08 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/483/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
прокурор Ногіна О.М.;
від відповідача-1 - Рєзанов А.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.1485Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст складено 05.12.2022) у справі №922/483/22
за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
до відповідачів:
1. Харківської міської ради, м.Харків;
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків;
3. Фізичної особи-підприємця Волкова Євгена Олександровича, м.Харків;
4. Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків;
про скасування рішення, визнання недійсним договору та витребування майна
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради (відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2; Управління комунального майна), Фізичної особи-підприємця Волкова Євгена Олександровича (відповідач-3; ФОП Волков Є.О.) та Фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач-4; ФО ОСОБА_1 ), в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п.57 Додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» від 26.10.2016 №412/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 10.03.2017 №5463-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Волковим Є.О., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В., і зареєстрований в реєстрі за №658;
- витребувати у Гаркушова В.С. нежитлове приміщення першого поверху №18-1, загальною площею 21,0 кв.м у будинку літ. «Б-1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Гаркушова В.С. на нежитлове приміщення першого поверху №18-1, загальною площею 21,0 кв.м у будинку літ.«Б-1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 966997963101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 та закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації майна (спірних нежитлових приміщень) шляхом викупу їх орендарем, без проведення конкурсу(аукціону). Відтак, відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а укладений на його підставі договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та має бути визнаний недійсним.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22 у задоволенні позову відмовлено. Судом першої інстанції підтверджено обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог, проте відмовлено у задоволенні позовних вимог на підставі положень ст.261, ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у зв'язку із тим, що на час звернення прокурора до суду сплинув строк позовної давності, у той час як прокурором не наведено переконливих аргументів у обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
На переконання прокурора, оскаржуване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи (щодо можливості прокурора бути обізнаним про порушення прав територіальної громади), з огляду на наступне:
- сам по собі факт реєстрації певних відомостей у ЄРДР не свідчить про обізнаність прокурора із протиправним характером вибуття спірного майна з власності територіальної громади м.Харкова, а лише свідчить про виконання прокурором вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України щодо невідкладного внесення відомостей до ЄРДР після надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення;
- прокурор дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні №420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до відповідних договорів та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19, у тому числі щодо приватизації спірних приміщень ФОП Волковим Є.О. Останнє пов'язане із тим, що встановити, чи додержано передбачену Законом процедуру приватизації у кожному конкретному випадку за кожною окремою адресою можливо лише шляхом безпосереднього вивчення матеріалів кожної приватизаційної справи. Відтак, помилковими є твердження суду першої інстанції про те, що прокурору стало відомо про конкретне порушення до отримання матеріалів тимчасового доступу;
- хибним є висновок суду про те, що прокурору могло бути відомо про порушення з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення Харківської міської ради на офіційному сайті Харківської міської ради 26.10.2016. Так, виключно опрацюванням тексту рішень, розміщених на офіційному сайті Харківської міської ради, без вивчення матеріалів, на підставі яких ці рішення прийняті, виявити такі порушення не вбачається за можливе;
- помилковим є висновок Господарського суду Харківської області про те, що прокурор не був позбавлений можливості, з використанням повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру», чинним з 14.10.2014, своєчасно отримати від відповідного суб'єкта владних повноважень необхідну для подання позову інформацію, у тому числі в рамках кримінального провадження №42017221080000002, але до спливу строку позовної давності. Так, рішення про звернення до суду саме у 2019 році відповідало на той час інтересам слідства, а звернення до Харківської міської ради із запитом у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» могло зашкодити слідству, як наслідок, прокурором обрано найбільш дієвий та ефективний спосіб збору та отримання документів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22. Встановлено строк до 18.01.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), що пов'язані з розглядом апеляційної скарги.
Від Харківської міської ради отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.876 від 23.01.2023; направлений на адресу суду у межах визначеного судом строку), згідно з резолютивною частиною якого відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22 - залишити без змін.
