Справа № 296/9675/24
1-кс/296/3767/24
Іменем України
21 жовтня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого слідчого відділу УСБУ в Житомирській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , поданого в межах кримінального провадження № 22024060000000044 про арешт майна
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотаннями в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом УСБУ в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024060000000044 від 04.04.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , будучи з 14.02.2018 фізичною особою-підприємцем (номер запису 24870000000008013 Управління економічного розвитку Генічеської районної державної адміністрації, юридична адреса реєстрації 75500, Україна, Херсонська обл., Генічеський р-н, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Пушкіна, буд. 23) 18.06.2022 через портал «Дія» подала держреєстратору відповідну заяву з відміткою про припинення підприємницької діяльності й у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 21.12.2022 отримала паспорт громадянина Російської Федерації та згідно російського законодавства оформила ідентифікуючий номер платника податків НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_5 , будучи індивідуальним підприємцем, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 05.05.2023 по 26.09.2023, знаходячись на тимчасово окупованій території України у м. Генічеськ Херсонської області, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації Херсонської області збройними силами рф, здійснила провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, шляхом укладання та виконання контрактів, а саме з т.зв. «Управлением службы исполнения наказаний по Херсонской области».
27.09.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Баку Азербайджанської Республіки, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке враховуючи перебування підозрюваної на тимчасово окупованій території Херсонської області, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ч. 8 ст. 135 КПК України, 28.09.2024 було опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск від 28.09.2024), а також копію вручено захиснику підозрюваної.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 має у приватній власності земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,1000 га, кадастровий номер 6522186500:04:001:2952 (адреса: АДРЕСА_2 ).
З метою забезпечення вироку суду в частині можливої конфіскації майна ОСОБА_5 , попередження можливості перереєстрації вказаного вище майна підозрюваної, слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.
Слідчий подав до суду клопотання про розгляд без його участі клопотання про накладення арешту на майно.
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до наступних висновків.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Ч. 10 ст. 170 КПК України: арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Виходячи з змісту вимог ч. 3ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ч.1 ст. 26 КПК України).
Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної у кримінальному провадженні № 22024060000000044 - громадянки України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) площею 0,1000 га, кадастровий номер 6522186500:04:001:2952 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання, про скасування арешту повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядатиметься слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1