21 жовтня 2024 року м. Київ № 640/24181/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач/ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року №0232491314.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року №0232491314, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 69 000 грн з яких: 46 000 грн сума основного грошового зобов'язання, 23 000 грн сума штрафних (фінансових) санкцій. Вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі.
27 січня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позов.
Відповідач в своєму відзиві зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , якою встановлено заниження податкових зобов'язань за І квартал 2019 року з єдиного податку в сумі 46 000,00 грн.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 07 червня 2019 року №626/26-15-13-14-11/2811812821, який направлено платнику засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернуто без вручення з відміткою пошти 13 липня 2019 року «за закінченням встановленого строку зберігання» (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0101127098949).
Контролюючим органом самостійно здійснено нарахування суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 46 000,00 грн. Так як встановлене порушення є повторним (попереднє аналогічне порушення встановлено актом камеральної перевірки від 12 березня 2019 року та винесено податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2019 року №0160691314), то розрахунок штрафних санкцій здійснено у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання згідно пункту 123.1 статті 123 Кодексу. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2024 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року прийнято справу №640/24181/19 до провадження судді Жукової Є.О.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 28 лютого 2024 року у справі №640/24181/19 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 01 березня 2024 року.
25 березня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позов, зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше.
Позивач правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06 травня 20219 року ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію з єдиного податку - фізичною особою-підприємцем за І квартал 2019 року (а.с.12-13).
23 травня 2019 року ФОП ОСОБА_1 сплачено єдиний податок з фізичних осіб за І-ІІІ квартал у розмірі 46 000 грн, що підтверджується квитанцією від 20 травня 2019 року (а.с.18)
У зв'язку із самостійним виявленням помилки при заповненні декларації з єдиного податку за І квартал 2019 року, 06 червня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подано уточнену податкову декларацію з єдиного податку - фізичною особою-підприємцем за І квартал 2019 року (а.с.12-13).
07 червня 2019 року ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за І квартал 2019 року, за наслідками якої складено акт №626/26-15-13-14-11/2811812821 від 07 червня 2019 року.
Перевіркою було встановлено заниження податкових зобов'язань за І квартал 2019 року з єдиного податку в сумі 46 000,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки 02 серпня 2019 року ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0232491314, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 69 000 грн, за податковим зобов'язаннями 46 000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 23 000 грн.
За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 11 жовтня 2019 року №5316/6/99-00-08-05-04 податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0232491314 від 02 серпня 2019 року залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
Не погоджуючись податковим повідомленням-рішенням від форми «Р» №0232491314 від 02 серпня 2019 року позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України в редакції на час спірних відносин).
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно положень статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У статті 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.
Так, статтею 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 294.1 статті 294 ПК України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Згідно вимог пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Так, враховуючи що позивачем було самостійно виправлено помилку, допущену при заповненні декларації з єдиного податку за І квартал 2019 року, шляхом подання уточненої податкової декларації в якій було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 46 000 грн, а також в строк, визначений законодавством, сплачено вказане податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено заниження податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за І квартал 2019 року на 46 000грн.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2019 року №0232491314, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з статтею 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 768,40 грн згідно квитанції від 02.12.2019.
Ураховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень у розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «Р» від 02 серпня 2019 року №0232491314, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 69 000 грн.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.