Харківська міська рада вважає, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі прокуратури, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
- під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради представники прокуратури могли брати участь у засіданні міської ради. Оскаржуване рішення Харківської міської ради було оприлюднено на офіційному сайті Харківської міської ради 01.11.2016. Отже, позивач дійсно вважається таким, що довідався або міг би довідатись про можливе порушення прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення безпосередньо в день пленарного засідання сесії Харківської міської ради або після оприлюднення цього рішення - тобто 26.10.2016 та 01.11.2016 відповідно;
- прокуратура не була позбавлена можливості, у тому числі з використанням повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру», своєчасно дізнатися про підстави прийняття та зміст оскаржуваного рішення міської ради, отримати і вивчити необхідну для подання позову інформацію і матеріали та звернутися з таким позовом до суду. Будь-яких доказів ухилення суб'єкта владних повноважень від надання такої інформації прокурору матеріали справи не містять. Будь-які докази того, що прокуратура взагалі намагалась отримати відповідну інформацію та/або документи (або хоча б посилання на здійснення таких дій), у матеріалах справи також відсутні;
- з матеріалів справи не вбачається належного обґрунтування тих причин, які вплинули на невжиття прокуратурою протягом значного періоду часу будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави, за наявності для цього відповідних повноважень, прокурором не наведено жодних переконливих конкретних обставин/аргументів/доводів та не надано будь-яких доказів з цих питань;
- з аналізу ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 про тимчасовий доступ до речей і документів убачається, що інформація про зазначені у позовній заяві порушення (на думку позивача) була у володінні прокуратури ще до постановлення названої ухвали, а метою вилучення відповідних документів було їх збереження та проведення по ним ряду експертиз;
- прокуратурою не наведено жодних належних причин та обставин, що не дозволяли або перешкоджали зверненню до суду з відповідним клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів раніше лютого 2019 року;
- враховуючи те, що в цьому випадку позовна заява подана пізніше ніж через три роки (а саме через 5 років 3 місяці 12 днів) з дати ухвалення рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 №412/16 (та подальшого укладання відповідного договору купівлі-продажу), а також беручи до уваги визнання прокурором пропуску строку позовної давності, є законні підстави вважати факт пропуску строку позовної давності по відношенню до позовних вимог встановленим, а строк, відповідно, пропущеним.
Інші учасники справи правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22 на 04.04.2023..
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2023 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №925/1133/18.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Попкова Д.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.08.2024, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №922/483/22. Призначено розгляд апеляційної скарги на 08.10.2024 о 10:00год. Запропоновано учасникам справи у строк по 30.08.2024 (включно) надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18.
Через підсистему «Електронний суд» 19.08.2024 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі (вх.10801; у межах визначеного судом строку), які долучені до матеріалів справи та враховані судовою колегією.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.10.2024, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
У судовому засіданні 08.10.2024 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Підтвердив, що рішення місцевого господарського суду оскаржується лише в частині висновків суду щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Представник Харківської міської ради проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
Відповідачі-2, 3, 4 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів-2, 3, 4.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
За інформацією Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №1495 від 21.02.2022 - рішенням 12 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 1 скликання від 28.09.1992 “Про комунальну власність міста» житловий будинок по проспекту Московському, 68, було включено до переліку об'єктів комунальної власності м.Харкова.
Рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №565/11 від 23.12.2011 затверджено Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2012-2016 роки. Програма визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об'єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 рр. та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.
Відповідно до п.1.5 Програми приватизація майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради. Продавцем об'єктів приватизації є Харківська міська рада від імені територіальної громади міста в особі управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню. Приватизація об'єктів здійснюється, зокрема, і шляхом викупу (п.3.1 Програми).
Рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова» №412/16 від 26.10.2016 з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, керуючись ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішено провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).
Відповідно до п.57 додатку до вказаного рішення (Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу) нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 21 кв.м в будинку літ.“Б-1», що розташований за адресою: м.Харків, проспект Московський, 68, підлягало приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем Волковим Євгеном Олександровичем (відповідач-3).
Новобаварською окружною прокуратурою міста Харкова Харківської області здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою.
У ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, зокрема щодо приватизації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Харків, проспект Московський, 68. Зазначена справа вилучена в повному обсязі, прошита та пронумерована.
За результатами вивченням вказаної приватизаційної справи прокуратурою встановлено наступне.
07.10.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Волковим Євгеном Олександровичем (орендар) укладено договір оренди №1947 нежитлового приміщення першого поверху №18-1 загальною площею 21,0 кв.м у житловому будинку літ. “Б-1» за адресою: м.Харків, просп.Московський, 68, яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова.
Згідно з п.3.1 розділу 3 договору оренди №1947 від 07.10.2016 вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 71 120,00 грн. без ПДВ станом на 29.07.2016.
За умовами п.4.8 договору оренди №1947 від 07.10.2016 орендар зобов'язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця. За свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця за наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.
Відповідно до п.5.3 договору оренди №1947 від 07.10.2016 орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов'язання орендодавця відшкодувати їх вартість.
Орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп (п.5.6 договору оренди №1947 від 07.10.2016).
Згідно з п.10.1 розділу 10 договір №1947 діє з 07.10.2016 до 07.09.2019.
18.10.2016 ФОП Волков Є.О. звернувся до Управління комунального майна з листом (вх.№18331 від 18.10.2016), у якому просив надати дозвіл на приватизацію вищевказаного орендованого приміщення.
Прокурор стверджує, що до вказаної заяви не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
Як зазначалося вище, за результатами розгляду вказаного листа Харківською міською радою прийнято рішення про відчуження означеного об'єкту комунальної власності шляхом викупу (п.57 Додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання №412/16 від 26.10.2016).
28.10.2016 ФОП Волков Є.О. звернувся до Управління комунального майна із заявою про приватизацію №3395 від 28.10.2016.
Крім того 27.10.2016 ФОП Волков Є.О. звернувся до Управління комунального майна з листом б/н (вх.№19096 від 27.10.2016), у якому просив для проведення оцінки з метою приватизації вказаного орендованого нежитлового приміщення призначити суб'єкта оціночної діяльності Фізичну особу-підприємця Бєлих Б.М.
Листом №17968 від 31.10.2016 Управління комунального майна звернулось до суб'єкта оціночної діяльності Бєлих Б.М. з пропозицією провести оцінку спірного нежитлового приміщення, на підставі договору з ФОП Волковим Є.О.
Фізичною особою-підприємцем Бєлих Б.М. складено звіт про оцінку майна від 31.10.2016, відповідно до якого вартість орендованого відповідачем-3 майна станом на 31.10.2016 без ПДВ склала 70 460,00 грн.
Прокурор зауважує, що у вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те чи проводились ремонтні роботи у спірному нежитловому приміщенні, у тому числі невід'ємні поліпшення.
10.03.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та ФОП Волковим Є.О. укладено договір №5463-В-С купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого ФОП Волковим Є.О.
У договорі купівлі-продажу №5463-В-С від 10.03.2017 зазначено, що його укладено на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №565/11 від 23.12.2011 «Про Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 рр.» та рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова».
05.04.2017 між Управлінням комунального майна та ФОП Волковим Є.О. укладено договір про внесення змін до договору №5463-В-С купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого ФОП Волковим Є.О, посвідченого 10.03.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В., реєстр №658, відповідно до якого ФОП Волков Є.О. приватизував вказане нежитлове приміщення за 70 460,00 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 84 552,00 грн.).
06.04.2017 сторонами складено та підписано Акт №5463-В-С прийому-передачі, який засвідчує факт передачі за вищевказаним договором купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху №18-1 у житловому будинку літ.“Б-1», загальною площею 21,0 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.04.2017 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., зареєстрованим за №1973 право власності на нежитлове приміщення перейшло до ОСОБА_1 (відповідач-4).
За умовами договору купівлі-продажу від 27.04.2017 ОСОБА_2 (продавець) відчужено у власність ОСОБА_1 (покупець) спірне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п.4 означеного договору продаж спірного нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено за 79 733,00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву прокурор вказує наступне.
Продаж об'єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, у розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
За твердженнями прокурора, у розглядуваному випадку ФОП Волков Є.О. за період перебування об'єкту нерухомого майна у нього в оренді, а саме з 07.10.2016 по 18.10.2016, тобто по день звернення відповідача-3 з листом до міської ради для приватизації, не здійснив жодних поліпшень орендованого майна, навіть не звертався та не отримував дозволу на такі поліпшення. Крім того вартість майна, зазначена у звіті про оцінку нерухомого майна станом на 31.10.2016, відносно оцінки, зазначеної в договорі оренди №1947 від 07.10.2017, зменшилась на 660,00 грн., що підтверджує відсутність поліпшень. У звіті про оцінку майна, договорі купівлі-продажу, заяві підприємця з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. ФОП Волков Є.О. до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради не подав документи, передбачені п.2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містили б інформацію стосовно невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди, під час приватизації.
Отже, на переконання прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Тобто, відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу №1947 від 07.10.2016 суперечить вимогам законодавства та може бути визнаний недійсним.
Судова колегія враховує наступне.
Правомірність самостійного звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави без визначення компетентного органу, оскільки Харківська міська рада та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, які, за твердженнями прокурора, порушили інтереси держави, є відповідачами у справі, а інший орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, відсутній, наразі цілком відповідає актуальним правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зі спору, що виник із подібних правовідносин, до завершення касаційного перегляду якої зупинялося апеляційне провадження в розглядуваній справі №922/483/22, у якій зроблено наступні висновки:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:
- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;
- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Господарським судом Харківської області під час розгляду справи №922/483/22 встановлено обґрунтованість позовних вимог прокурора. Однак, з огляду на сплив строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, про застосування наслідків якого було заявлено відповідачем у справі, та не доведення прокурором поважності причин пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У силу приписів ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом апеляційної скарги Харківська обласна прокуратура заперечує проти висновків Господарського суду Харківської області щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, в іншій частині рішення суду не оскаржується.
Відтак, Східний апеляційний господарський суд досліджує та перевіряє законність та обґрунтованість лише висновку Господарського суду Харківської області про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності (рішення суду першої інстанції переглядається лише в означеній частині).
Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), ЦК України визначено як позовну давність (ст.256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом ч.1 ст.261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України).
При застосуванні наведених положень законодавства слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, в якій зазначено, що правило щодо початку обчислення позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №922/1974/19, від 08.02.2023 у справі №922/3589/21.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст.15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Подібна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16.
Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №922/1974/19, від 17.01.2023 у справі №911/1014/20.
У постанові від 20.06.2018 у справі №697/2751/14-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду за захистом прав, суду слід встановити, коли прокурор дізнався чи міг дізнатися про порушення інтересів держави.
У постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17 Великою Палатою Верховного Суду наведений висновок було конкретизовано та зазначено, що позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:
1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.
Отже, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з'ясувати усі обставини, пов'язані з фактом обізнаності та об'єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №922/1057/20.
Судова колегія зауважує, що прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №922/3589/21.
Як зазначалося вище за текстом постанови, за змістом ст.261 ЦК України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Як убачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою 07.02.2022 (про що свідчить штамп канцелярії місцевого господарського суду на першому аркуші позовної заяви), тобто більше ніж через 5 років з моменту прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради №412/16 від 26.10.2016 та майже через 5 років після укладення на його (рішення) підставі відповідного договору купівлі-продажу №5463-В-С від 10.03.2017.
За змістом позовної заяви прокурор просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити його, тобто прокуратурою визнано пропуск строку позовної давності на звернення з відповідним позовом.
При цьому прокурор зазначає, що Новобаварській окружні прокуратурі про існування оскаржуваного рішення Харківської міської ради №412/16 від 26.10.2016 та про існування спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщенні №5463-В-С від 10.03.2017 стало відомо під час здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 після вилучення ряду приватизаційних справ, що відбулось 06.02.2019, у тому числі щодо приватизації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Харків, просп.Московський, 68 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради.
Вказане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення працівниками Товарної Біржі “Євромаркет», ТОВ “Український зодчій», ОК “ЖБК “ТЕРРА ВІЛЛА», якими внесено недостовірні відомості до документів щодо продажу нежитлових будівель пансіонату “Комунальник», розташованого за адресою: с.Петрівське Вовчанського району Харківської області, вул.Вовчанський шлях, 13, щодо його ринкової вартості, суттєво її занизивши. Внаслідок чого з власності територіальної громади міста Харкова вказані будівлі відчужені у приватну власність не за ринковою вартістю, як це передбачено чинним законодавством, чим громаді спричинені матеріальні збитки, що є тяжкими наслідками.
Прокурор також зазначає, що дізнався про факт порушення процедури продажу спірного нежитлового приміщення лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні №420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19, у тому числі щодо приватизації спірного приміщення ФОП Волковим Є.О. Останнє пов'язано з тим, що встановити чи додержано передбачену Законом процедуру приватизації у кожному конкретному випадку за кожною окремою адресою можливо лише шляхом безпосереднього вивчення матеріалів кожної приватизаційної справи, зокрема, встановленням наявності в останній звернення з метою надання дозволу на поліпшення, наявності або відсутності дозволу на поліпшення, документального підтвердження наявності проведених поліпшень, оцінки майна, відповідних договорів.
Надаючи оцінку доводам прокурора щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Позивач (у цьому випадку, прокурор) має не лише вказати, коли йому фактично стало відомо про порушене право, але й довести неможливість дізнатися про вказане порушення раніше зазначеної ним дати.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (Аналогічна правова думка висловлена в постанові Верховного суду від 07.06.2023 у справі №922/3737/19).
Прокурор стверджує, що про факт порушення процедури продажу спірних нежитлового приміщення дізнався після отримання у кримінальному провадженні №420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19.
