Справа № 365/582/24
Номер провадження: 1-кп/365/52/24
іменем України
22 жовтня 2024 року с-ще Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3 кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111080000011 від 31.05.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лизогубова Слобода Згурівського району Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України (з урахуванням зміни обвинувачення),
01 серпня 2024 року до Згурівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111080000011 від 31.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 05.08.2024 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.09.2024 у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
Згідно з обвинувальним актом, який надійшов до суду 01.08.2024, ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 2172 грн 88 коп.
У судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення відносно ОСОБА_5 , повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 ознайомлені з новим обвинуваченням та просив долучити до матеріалів справи обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням, складений 21.10.2024 та погоджений першим заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області 22.10.2024.
Необхідність зміни обвинувачення обґрунтовує тим, що 18 липня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року. Відповідно до вказаного Закону ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції. Порівняно з попередньою редакцією цієї статті, зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною. Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна. Якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караним, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Згідно Постанови Великої палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 0306/7567/12 за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас, у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання але мають судимість.
Тобто, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Враховуючи положення пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до ст. 51 КУпАП (в редакції закону станом на 09.08.2024), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 3028 грн.
Згідно зі сформульованим обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні 29.05.2024 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло (інше приміщення), скоєному в умовах воєнного стану. Водночас, вартість викраденого майна - бензинової мотокоси марки «FORTE», відповідно до висновку товарознавчої експертизи, складає 2172 грн 88 коп.
З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого ОСОБА_5 майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_5 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
Враховуючи законодавчі зміни, під час розгляду кримінальних проваджень за ст. 185 КК України, необхідно звертати увагу не тільки на вартість викраденого майна, а і на кваліфікуючі ознаки зазначеного кримінального провадження, а саме наявності чи відсутності в кваліфікації дій обвинуваченого посилання на проникнення у житло чи інше приміщення.
Оскільки законодавчо встановлені ознаки складу злочину - крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, включають вчинення кількох взаємопов'язаних дій, однією з яких є проникнення до об'єктів, зазначених у диспозиції ст. 162 КК України, що у часі передує іншим діям цього злочину. Іншою протиправною дією є таємне викрадення чужого майна.
За таких обставин, посилаючись на положення ст. 337, 338, 341 КПК України, прокурор вважає за необхідне змінити пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, із зміною кваліфікації його дій з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
Відповідно до обвинувального акта із зміненим обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному проникненні до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, за наступних обставин:
29 травня 2024 року ОСОБА_5 , перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня, близько 19 год. 50 хв., попередньо знаючи, що його сусідка ОСОБА_4 відсутня за місцем свого проживання, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до домоволодіння ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
29 травня 2024 року приблизно о 20 год. (більш точного часу встановити не вдалося) ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, через хвіртку, самовільно проник на територію подвір'я ОСОБА_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 29 травня 2024 року приблизно о 20 год. ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, що він не має згоди власника житла ОСОБА_4 на проникнення до належної останній господарської будівлі, розташованої на території вищезазначеного домоволодіння, діючи умисно, всупереч волі власника, підійшов до вхідних дверей господарської будівлі, які в той час були зачинені навісним замком, та за допомогою металевої арматури умисно пошкодив навісний замок, після чого ОСОБА_5 відкрив вхідні двері зазначеної господарської будівлі, після чого, грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, самовільно проник до іншого володіння особи, ввійшовши всередину господарської будівлі ОСОБА_4 , яка розташована на території домоволодіння останньої за адресою: АДРЕСА_1 , звідки ОСОБА_5 здійснив дрібне викрадення чужого майна.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 338 КПК України суд роз'яснив потерпілій ОСОБА_4 її право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, оскільки в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення. Додатково потерпілій ОСОБА_4 роз'яснено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що вона ознайомлена з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням та підтримала зміну обвинувачення. Зазначила, що не бажає підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Крім того, враховуючи, що кримінальне провадження за ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення та те, що вони з обвинуваченим ОСОБА_5 примирилися, просила суд оголосити перерву в судовому засідання на 1 год. для підготовки відповідної заяви.
На підставі ч. 4 ст. 338 КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення у зв'язку з чим суд зобов'язаний надати йому час для підготовки до захисту не менше семи днів.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що він ознайомлений з обвинувальним актом зі зміненим обвинуваченням, підтримав зміну обвинувачення та зазначив, що усвідомлює те, що буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення. Підтримав клопотання потерпілої про оголошення перерви, оскільки вони з потерпілою примирилися.
Після перерви в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 просила закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , оскільки, у зв'язку з примиренням з обвинуваченим ОСОБА_5 вона відмовляється підтримувати обвинувачення стосовно нього за ч. 1 ст. 162 КК України. На цей час будь-яких претензій до ОСОБА_5 вона не має. Зазначила, що наслідки її відмови від обвинувачення та закриття кримінального провадження їй зрозумілі. Заяву про закриття кримінального провадження також подала до суду у письмовій формі.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заяву потерпілої та зазначив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням із потерпілою ОСОБА_4 . Наслідки закриття кримінального провадження йому відомі та зрозумілі. Відповідну заяву також подав до суду у письмовій формі.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки, у зв'язку зі зміною обвинувачення, кримінальне провадження стало кримінальним провадженням у формі приватного обвинуваченням. Відповідно, потерпіла має право відмовитись від обвинувачення, скористалась таким правом та це є підставою для закриття кримінального провадження.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
В силу положення п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого частиною 1 ст. 162 КК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої статті 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи вищезазначене, суд вбачає за необхідне закрити кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111080000011 від 31.05.2024, за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України (з урахуванням зміни обвинувачення), у зв'язку із відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162 КК України, ст. 26, 56, 284, 372, 392-395, 477 КПК України, суд
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111080000011 від 31.05.2024, за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України (з урахуванням зміни обвинувачення), закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1