судового засідання
Єдиний унікальний номер №440/352/19
Провадження №1-кп/943/8/2024
22 жовтня 2024 року
Буський районний суд Львівської області
в складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника обвинувачених ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.177, ч.3 ст.229, ч.1 ст.209 та ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.177, ч.3 ст.229 КК України,
В провадженні Буського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.177, ч.3 ст.229, ч.1 ст.209 та ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.177, ч.3 ст.229 КК України.
Захисник обвинувачених ОСОБА_6 подав письмове клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу. Просить змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід заставу на особисте зобов'язання, повернути заставодавцю ОСОБА_10 заставу сплачену нею за ОСОБА_8 , в розмірі 153680 грн. Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід заставу на особисте зобов'язання, повернути спадкоємцю заставодавця ОСОБА_11 - ОСОБА_12 заставу сплачену ОСОБА_11 за ОСОБА_7 , в розмірі 153680 грн.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав подане ним клопотання з мотивів, викладених у клопотанні.
Обвинувачені підтримали думку захисника.
Прокурор не заперечив проти задоволення даного клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, подані в обгрунтування клопотань, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в силу вимог ч. 4 цієї статті розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За статтею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності дост.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судам слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Відтак колегія суддів наголошує, що належне виконання обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покладених на них процесуальних обов'язків само по собі не може бути підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу, й, більш того, сумлінне виконання обвинуваченими таких обов'язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати, а свідчить саме про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Одночасно з цим, відповідно до ч. 7, 11 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов'язком.
Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу.
Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов'язки як заставодавців, особи повинні були усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, у заставодавців відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти, внесені ними у якості застави за підозрюваних/обвинуачених, будуть їм обов'язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.
Разом із тим, вирішуючи клопотання захисника, колегія суддів суд не знаходить підстав для застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів, зокрема й особистого зобов'язання та повернення розміру застави заставодавцям, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких є особливо тяжкий злочин.
Підсумовуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.127-130,291,314,315 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
У задоволенні клопотання адвоката обвинувачених ОСОБА_6 про зміну обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов'язання, та повернення заставодавцям ОСОБА_10 та ОСОБА_12 застави - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3