Головуючий у суді першої інстанції: Константінова К.Е.
справа №757/3674/24-п
провадження №33/824/3790/2024
3 жовтня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Сіренком Максимом Юрійовичем,на постанову Печерського районного суду м. Києвавід 10 червня 2024 року,-
Постановою судді Печерського районного суду м. Києвавід 10 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 04.01.2024 о 09 год. 59 хв. в м. Києві по вул. Бастіонна, 2/1, керував транспортним засобом БМВ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість ходи та мови, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку, що зафіксовано на бодікамери № 471651, № 470788 працівників поліції.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, підтверджується, що працівниками поліції грубо порушено процедуру огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
З відеозапису видно, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції погодився проїхати до лікаря-нарколога з метою огляду на стан сп'яніння, однак працівники поліції почали спонукати його до відмови від даного проходження.
Працівниками поліції невірно роз'яснено невиконання вимог п.2.5 ПДР, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 помилково вважав відсутність в свої діях ознаки правопорушення.
Також працівниками поліції не було задокументовано самого факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Сіренко М. не з'явилися, про місце, день і час розгляду справи були повідомлені, від захисника ОСОБА_1 адвоката Сіренка М.Ю. надійшла заява, в який адвокат повідомив суд про те, що він підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та просить її задовольнити.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_1 в тому, що він 04.01.2024 о 09 год. 59 хв. в м. Києві по вул. Бастіонна, 2/1, керував транспортним засобом БМВ, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, підвищена жвавість ходи та мови, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку, що зафіксовано на бодікамери № 471651, № 470788 працівників поліції.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Правомірну підставу для зупинення ОСОБА_1 підтверджує наявність в матеріалах справи постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУПАП з якої вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не пред'явив реєстраційний документ на даний транспортний засіб. При огляді працівниками поліції ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, про які зазначено в направленні на огляд в медичний заклад.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру огляду на стан сп'яніння суд не приймає до уваги, оскільки працівниками поліції були виконані всі вимоги закону.
Працівниками поліції видано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 в результаті проведеного огляду працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме неприродня блідість обличчя, підвищена жвавість ходи/мови, поведінка, що не відповідає обстановці та в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що останній відмовився від огляду на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, він несе відповідальність саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що працівники поліції невірно роз'яснили ОСОБА_1 наслідки невиконання п.2.5 Правил дорожнього руху України, що мало наслідком помилкову відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки ОСОБА_1 , маючи право на керування транспортним засобом, зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, зокрема і п.2.5, яким передбачений обов'язок водія пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Положеннями статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено, і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Печерського районного суду м. Києвавід 10 червня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Сіренком Максимом Юрійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києвавід 10 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна