Справа № 338/1285/24
21 жовтня 2024 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олієво-Корнів Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , командира 2 зенітно кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 , військове звання «старший сержант», громадянина України, за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.
Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин.
Старший сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, у період часу з 09 год по 18 год 02 вересня 2024 року не виконував свої службові обов'язки за посадою, а саме: не підтримував бойову готовність особового складу, озброєння і техніки відділення, не здійснив проведення заходів із бойової підготовки та заходів з удосконалення рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців відділення. Крім цього, не надав головному сержантові взводу пропозиції щодо призначення військовослужбовців відділення для несення служби в добовому наряді на 03 вересня 2024 року та не відправив визначений особовий склад для підготовки до несення служби в добовому наряді. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.17, 65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військову службу», положень Військової присяги, ст. 125, 126 Статуту внутрішньої безпеки Збройних Сил України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, у якій просив суд проводити розгляд даної адміністративної справи без його участі. Окрім того вказав, що свою вину в інкримінованому йому правопорушенні визнає, щиро кається у вчиненому та просить суд його суворо не карати.
Оскільки ч.2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17.07.2014 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 1126-УП від 17.03.2014 р., Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р, № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р., №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, № 271/2024 від 06.05.2024 р. з 18.03.2014 року до теперішнього часу на території України діють умови особливого періоду.
Частина 2 статті 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться матеріалами справи, зокрема:
- даними протоколу №56 про вчинення військового адміністративного правопорушення, відповідно до якого старший сержант ОСОБА_1 під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, у період часу з 09 год по 18 год 02 вересня 2024 року не виконував свої службові обов'язки за посадою, а саме: не підтримував бойову готовність особового складу, озброєння і техніки відділення, не здійснив проведення заходів із бойової підготовки та заходів з удосконалення рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців відділення. Крім цього, не надав головному сержантові взводу пропозиції щодо призначення військовослужбовців відділення для несення служби в добовому наряді на 03 вересня 3024 року та не відправив визначений особовий склад для підготовки до несення служби в добовому наряді (а.с.1-6);
- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 08 липня 2024 року №208 про призначення сержанта ОСОБА_1 на посаду командира 2 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 3 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 (а.с.7);
- копією військового квитка ОСОБА_1 (а.с.8-9);
- витягом зі Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІV (а.с.10-12);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року, в яких він підтвердив факти, викладені у протоколі (а.с.13-14).
Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до п.12 ст.1 ч.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , тому його слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 23, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який слід стягнути на р/р UA858999980313040106000009618, отримувач - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Богородч./21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету- "Адміністративні штрафи та інші санкції".
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.М. Битківський