Справа №757/38014/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5913/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
02 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21.10.2024 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю (відповідно до ст. 195 КПК України). В разі залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - визначити розмір застави відповідно до вимог ст. 182 КПК України.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що сторона захисту не погоджується із постановленою ухвалою слідчого судді від 23.08.2024 року, виходячи із того, що відповідно до самого клопотання сторони обвинувачення та додатків до нього вбачається, що всі докази, котрі обґрунтовують повідомлення про підозру датовані ще 2023 роком, чисельні обшуки були проведені 23 січня 2024 року, й нових доказів наразі не додано до вищевказаного клопотання.
Із моменту затримання (тобто із 23.01.2024 року) по теперішній час, нових доказів в рамках даного провадження не здобуто, що вказує на порушення принципу найшвидшого досудового розслідування відносно осіб, котрі тримаються під вартою.
Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, не звернув уваги на чисельні грубі (очевидні) порушення в доказах, котрі були виявлені стороною захисту під час їх аналізу. На думку сторони захисту, така чисельна кількість невідповідності в доказах прямо вказує на чисельну умисну фальсифікацію основних доказів в рамках даного провадження.
Також апелянт зазначає, що до моменту затримання ОСОБА_7 постійно проживав за своєю адресою, мав на утриманні двох малолітніх дітей, двох батьків, котрі наразі безробітні оскільки завод Феросплавів у м. Нікополі Дніпропетровської області наразі перебуває в зупиненому стані.
На даний момент всі необхідні для слідства предмети, речовини вилучені, призначені чисельні експертизи для отримання відповідних доказів в рамках даного кримінального провадження (проведені чисельні обшуки). Також, затримано багато фігурантів котрі наразі теж перебувають під вартою, що унеможливлює їх спілкування.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170030000038 від 18.01.2022, за підозрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
23.01.2024 у відповідності до вимог КПК України ОСОБА_7 , повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Того ж дня його затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.03.2024, без права внесення застави.
06.03.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 3-х місяців, тобто до 23.04.2024.
07.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000038 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 23.01.2025.
14.03.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 строком до 12.05.2024 (включно).
06.05.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 строком до 02.07.2024 (включно).
28.06.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 строком до 26.08.2024 (включно).
22.08.2024 слідча слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором першого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідча зазначила, що на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:
-в повному обсязі провести огляд речей та документів, вилучених під час проведення обшуків (огляд речей та документів займає значний час, оскільки під час проведення досудового розслідування було проведено понад 70 обшуків, в ході яких вилучено велику кількість мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, флеш накопичувачів, банківських карток, документів, чорнових записів та ін., що потребує детального огляду та аналізу);
-провести огляд речей та документів, отриманих в результаті тимчасових доступів до банківської таємниці, операторів мобільного зв'язку;
-здійснити аналіз отриманої в ході тимчасових доступів інформації;
-долучити до матеріалів кримінального провадження висновки призначених судових експертиз матеріалів речовин та виробів, судових комп'ютерно-технічних експертиз, судових балістичних експертиз, судових експертиз холодної зброї, судових молекулярно-генетичних експертиз, судових вибухо-технічних експертиз, (на теперішній час у експертних установах перебуває на виконанні ще понад 20 експертиз за різними напрямками дослідження, в тому числі комплексних експертиз, що займає значний час для їх виконання);
-закінчити проведення криміналістичних експертиз звукозаписів та отримати їх висновки з метою ідентифікації осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень;
-закінчити проведення судових портретознавчих експертиз та отримати їх висновки з метою ідентифікації осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень;
-за результатами отриманих судових експертиз визначитись із необхідністю проведення додаткових чи повторних експертних досліджень;
- провести огляд об'єктів дослідження після проведення судових експертиз;
-розсекретити в повному обсязі та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання щодо надання дозволу на їх проведення, ухвали суду, винесені за результатами розгляду вказаних клопотань, постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідні доручення оперативному підрозділу;
-провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, які на даний час не встановлені;
-за результатами опрацювання результатів негласних слідчих (розшукових) дій та матеріалів, отриманих від операторів та провайдерів транспортних телекомунікаційних мереж, додатково допитати підозрюваних у кримінальному провадженні та інших свідків;
-повідомити ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні з урахуванням отриманих висновків експертів;
-відпрацювати підозрюваних на причетність до вчинення інших злочинів, інформацію щодо яких здобуто в ході досудового розслідування кримінального провадження;
-визначити можливість використання отриманих під час досудового розслідування речей та документів речовими доказами, а також визначитись з місцем їх зберігання;
-долучити матеріали виконання всіх доручень, направлених для виконання оперативним підрозділам в порядку ст. 40 КПК України;
-провести інші необхідні слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність;
-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду даного кримінального провадження, вирішення кваліфікації дій кожного з підозрюваних та на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Вказані обставини свідчать про те, що закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку досудового розслідування, оскільки результати цих процесуальних дій мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоби кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Крім того, стороною обвинувачення зазначено про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з обґрунтуванням кожного.
23.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчої задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21.10.2024 включно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків та потерпілого.
Також слідчим суддею враховано тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , за вчинення особливо тяжких злочинів та те, що необхідно виконати ряд слідчих дій, що перешкоджають завершенню досудового розслідування, а тому взявши до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, на переконання слідчого судді,виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Також всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.
Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
На переконання колегії суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 21.10.2024 року включно.
Доводи захисника прочисельну умисну фальсифікацію основних доказів в рамках даного провадження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, також вказане було встановлено слідчими суддями при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовженні.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Разом з цим, щодо можливості застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
А тому, враховуючи, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Доказів того, що ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4