Київський апеляційний суд
16 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023105030000259 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Вирішальне Лохвицького району Полтавської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 .
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 27.11.2023 ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України і йому призначено покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі;
- за ч.3 ст.358 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі; за ч.3 ст.358 КК України - 2 роки позбавлення волі; на підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінальних правопорушень, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості ОСОБА_6 і правову кваліфікацію його дій. Разом з тим, вважає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого через м'якість, і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме, ст.75 КК України, безпідставно звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на загальні засади кримінального провадження і вказує, що суд не в повній мірі взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про підвищений рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого, який умисно вчинив шість епізодів підроблення офіційного документа, в тому числі особисто. З цього прокурор робить висновок, що у суду не було жодної підстави обґрунтовано сподіватися, що виправлення ОСОБА_6 можливе без відбування покарання.
У запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений зазначає, що вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, сам звернувся в поліцію із заявою про вручення повідомлення про підозру, визнав вину і щиро розкаявся. Потерпілі і цивільні позови в справі відсутні, до органу досудового розслідування та суду він з'являвся, має постійне місце проживання, працює і сплачує податки, утримує батьків пенсійного віку з інвалідністю. Також судимостей він не має, до адміністративної відповідальності не притягувався, перебуває на обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, позитивно характеризується, тощо. З урахуванням викладеного просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити вирок суду без змін; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше січня 2022 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_6 з метою пособництва у підробленні офіційного документа для його подальшого використання у власних цілях знайшов невстановлену досудовим розслідуванням особу та замовив у неї свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, для чого надав свої анкетні дані і відомості про транспортний засіб. В подальшому невстановлена особа за невстановлених досудовим розслідуванням обставин виготовила бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на автомобіль "Мersedes-Вenz", 2012 року випуску, який не відповідає способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, і тим самим підробила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вказана особа передала підроблене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_6 за грошову винагороду для використання під час керування транспортним засобом.
Крім того, в березні 2023 року у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_6 , реалізуючи умисел на повторне підроблення офіційного документа з метою використання його іншою особою та збут такого документа, а саме, первинної облікової документації № 1-ОМК "Особиста медична книжка", створив групу "СПРАВКА" в інтернет мережі в месенджері "Теlеgrаm" та розмістив оголошення про надання послуг з проходження обов'язкових медичних оглядів та виготовлення медичних книжок. Після цього в березні 2023 року у невстановлений час ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в м. Києві, вніс завідомо неправдиву інформацію про проходження медичного огляду в медичну книжку серії 2ААБ 811595, проставив у неї завідомо підроблену печатку ТОВ "МЕДІКОЛ", штампи лікарів, які попередньо отримав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, та підписи лікарів про проходження медичного огляду 10 березня 2023 року, і тим самим підробив її. 10 березня 2023 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні відділення АДРЕСА_3 , за грошову винагороду в розмірі 250 гривень відправив особисту медичну книжку до відділення АДРЕСА_4 , на ім'я ОСОБА_8 , і тим самим збув підроблений офіційний документ.
Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_6 , реалізуючи умисел на повторне підроблення офіційного документа з метою його використання, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не раніше квітня 2023 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на АДРЕСА_5 , у вказаному паспорті видалив на сторінках 1 і 3 фотокартку особи власника та вклеїв фотокартки з власним зображенням і тим самим повторно підробив офіційний документ.
Крім того, за аналогічних обставин та аналогічним способом ОСОБА_6 повторно підробив з метою використання:
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дії ОСОБА_6 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою; та за ч.3 ст.358 КК України - підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, та збут такого документа, вчинені повторно, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок і нетяжкий злочин, обставини їх вчинення, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, позитивно характеризується за місцем проживання, утримує батьків-пенсіонерів, обставину, яка пом'якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, які його обтяжують, і правильно призначив йому покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі в межах, установлених у відповідних санкціях.
Згідно з ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
З огляду на те, що в апеляційній скарзі прокурор просить призначити ОСОБА_6 таке саме за видом і розміром покарання окремо за кожне кримінальне правопорушення та за їх сукупністю, яке призначив суд першої інстанції, доводи стосовно призначення явно несправедливого через м'якість покарання є надуманими.
Погоджується колегія суддів і з висновком суду про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, враховуючи викладені раніше дані про його особу, відношення до вчиненого та обставину, яка пом'якшує покарання.
Вчинення ОСОБА_6 шести епізодів підроблення офіційного документа, з чого прокурор робить висновок про підвищений рівень суспільної небезпеки особи обвинуваченого, не може бути в даному випадку перешкодою для такого рішення суду першої інстанції. До того ж, з дня припинення протиправної діяльності обвинуваченого минуло півтора року, і його поведінка, навпаки, свідчить про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Решта доводів прокурора є загальнотеоретичними міркуваннями щодо загальних засад призначення покарання, цілей, системи покарань, підстав порядку та особливостей застосувань окремих його видів. Ці доводи не мають ніякого відношення до цього кримінального провадження та ОСОБА_6 , а тому не перевіряються судом апеляційної інстанції.
Отже, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3