Справа №155/1491/24
Провадження №3/155/732/24
22 жовтня 2024 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , студента ПТУ №27 міста Берестечко,
за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119778, ОСОБА_1 02 серпня 2024 року о 21 годині 14 хвилин в селі Мерва по вулиці Б. Хмельницького, керував транспортним засобом Вайпер 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав посвідчення водія відповідної категорії, тобто права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119760, ОСОБА_1 29 серпня 2024 року о 21 годині 14 хвилин в селі Мерва по вулиці Б. Хмельницького, керував транспортним засобом Вайпер 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкофор 507, тест №61, 0,48‰, проба позитивна, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки справа №155/1493/24 (провадження №3/155/733/24) та справа №1491/24 (провадження №3/155/733/24) про вчинення ОСОБА_1 вищезазначених адміністративних порушень надійшли до суду та розглядаються одночасно, то відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП їх слід об'єднати провадженням, присвоївши новій справі номер: справа №155/1491/24, провадження №155/732/24.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав повністю та щиро розкаявся. При цьому пояснив, що йому 17 років, на даний час навчається в ПТУ №27 міста Берестечко, стипендії не отримує, будь-яких інших доходів не має.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується матеріалами справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119778 від 29 серпня 2024 року;
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №119760 від 29 серпня 2024 року;
рапортом на ім'я начальника ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, відповідно до якого 29 серпня 2024 року під час оформлення адміністративних матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, був застосований захід забезпечення провадження, а саме застосоване відсторонення від керування транспортним засобом;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - приладу Алкофор 507, №IUN3F0118, згідно з яким результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,48‰;
дослідженим в судовому засіданні диском відеозапису з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов тестування приладом Алкофор 507, №IUN3F0118, результат тесту склав 0,48‰;
а також іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах адміністративних справ.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень ст. 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відеозаписи з бодікамер працівників поліції оцінені в сукупності з іншими доказами, як належні і допустимі докази, адже вони надають можливість об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення. Ними зафіксовані реальні дані, які дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у судді не має.
Дані докази, на думку судді, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як вбачається з копії паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 02 листопада 2021 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, останній вчинив адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років, оскільки на день вчинення правопорушень йому виповнилося 17 років.
Притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності має особливий порядок.
Неповнолітні є однією з найнезахищеніших верств населення, що обумовлює необхідність створення особливих умов для забезпечення та реалізації їхніх прав.
Міжнародна Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року 89-XII, містить визначення, відповідно до якого «дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку». При цьому відповідно до законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Згідно з інформацією, яка зазначена у довідці ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області за №12906-2024 від 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 протягом року не притягався до адміністративної відповідальності.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 не працює, оскільки навчається в ПТУ №27 міста Берестечко на 2 курсі на денній формі навчання і не знаходиться на повному державному забезпеченні, стипендії не отримує, будь-яких інших доходів не має, що підтверджується, відповідно, довідкою ПТУ №27 міста Берестечко за №334 від 18 жовтня 2024 року та довідкою ПТУ №27 міста Берестечко за №335 від 18 жовтня 2024 року.
Таким чином, з врахуванням особи правопорушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягався, за місцем навчання характеризується посередньо, його віку та матеріального становища, те, що вину визнав повністю та щиро розкаявся, суддя приходить до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу у вигляді попередження.
Дана міра впливу, на думку судді, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Оскільки відповідно до ст. 24-1 КУпАП попередження, яке застосовується до неповнолітнього є заходом впливу, а не видом стягнення, тому суддя вважає, що судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 12, 13, 24-1, 40-1, 221, 283, ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.