Судова колегія звертає увагу, що зі змісту мотивувальної частини ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 (розміщена у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень), на яку безпосередньо посилається прокурор, вбачається, що в обґрунтування клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2 КК України, зазначено про відчуження Харківською міською радою комунального майна шляхом викупу на підставі Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова на 2012-2016 роки та переліку рішень Харківської міської ради, зокрема оспорюваного рішення №412/16 від 26.10.2016.
При цьому з ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 вбачається, що «у ході досудового розслідування встановлено, що продаж об'єктів нерухомого майна шляхом викупу орендарями має системний характер, при цьому громада міста Харкова недоотримує грошові кошти, які б мала можливість отримати у разі продажу об'єктів нерухомого майна через аукціон, тобто громаді наносяться збитки у вигляді упущеної вигоди». Крім того в обґрунтування клопотання прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 послався на те, що в ході проведення досудового розслідування зібрані докази, які свідчать що внаслідок прийняття вказаних рішень сесії, зокрема оспорюваного рішення №412/16 від 26.10.2016, територіальній громаді міста Харкова завдано збитки у вигляді упущеної вигоди.
На підставі аналізу змісту ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 Східний апеляційний господарський суд робить висновок, що станом на момент звернення до суду з відповідним клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №42017221080000002 від 04.01.2017 прокурору вже було відомо про системний характер продажу Харківською міською радою об'єктів нерухомого майна шляхом викупу їх орендарями з порушенням закону про приватизацію майна.
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про те, що прокурором не доведено наявності підстав, через які він не мав можливості довідатися про порушення прав територіальної громади м.Харкова, спричинене ухваленням рішення №412/16 від 26.10.2016, саме з дати відкриття кримінального провадження №42017221080000002 від 04.01.2017, оскільки з вказаної дати прокурор не був позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів.
Кримінальне провадження №42017221080000002 відкрите 04.01.2017, оспорюване рішення Харківської міської ради було прийняте 26.10.2016, оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений 10.03.2017, водночас, з клопотанням про надання доступу до речей і документів прокурор звернувся до суду лише в лютому 2019. Тобто, більше ніж через 2 роки з дати відкриття кримінального провадження №42017221080000002 та 2 роки 3 місяці з дати прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради №412/16.
Крім того відповідно до ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Тобто, прокурор був обізнаний про наявність правопорушень в сфері приватизації з січня 2017 року і тому мав можливість, з використанням своїх повноважень, передбачених Законом України “Про прокуратуру», чинним з 14.10.2014, своєчасно отримати від відповідного суб'єкта владних повноважень необхідну для подання позову інформацію. Матеріали справи не містять доказів звернення прокурора та ухилення суб'єктів владних повноважень від надання такої інформації прокурору, прокурор не зазначає про наявність таких доказів.
Судова колегія також приймає до уваги наступне.
В постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 308/334/20 зазначено, що суди правильно врахували те, що прокурор, пред'являючи у березні 2015 року позов у справі № 308/3120/15 про витребування цієї земельної ділянки, міг довідатися про порушені права держави, зокрема, про належність спірної земельної ділянки ОСОБА_1, тобто раніше, ніж до пред'явлення цього позову у січні 2020 року. Отже, прокурор був достатньо обізнаний з обставинами надання громадянам спірних земельних ділянок, зі зміною власників цих земельних ділянок, мав у розпорядженні матеріали акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного 07 липня 2014 року Держінспекцією сільського господарства в Закарпатській області та міг отримати відомості із державних реєстрів. Верховний Суд, дійшов висновку про можливість прокурору дізнатися про обставини надання громадянам спірних земельних ділянок, в тому числі, з Державних реєстрів.
Отже Верховний суд виснував, що прокурор має можливість одержувати інформацію з відкритих джерел, в тому числі реєстрів прав власності.
Спірний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №5463-В-С укладений 10.03.2017, був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 24.04.2017.
Таким чином, прокурор був достатньо обізнаний з обставинами відчуження комунального майна із порушеннями діючого законодавства, тому мав можливість отримати повну та достовірну інформацію про відчуження спірного комунального майна, своєчасно звернутися з клопотанням до слідчого судді про надання доступу до приватизаційної справи в межах встановленого законом строку позовної давності, чого ним зроблено не було.
Прокурором також не обґрунтовано, за яких поважних причин мало місце зволікання із зверненням до господарського суду із позовною заявою після отримання тимчасового доступу до речей і документів з кримінального провадження №42017221080000002 від 04.01.2017 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.02.2019 у справі №639/687/19 (зволікання склало три роки).
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи прокуратури про те, що рішення про звернення до суду з метою отримання тимчасового доступу до речей і документів по кримінальному провадженню саме у 2019 році відповідало на той час інтересам слідства, а звернення до Харківської міської ради із запитом у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» могло зашкодити слідству. Саме лише твердження прокурора про те, що ним обрано найбільш дієвий та ефективний спосіб збору та отримання документів, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності на звернення з розглядуваним позовом.
Європейським судом з прав людини у справах «Semenon v Russia», «Gavrilova v Russia» надано оцінку підходу про відлік строку позовної давності з моменту перевірки прокурора або отримання інформації про порушення від прокурора. За висновками ЄСПЛ такий підхід позбавляє закон про строки позовної давності його реальної сили, надає владі непропорційну перевагу (Zoubulidis V Greece); наділяє позови держави фактично безстроковим статусом; сприяє правовій невизначеності на ринку нерухомості.
Судова колегія вважає обґрунтованими доводи Харківської міської ради, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що обставини, на які посилається прокурор у позовній заяві щодо підстав пропуску строку позовної давності, не носять об'єктивний і непереборний характер. Навпаки, обставини справи однозначно вказують на суб'єктивний характер причин пропущення прокуратурою строку позовної давності. Зокрема, виключно від самої прокуратури залежало прийняття рішень про здійснення/нездійснення перевірки законності ухвалення рішення Харківської міської ради, витребування/не витребування матеріалів приватизаційної справи, строків витребування, строків та черговості їх дослідження, визначення пріоритетів процесуального реагування на виявлені порушення тощо.
Саме лише посилання апелянта на те, що встановити чи додержано передбачену Законом процедуру приватизації у кожному конкретному випадку за кожною окремою адресою можливо лише шляхом безпосереднього вивчення матеріалів кожної приватизаційної справи, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про те, що прокурором не наведено переконливих аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з відповідним позовом. За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
За змістом письмових пояснень, поданих під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом, прокуратура зазначає про те, що з 12.03.2020 по 30.06.2023 в Україні встановлено карантин, а тому перебіг строків позовної давності з 12.03.2020 був зупинений до 01.07.2023. Оскільки прокурор звернувся до суду 04.02.2022, прокурор звернувся до суду з позовом у межах строків позовної давності.
Однак, по-перше, прокурор з розглядуваним позовом звернувся до Господарського суду Харківської області 07.02.2022 (про що свідчить штамп канцелярії місцевого господарського суду на першому аркуші позовної заяви), а не 04.02.2022, як стверджує прокурор. По-друге, прокуратура під час розгляду справи Господарським судом Харківської області на означені обставини не посилалася. По-третє, за висновками судової колегії, у розглядуваному випадку перебіг позовної давності почався від дня, коли прокурор мав об'єктивну можливість довідатися про порушення інтересів територіальної громади міста Харкова, а саме з дати відкриття кримінального провадження №42017221080000002 - 04.01.2017. Отже, станом на дату введення в України карантину (12.03.2020) трирічний строк позовної давності вже сплив (04.01.2020).
Таким чином, усупереч положень статей 73, 74, 86 ГПК України позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своєї обізнаності щодо порушення прав держави лише з 06.02.2017, після отримання інформації, яка викладена у листі Богодухівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а тому й не довів наявності поважних причин пропуску позовної давності.
Східний апеляційний господарський суд, разом з іншим, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закон України "Про приватизацію державного майна" втратили чинність на підставі Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" №2269-VIII від 18.01.2018, який набув чинності 07.03.2018.
Статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачені особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна.
Положеннями ч.2 ст.30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Відповідно до ч.3 ст.5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" №2269 від 18.01.2018 (з 07.03.2018) строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №922/243/22.
Оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №5463-В-С укладено 10.03.2017. За таких обставин прокурором пропущено строк позовної давності для оскарження вказаного договору.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлення Господарським судом Харківської області обґрунтованості позовних вимог прокурора (що учасниками справи не оскаржувалось та, враховуючи визначені ст.269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, Східним апеляційним господарським судом не перевірялося), а також з огляду на сплив строку позовної давності на звернення до суду з розглядуваним позовом, про застосування якого було заявлено у справі, а також враховуючи недоведеність прокурором поважності причин пропуску такого строку, Східний апеляційний господарський суд вважає правильним висновок Господарського суду Харківської області про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, апеляційна скарга Харківської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 у справі №922/483/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.10.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова