Справа № 607/24183/23Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/75/24 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
22 жовтня 2024 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ЯНЧИШИН Володимир Йосифович, про забезпечення позову в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу БАДЕР Лілії Володимирівни про скасування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення та скасування державної реєстрації права спільної часткової власності,
В грудні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Бадер Лілії Володимирівни про скасування та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення та скасування державної реєстрації права спільної часткової власності.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво, яке видане приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1607 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з частки трикімнатної квартири загальною площею 81.0 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50518932 від 27 грудня 2019 року, яке прийняте приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права приватної спільної часткової власності на частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
26 серпня 2024 року ОСОБА_4 , через засоби поштового зв'язку (трек-номер 4600200013389), подала апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Янчишин Володимир Йосифович, звернувся до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 81 кв.м. житловою площею 49.2 кв.м., яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за:
ОСОБА_4 2/4 частини;
ОСОБА_5 1/4 частини;
ОСОБА_6 1/4 частини.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14 жовтня 2024 року квартира АДРЕСА_2 загальною площею 81 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м., зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 - 2/4 частини, ОСОБА_5 - 1/4 частини та ОСОБА_6 - 1/4 частини.
На думку сторони позивача, свідоцтво про право власності, яке видане приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за №1607, перебуває у ОСОБА_4 . В Державному реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстрована 1/4 частка, яка згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду по справі №607/81/20 від 01 грудня 2021 року не належить ОСОБА_4 , але наявність свідоцтва, наявність запису в Реєстрі надає можливість ОСОБА_4 відчужити 2/4 частки квартири АДРЕСА_3 , що в подальшому ускладнить або позбавить можливості виконати рішення по справі №607/24183/23.
Вищенаведені ризики обґрунтовують необхідність забезпечення позову, адже невжиття таких заходів можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, а також поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_3 звернувся до суду.
Розглянувши заяву ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Янчишин Володимир Йосифович, про забезпечення позову, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретнім заходом до забезпечення позову і можливім предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
Отже, суди при вирішенні питання щодо забезпечення позову мають здійснювати належну оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову в даній справі є вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав.
У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання недійсним свідоцтва, яке видане 27 грудня 2019 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною та зареєстровано в реєстрі за № 1607 про те, що ОСОБА_4 належить на праві власності майно, що складається з частки квартири АДРЕСА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50518932 від 27 грудня 2019 року.
Оскільки відповідач ОСОБА_4 , згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважається власником частки вищевказаної квартири, остання має реальну можливість розпоряджатися нею.
У даній справі сторона позивача має обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна, власником якого є відповідачка, що, безумовно, утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення.
Тому, без вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову у спорі, який має майновий характер, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Дана правова позиція позивача узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі №760/5582/20.
Таким чином наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що існує обґрунтована необхідність в накладені обтяження на майно відповідачки з метою забезпечення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2024 року.
Відтак, апеляційний суд вважає співмірним та справедливим, а також таким, що відповідатиме реальному захисту прав та інтересів заявника, вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборонити вчиняти дії щодо відчуження частини квартири, яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 81 кв.м. житловою площею 49.2 кв.м., яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 1/4 частини, ОСОБА_5 1/4 частини, ОСОБА_6 1/4 частини, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданим 21 травня 2018 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, не буде відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки предметом цивільної справи № 607/24183/23 є свідоцтво про право власності, видане приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1607.
З урахуванням підстав і предмету позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборонити вчиняти дії щодо відчуження частини квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 81 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м.), яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1607.
При цьому, апеляційний суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо відчуження нерухомого майна лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження цим майном, та одночасно забезпечить збереження балансу інтересів сторін, узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу, у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору та є співмірним із заявленими позивачкою вимогами.
Крім того, апеляційний суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи майно буде відчужене на користь інших осіб, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, що призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Приймаючи до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, апеляційний суд вважає за доцільне забезпечити позов шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 81 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м., яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Бадер Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1607.
Керуючись ст.ст.149-153, 258-261 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат ЯНЧИШИН Володимир Йосифович, про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити вчиняти дії щодо відчуження 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 81 кв.м., житловою площею 49.2 кв.м., яка зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ), на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області БАДЕР Лілією Володимирівною 27 грудня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за № 1607.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_8 до відома, а відповідачці ОСОБА_9 - до виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 22 жовтня 2024 року.
Головуючий О.З. Костів
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома