Іменем України
Справа № 285/5358/24
провадження № 1-кс/0285/1371/24
21 жовтня 2024 року м. Звягель
Слідчий суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання слідчого Слідчого відділення Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? ?
відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживає АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України,
внесеногодо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060530000988 від 19 жовтня 2024 року,
Слідчий звернулась до суду з клопотанням, в якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим та звільненим умовно-достроково від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 зараховано до списків особового складу військової частини та зараховано на всі види забезпечення.
18.10.2024 близько 20:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованого в АДРЕСА_2 , умисно заподіяв дільничному офіцеру поліції Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , побої у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
По даному факту 19.10.2024 внесено відомості до ЄРДР.
19.10.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 п.п.1, 5, ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти переліченим ризикам, оскільки останній вчинив злочин, який супроводжувався застосуванням насильства до працівника правоохоронного органу, підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а також є раніше судимий, а також просив не застосовувати заставу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник заперечили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або якщо слідчий суддя прийде до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави. При цьому підозрюваний не заперечив свою причетність до скоєння інкримінованого йому діяння.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР за №12024060530000988 від 19 жовтня 2024 року.
19.10.2024 о 20:45 год. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б могли переконати об'єктивного, неупередженого спостерігача у тому, що відповідна особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини та практика Європейського суду з прав людини наголошує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому, ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.
Сукупність матеріалів судової справи, наданої суду стороною обвинувачення під час розгляду зазначеного клопотання, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_3 підозрюється.
Безумовно, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа Європейського суду «Ілійков проти Болгарії»).
За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 ; раніше судимий за вчинення злочинів проти власності; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; наявність достатніх даних вважати, що в його діях/поведінці існують ризики вчинення іншого кримінального правопорушення чи переховування від слідства та суду і оголошення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 , докази, на які посилається у клопотанні прокурор, - вважаю, що на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід, як взяття під варту, зможе дієво запобігти ризикам, встановленим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
В поданомуклопотаннідоведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а тому воно підлягає до задоволення.
Також вважаю за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01.01.2024 - 3028 грн.), тобто 45420 грн., відповідною і достатньою у даному кримінальному провадженні для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст.194 КПК України. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183-184 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 20 год. 45 хв. 18 жовтня 2024 року.
Визначити строк дії даної ухвали - до 20 год. 45 хв. 16 грудня 2024року включно.
Одночасно визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України, у межах 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45420(сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена в будь-який момент як самимпідозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, ОСОБА_3 з-під варти звільнити та вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов'язати його протягом двох місяців прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити до 16.12.2024 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.? ? ? ?
Час проголошення повного тексту ухвали 22.10.2024 року о 14:00 год.
Слідча суддя ОСОБА_1