 2012 році встановлено 70% втрати професійної працездатності та встановлено другу групу інвалідності. При повторному огляді МСЕК в 2016 році встановлено 70% втрати професійної працездатності та встановлено другу групу інвалідності безтерміново.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №398820 ОСОБА_1 з 26.05.2023 встановлено першу Б групу інвалідності, захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
У зв'язку з встановленням першої групи інвалідності вона звернулась до Ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Ліквідаційною комісією УМВС України в Кіровоградській області подані позивачкою матеріали направлено до МВС України.
Листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України №4319/49-2024 від 16.02.2024, за результатами повторного розгляду матеріалів з'ясовано, що установлення заявниці першої групи інвалідності та 90% (2023 рік) втрати професійної працездатності відбулося в період понад два роки від дати встановлення їй другої групи інвалідності і 70% втрати працездатності (2012 рік) та 30% втрати професійної працездатності (2006 рік), що згідно з умовами пункту 4 Порядку №850 від 21.10.2015 не дає підстав для розгляду надісланих матеріалів згідно з Порядком. Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повторно повертаються без прийняття рішення як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Законом України "Про міліцію" врегульовані правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Положеннями статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, регулювався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою КМУ №850 від 21.10.2015,.
Відповідно до пункту 2 Порядку №850 від 21.10.2015 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У пункті 3 Порядку №850 від 21.10.2015 зазначено окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №850 від 21.10.2015, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до положень пункту 7 Порядку №850 від 21.10.2015, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку №850 від 21.10.2015, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850 від 21.10.2015 МВС, в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850 від 21.10.2015, а саме призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Колегія суддів зазначає, що одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Законом України "Про міліцію", які втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію", не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком №850 від 21.10.2015, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, на думку колегії суддів, оскільки положення Закону України "Про міліцію" втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком №850 від 21.10.2015, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
Вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 відступив від висновку, викладеного у постанові від 13.02.2018 у справі №808/1866/16 та інших постановах, у яких містився висновок про те, що пункт 4 Порядку №850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності та сформував такі правові висновки, зокрема:
із втратою чинності з 07.11.2015 Законом України "Про міліцію" право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком №850;
положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку №850;
передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Застосовуючи цей висновок до обставин цієї справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачці було встановлено І групу інвалідності, відбувся у 2023 році, а первинно відсоток втрати працездатності встановлено у 2012 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Зазначений висновок Верховного Суду застосовується у аналогічних спорах, що, як приклад, відображено у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 2340/3024/18 (адміністративне провадження № К/9901/2378/19).
За наслідками розгляду заяви позивачки про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення І групи інвалідності, МВС України відмовило їй у призначенні, оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом минуло понад два роки, про що Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України повідомив позивачку у спосіб, визначений Порядком №850.
За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачці у зв'язку із встановлення І групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Є безпідставним висновок суду першої інстанції, що МВС України мало прийняти рішення про відмову в призначенні допомоги. Такий обов'язок виникає у виключних випадках, передбачених пунктом 14 Порядку №850 від 21.10.2015, про що зазначалось вище. У спірних правовідносинах позивачці встановлена вища група інвалідності значно більше ніж протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а тому лист МВС України про повернення матеріалів не протирічить Порядку №850 від 21.10.2015.
Керуючись статтями 241-245, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з 17.10.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко